Категорія №12.2
Іменем України
22 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1469/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
за участі секретаря - Чернікової Я.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Каменева О.А., доручення №7-2/10 від 12.04.2011 року,
позивача - ОСОБА_1, пасп. НОМЕР_1, вид. Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 19.07.1996р.,
відповідача - ОСОБА_2, довіреність №2/346 від 22.02.2012 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Військового Прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини 3035 про стягнення грошової допомоги у розмірі 67576,00грн., -
14 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військового Прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини 3035 про стягнення грошової допомоги у розмірі 67576,00грн.
В обґрунтування позову, прокурор зазначив, що прокурорською перевіркою проведеною у військовій частині 3035, встановлено обставини, які вимагають представництва військовим прокурором Луганського гарнізону інтересів громадянина ОСОБА_1
Зокрема, перевіркою встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову (публічну) службу у військовій частині 3035 та перебував на всіх видах забезпечення.
Наказом командира військової частини 3035 №197 від 26 вересня 2011 року, позивача було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, відповідно до п. «б» ст..26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). Позивач був виключений із списів особового складу військової частини та знятий з усіх видів забезпечення.
Під час проходження військової (публічної) служби у зазначеній військовій частині підполковник ОСОБА_1 отримав захворювання, яке, згідно свідоцтва про хворобу № 18, виданого ВЛК УМВС України в Луганській області від 09 серпня 2011 року, визнано пов'язаним з проходженням військової служби.
08 вересня 2011 року позивач ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження при Луганській медико-соціальній експертній комісії, рішенням якої йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням ним службових обов'язків під час проходження військової (публічної) служби, про що було видано довідку Серії 10 № ААА 747129 від 08 вересня 2011 року.
Таким чином, позивач набув право на отримання однаразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, у розмірі 67576,00грн.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини 3035 з клопотанням про призначення та виплату йому зазначеної грошової допомоги і надав усі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, документи.
07 грудня 2011 року рішенням головного розпорядника коштів - комісії Міністерства внутрішніх справ України було прийнято позитивне рішення про виплату позивачу грошової допомоги у розмірі 67576,00грн.
Однак, до часу звернення з позовом до суду, ця виплата на користь позивача не здійснена і станом на 20 січня 2011 року у військовій частині 3035 перед позивачем існує заборгованість з виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 67576,00грн.
Прокурор у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Позивач у судовому засіданні позов прокурора підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість військовій частині 3035 перед позивачем з виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 67576,00грн., заявивши, що виплата коштів позивачу не здійснювалась у зв'язку з нестачею коштів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративного позову, розглянувши позов в межах заявлених вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу та наказом командира військової частини 3035 від 26.09.2011 року № 197 за пунктом 6 підпунктом “б” ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, був звільнений достроково в запас за станом здоров'я, що підтверджується витягом з наказу № 197 від 26.09.2011 року (а.с.6).
Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 отримав ряд захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу № 18 зв. від 09.08.2011 року (а.с.7).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААА № 747129 від 13.09.2011р., позивачу з 08 вересня 2011 року встановлена третя група інвалідності (а.с.8).
Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до 5-річного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб" передбачено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, звільнених зі служби - за останньою посадою, яку вони займали на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Позивач звернувся з заявою від 19.10.2011 року до командира військової частини 3035 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманою інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (а.с.9).
Згідно довідки командира військової частини 3035 та начальника фінансової служби, про розмір виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року, розмір одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 становить 3378,80грн. (а.с.12).
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові види грошового забезпечення.
Згідно розрахунку, наданого Управлінням Східного територіального командування, ОСОБА_1 нараховано до виплати одноразової грошової допомоги в сумі 67576 грн. (а.с.21).
Статтею 16 вищезазначеного Закону передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Пунктом першим статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно Законами України, а відповідно до ч. 2 ст. 19 цієї Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено борг відповідача за несплату одноразової грошової допомоги перед позивачем у розмірі 67576,00 грн., суд вважає вимоги Військового Прокурора Луганського гарнізону, в інтересах громадянина ОСОБА_1, законними та обґрунтованими.
На підставі ст.ст. 19 ч.2, 92 п. 1 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст.ст. 1, 2, ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", керуючись ст.ст. 10, 11, 18, 70, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військового Прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини 3035 про стягнення грошової допомоги у розмірі 67576,00грн. задовольнити.
Стягнути з військової частини 3035 (місцезнаходження: 91005 вул. Щаденка, 17, м. Луганськ) на користь громадянина ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, в розмірі 67576,00грн. (шістдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 00 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.В. Мирончук