Категорія №8.1.5
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1172/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
представника позивача -
Антрацитівської ОДПІ в Луганській області: ОСОБА_1 (довіреність № 01/09/10 від 03.01.2012, дійсна до 31.12.2012),
представника відповідача -
Антрацитівського МКП «Теплокомуненерго»: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 996541,45 грн., -
01 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 996541,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Антрацитівське МКП «Теплокомуненерго» зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 за № 13791200000000481 та перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ в Луганській області з 09.01.1992.
Станом на 26.01.2012 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 996541,45 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість. Антрацитівською ОДПІ в Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 05.10.2001 № 1/22 та друга податкова вимога від 08.11.2001 № 2/189, що не були виконані.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 996541,45 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 35), факсимільним зв'язком надіслав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі (а. с. 36).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Антрацитівське МКП «Теплокомуненерго» зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 за № 13791200000000481 (а. с. 5), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області № 320746 від 15.09.2011 (а. с. 8). Перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ в Луганській області з 09.01.1992 за № 29 (а. с. 9).
Станом на 26.01.2012 відповідач мав заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 996541,45 грн., з яких: 958236,00 грн. - основний борг, 38305,45 грн. - пеня, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а. с. 11) та довідкою про суми податкового боргу платника (а. с. 12), наданих позивачем до матеріалів адміністративного позову. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість:
- № 9001226277 від 18.03.2011 (а. с. 15-16);
- № 9009031110 від 19.10.2011 (а. с. 17-18);
- № 9011666051 від 19.11.2011 (а. с. 19-20);
- № 9012750573 від 20.12.2011 (а. с. 27-28);
- уточнюючий розрахунок № 9011921529 від 01.12.2011 (а. с. 21-23);
- уточнюючий розрахунок № 9011921527 від 01.12.2011 (а. с. 25-26).
Антрацитівською ОДПІ в Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 05.10.2001 № 1/22 (а. с. 14) та друга податкова вимога від 08.11.2001 № 2/189 (а. с. 14), що були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінці вимог.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платниками податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку
З огляду на вище зазначене, відповідач - Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16146474 від 11.07.2003 (а. с. 10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані податкові декларації з податку на додану вартість - № 9001226277 від 18.03.2011, № 9009031110 від 19.10.2011, № 9011666051 від 19.11.2011, № 9012750573 від 20.12.2011 та уточнюючі розрахунки № 9011921529 від 01.12.2011, № 9011921527 від 01.12.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)
Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до розрахунку сум податкового боргу та довідки про суми податкового боргу платника, що були надані позивачем до позову, за Антрацитівським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» рахується податковий борг в сумі 996541,45 грн.
Антрацитівською ОДПІ в Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 05.10.2001 № 1/22 (а. с. 14) та друга податкова вимога від 08.11.2001 № 2/189 (а. с. 14), що були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінці вимог.
Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.
Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач до теперішнього часу не сплатив зазначений податок у розмірі 996541,45 грн.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
З огляду на викладене суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 996541,45 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 996541,45 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (юридична адреса: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Горноспасательна, 4, код 03076618) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 996541,45 грн. (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот сорок одна гривня сорок п'ять копійок); стягнені кошти перерахувати на р/р 31114029700010, код платежу 14010100, отримувач - Антрацитівське УД КСУ Луганської області, код отримувача 37983403, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.
СуддяВ.В. Матвєєва