Категорія №8.1.5
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1132/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Гришиній О.Ю.
в присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.11.2011 №19516/10/10-013)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 27255,91 грн.,-
31 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 27255,91 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Лисичанської міської ради від 21.04.2004 за реєстраційним №25370376Ю0020890.
Згідно з встановленим порядком, відповідач взятий на податковий облік в спеціаізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про що видана довідка №86/29-018 від 27.05.2011.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідачу була нарахована пеня в сумі 27255, 91 грн.
СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 06.06.2003 №1/54 та другу податкову вимогу від 05.08.2003 №2/79.
Таким чином, позивач зазначає, що прийняті ним заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу результатів не дали. Тому просить стягнути з ВАТ «Лисичанськвугілля» податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 27255, 91 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом факсимільного зв'язку від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу без його участі.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано як юридична особа відділом з ринкових відновин Лисичанської міської ради Луганської області 30.01.2003, та перереєстровано 21.04.2004 за № 25370370Ю0020890 (а.с. 6-7).
Відповідач перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 03.02.2003 року за № 651 (а. с. 9).
Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» станом на 13.01.2012 має заборгованість перед бюджетом по несплаті пені з податку на прибуток на загальну суму 27255,91 грн, що підтверджується актом звірення розрахунків платника від 13.01.2012 року, довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 13.01.2012 за період з 01.01.2012 по 12.01.2012, довідкою СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську від 17.01.2012 року за №395/24-036 та зворотнім боком облікової картки.(а.с.17-19,28-29).
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, а суму за уточнюючим розрахунком сплатити до його подання (п. 50.1 ст. 50 ПК України).
Згідно із п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000, ” (який діяв на момент виникнення податкового боргу) позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 06.06.2003 року № 1/54/4491/24-06, яку відповідач оримав 11.06.2003, що підтверджується підписом уповноваженої особи в повідомлення про вручення поштвого відправлення та направлено другу податкову вимогу від 05.08.2003 року за № 2/79/6808, яку відповідач отримав 11.08.2003 року (а.с. 15,16)
Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.
Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача по пені з податку на прибуток в сумі 27255,91 грн., податковим органом було дотримано винесення податкових вимог, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені податкові вимоги та на день звернення до суду не сплачено податковий борг, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 27255,91 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1) податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 27255,91 грн. (двадцять сім тисяч двісті п'ятьдесят п'ять гривень 91 копійка) за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 21 лютого 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова