Категорія №8.2.1
Іменем України
15 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/434/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Єгоровій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2011 №0001838013 та №0001848013
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі АМК), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.12.2011 №0001838013 та №0001848013.
Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001838013 та №0001848013 від 27.12.2011 року як необгрунтовані та незаконні з наступних підстав.
Відповідно до податкових повідомлень-рішень №0001838013 та №0001848013 від 27.12.2011 р. установлені порушення п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 р. на суму 44 458 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22 229 грн. за вересень 2011 р.
Достовірність формування податкового кредиту за вказаний період підтверджена наявністю у позивача податкових накладних від усіх постачальників. Отже, п. 198.6 Податкового кодексу України порушений не був.
Таким чином позивач мав повне право на включення до складу податкового кредиту достовірно сформовану суму - 44 458 грн.
Оскільки позивач не має податкового боргу, він правомірно включив суму негативного значення, розраховану за правилами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у тому числі і суму 44 458 гри., що входить до складу податкового кредиту і перехідну на наступний податковий період, тобто на вересень 2011 року.
Вся сума податкового кредиту, заявлена до відшкодування у вказаний період, сплачена постачальником в повному об'ємі.
Таким чином бюджетне відшкодування заявлене відповідно до вимог п.п 200.3, 200.4 ст 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:
- податковий кредит був сформований згідно з вимогами ст. 198 Податкового кодексу України і на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог Порядку № 969;
- фактично здійснена оплата на користь постачальників товарів сум ПДВ, які були заявлені в подальшому до відшкодування;
- належним чином оформлена податкова декларація по ПДВ і заяву про возращении сум бюджетного відшкодування.
Отже, п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не порушені і Позивач має право на відшкодування ПДВ в сумі 44 458 грн. за вересень 2011 року.
Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними в акті перевірки, що у податковій накладній від 17.08.2011 №37 на суму ПДВ - 44 458,43 грн., виписаній ТОВ "Лантабуд" на порушення п. 201.1 ст. 201 відсутній такий обов'язків реквізит податкової накладної, як код УТК ЗЕД.
Такий висновок відповідача не відповідає дійсності, оскільки приписи Податкового кодексу України прямо не вказують на те, що код УКТ ЗЕД потрібно вказувати при кожному подальшому перепродажі імпортних товарів.
З цього приводу є тільки одне роз'яснення Державної податкової адміністрації України в листі від 23.08.2011 р. № 22722/7/15-3417-15 "Відносно вказівки коду УКТ ЗЕД в податковій накладній", в якому зазначено що: "Згідно з пунктом 12 Порядку № 969 в графу З податкової накладної вносяться дані відносно номенклатури постачання товарів/послуг, а тому при виписці платником податків податкової накладної у разі здійснення операції з постачання товарів, які раніше були ним імпортовані, номенклатура поставлених товарів і їх код згідно УКТ ЗЕД вказуються в графі 3 такої податкової накладної (до внесення змін до форм податкової накладної)".
Тобто, з вищезазначеного листа ДПА України виходить, що код УКТ ЗЕД вказується один лише раз: імпортером товарів, що реалізовуються. Відносно ж вимоги щодо постачальника, який не є імпортером, тобто першим продавцем, щоб він вказував код УКТ ЗЕД в законі не прописується.
Також при внесенні змін в ПК України не було обумовлено, де в податковій накладній повинен вказуватися код УКТ ЗЕД до внесення змін до форми податкової накладної, тобто, платники податків не могли виконати припис законодавчої зміни, адже роз'яснення було надано тільки вищезгаданим листом від 23.08.2011р., а податкова накладна від постачальника ТОВ "Лантанбуд" виписана 17.08.2011р.
За таких обставин у Відповідача не було підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на суму 44 458 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 229 грн. за вересень 2011 р.
Відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях від 25.01.2012 №1439/10/10-013, які за своїм змістом збігаються з висновками акту перевірки від 19.12.2011 №526/08-3/05441447 та рішення за результатами розгляду заперечень позивача у справі №23006/10/08-3303 від 27.12.2011.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.
Позивачем у справі 20.09.2011 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року із зазначенням суми податкових зобов'язань в розмірі 261030392 грн., податкового кредиту 290750964 грн. та відповідно суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 29720572 грн.
Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "АМК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.08.2011 по 30.08.2011. результати даної перевірки оформлені актом №526/08-3/05441447 від 19.12.2011.
Під час проведення перевірки було встановлено, що в серпні 2011 р. ПАТ "АМК" мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Лантанбуд".
Відповідно до додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року сума податкового кредиту сформованого позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Лантан буд" складає 44458,42 грн.
СДПІ ВПП в м. Луганську було отримано лист ДПІ в Приморському районі м. Одеси №62392/7/23-512/ від 07.11.2011р про неможливість проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Лантанбуд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період жовтень 2010 по серпень 2011 (акт № 07.11.2011 № 2827/23-5/37224664).
Згідно з Актом № 07.11.2011 № 2827/23-5/37224664 станом на 31.10.2011 року місцезнаходження ТОВ "Лантанбуд" не встановлено.
У зазначеному акті перевірки відображені результати заходів щодо встановлення місцезнаходження директора, а також бухгалтера підприємства ОСОБА_2, яка згідно бази АБ ГУМВС України в Одеській області в межах Одеської області не значиться. З метою встановлення адреси реєстрації ОСОБА_2 отримання відомостей про місце роботи та отримання доходів направлено запит до управління реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Проведені заходи щодо встановлення місцезнаходження засновника підприємства ОСОБА_4 Здійснено виїзд за адресою реєстрації ОСОБА_4: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 пояснила, що вона не є засновником ТОВ "Лантанбуд" та ніколи не була причетна до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лантанбуд", про ОСОБА_2 чує у перше.
Також, відповідно до акту перевірки, ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси витребувано пояснення від директора ТОВ "Лантанбуд" ОСОБА_2 де вказано, що з квітня по жовтень 2011 року (тобто з моменту призначення її на посаду директора ТОВ "Лантанбуд") підприємство фінансово-господарську діяльність не здійснювало. Як стверджує, ОСОБА_2, документація та печатка підприємства знаходяться в іншої особи, податкову звітність вона підписувала тільки один раз у серпні 2011 року, де в декларації був зазначений обсяг по підприємству на суму 5000 грн., інших декларацій та звітності, договорів з іншими підприємствами не підписувала. Про те що обсяг операцій по підприємству ТОВ "Лантанбуд" за квітень-жовтень 2011 року склав 13459795 грн. ОСОБА_2 не відомо.
За висновками перевірки були встановлені порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст.200 ПКУ в результаті чого ПАТ "АМК" було завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого у декларації за вересень 2011 р. у розмірі 44 458,00 грн.
У зв'язку з встановленими порушеннями СДПІ ВПП у м. Луганську були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми «В4» від 27.12.2011 р. №0001838013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 44 458,00 грн.
- форми «В1» від 27.12.11 р. № 0001848013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 44 458,00 грн. та встановленні штрафні санкції у сумі 22 229,00 грн.
Позивачем було надано суду наступні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Лантанбуд" у серпні 2011 року та правомірності включення суми 44458 грн. до складу податкового кредиту серпня місяця:
- договір поставки від 10.08.11 р. № 027/1-1006, згідно до якого ТОВ "Лантанбуд" ("Постачальник") в особі директора ОСОБА_2 з одного боку і ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" ("Покупець") з іншого в особі комерційного директора ОСОБА_5 зобов'язується поставити епоксидне покриття "Permakor 128A" у кількості 1633,5 кг за ціною 136,0833 грн. без ПДВ на загальну суму 266750,55 грн., у т.ч. ПДВ 44458,43 грн.
- податкова накладна від 17.08.2011 №37 на суму ПДВ 44 458,43 грн., рахунок - фактура від 17.08.2011 №11708 на загальну суму 266750,55 грн. у т.ч. ПДВ 44 458,43 грн., видаткова накладна від 18.08.2011 №31807 на загальну суму 266750,55 в т.ч. ПДВ 44458,43 грн., в зазначених документах вказано, що вони підписані ОСОБА_2 Також позивачем надано посвідчення про відрядження до м. Одеса ОСОБА_6 з 16.08.2011 по 20.08.2011, в якому також зазначено, що воно підписано з боку ТОВ "Лантанбуд" ОСОБА_7 і банківська виписка на підтвердження перерахування ТОВ "Лантанбуд" 266750,55 грн.
Як доказ постачання продукції від ТОВ "Лантанбуд" до ПАТ "АМК" позивачем надано вантажну декларацію (товарно-транспортна накладна) №6183422 ПП "Нічний експрес" від 18.08.2011 в якій зазначено маршрут Одеса-Алчевськ, опис вантажу - краска, відправник ОСОБА_1 м. Одеса, одержувач - Алчевський металургійний комбінат, вага 1765,70 кг.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень були, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суми 44458,42 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Лантанбуд".
Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.
Суд зауважує, що надання податковому органу всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п.2, ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХГУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Враховуючи викладені в акті перевірки ТОВ "Лантанбуд" від 07.11.2011 №2827/23-5/37224664 пояснення засновника ОСОБА_4, та директора ОСОБА_2 по непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лантанбуд" документи, надані позивачем із зазначенням, що вони підписані директором ОСОБА_2, яка стверджує, що не підписувала ніяких документів та не мала відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лантанбуд" не можуть підтверджувати данні бухгалтерського та податкового обліку підприємства.
Крім того, судом критично оцінюється надана позивачем товарно-транспортна накладна ПП "Нічний експрес" від 18.08.2011, як підтвердження транспортування продукції від ТОВ "Лантанбуд" позивачу, оскільки відправником в цьому документі зазначено ОСОБА_1, а не ТОВ "Лантанбуд", до того ж маса відправлення зазначена в товарно-транспортній накладній не відповідає змісту інших документів (накладна, рахунок-фактура). Наданий позивачем лист ТОВ "Лантанбуд", в якому зазначено, що ОСОБА_1 є працівником цього підприємства не спростовує висновків суду, оскільки будь-яких документальних підтверджень цього факту суду не надано.
Таким чином суд погоджується з висновками податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми 44458 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Лантанбуд" в серпні 2011 року та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Надані позивачем документи про реалізацію епоксидного покриття ПАТ "Екоенергія" не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до статті 70 КАС України "Належність та допустимість доказів" належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
З огляду на зазначене, надані позивачем документи про продаж та відвантаження товарів ПАТ "Екоенергія" не можуть бути підтвердженням отримання цих товарів від ТОВ "Лантанбуд", оскільки вони підтверджують саме факт продажу товарів позивачем і повинні досліджуватися при визначенні валових доходів підприємства та не можуть бути доказами формування валових витрат та податкового кредиту, правомірність віднесення до складу якого операцій з контрагентом ТОВ "Лантанбуд" є предметом дослідження в даній справі.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2011 №0001838013 та №0001848013 залишити без задоволення
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 20.02.2012.
Суддя А.М. Каюда