Категорія №8.1.5
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1090/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Островської О.П..,
при секретарі -Тельдековій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Ровенькиантрацит»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 8 471 837,06 грн., -
30 січня 2012 року прокурор м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у сумі 8 471 837,06 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.
ДП «Ровенькиантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради від 17.04.2003 року за №13891200000000007, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 23.03.2010 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32320704, про що видана довідка №070818. Згідно з встановленим законом, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 21.05.2010 року, про що видана довідка №65/29-011. Станом на 31.12.2011 року у ДП «Ровенькиантрацит» лічиться податковий борг з податку на прибуток у сумі 8 471 837,06 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 23.01.2009 року №0000082342/0. Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009 року №0000082342/0 про визначення податкового зобов'язання було винесено за результатами акту перевірки від 15.01.2009 року №8/23/32320704, яким було встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого в перевіряємому періоді було занижено податок на прибуток на загальну суму 4 436 108,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 17.06.2011 року податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009 року №0000082342/0 в частині було скасовано, в іншій частині на загальну суму 8 471 837,06 грн. - винесено правомірно. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2011 року по справі відкрито касаційне провадження, виконання судових рішень не зупинено. З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 05.06.2003 року № 1/107, направлено другу податкову вимогу від 08.07.2003 № 2/119. Майно і майнові права ДП «Ровенькиантрацит» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру від 22.04.11 №31178669. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Прокурор просить стягнути податковий борг з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках відповідача на загальну суму 8 471 837,06 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що за підприємством дійсно існує податковий борг з податку на прибуток у сумі 8 471 837,06 грн. У зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства, просив суд розстрочити стягнення коштів з розрахункових рахунків ДП «Ровенькиантрацит» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 8 471 837,06 грн. строком на шістдесят місяців шляхом сплати податкового боргу з січня 2012 по грудень 2012 року включно рівними частинами по 50 000,00 грн. щомісяця, з січня 2013 року по листопад 2016 року включно рівними частинами по 163 996,60 грн. щомісяця, а у грудні 2016 року у сумі 163 996,86 грн.
Прокурор та представник позивача не заперечували проти розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач -ДП «Ровенькиантрацит», зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 17.04.2003 року за №1 389 120 0000 000007 (а.с.7), до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 15.03.2010 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32320704, про що видана довідка №070818 (а.с.8). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську з 21.05.2003 року за №40, згідно з довідкою від 28.12.2011 року № 130/29-011 (а.с.9).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (надалі - Закон №2181) втратив чинність.
У зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України 01.01.2011 і продовжуються після цього, суд приходить до висновку, що факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №335/94-ВР від 28.12.1994 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Пунктом 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. Платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З 01.01.2011 року розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюються правовідносини щодо плати податку на прибуток.
Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 15.01.2009 №8/23/32320704 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009 №0000072342/0, згідно якого загальна сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств складає 8 672 889,00 грн., за основним платежем - 4 436 108,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 236 781,00 грн. (а.с.33).
ДП «Ровенькиантрацит» зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 17.06.2011 року у справі №2а-23099/09/1270 податкове повідомлення-рішення від 23.01.2009 року №0000072342/0 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у загальному розмірі 201051,94 грн., у тому числі 143608,54 грн. - за основним платежем, 57443,40 грн. за штрафними санкціями було скасовано, в іншій частині на загальну суму 8 471 837,06 грн. - винесено правомірно. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року залишена без змін. (а.с.22-32).
Відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, станом на 31.12.2011 року загальна сума податкового боргу з податку на прибуток складає 8 471 837,06 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2011 року (а.с.34).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем до ДП «Ровенькиантрацит» було направлено першу податкову вимогу від 05.06.2003 року № 1/107 (а.с.20) та другу податкову вимогу від 08.07.2003 року № 2/119 (а.с.21). Майно і майнові права ДП «Ровенькиантрацит» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.12.2011 № 34194952 (а.с.18). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Оскільки перша податкова вимога від 05.06.2003 року № 1/107, друга податкова вимога від 08.07.2003 року № 2/119 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Приймаючи до уваги, що прокурор та позивач не заперечують проти розстрочення податкового боргу та зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 8 471 837,06 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з січня 2012 по грудень 2012 року включно рівними частинами по 50 000,00 грн. щомісяця, з січня 2013 року по листопад 2016 року включно рівними частинами по 163 996,60 грн. щомісяця, а у грудні 2016 року у сумі 163 996,86 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17 лютого 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 8 471 837,06 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (і.к. 32320704, вул. Комуністична, 6, м. Ровеньки, Луганська область, 94700) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток підприємства за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 8 471 837,06 грн. (вісім мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча вісімсот тридцять сім грн. 06 коп.).
Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків: у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 8 471 837,06 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з січня 2012 по грудень 2012 року включно рівними частинами по 50 000,00 грн. щомісяця, з січня 2013 року по листопад 2016 року включно рівними частинами по 163 996,60 грн. щомісяця, а у грудні 2016 року у сумі 163 996,86 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 17 лютого 2012 року.
СуддяО.П. Островська