справа № 0670/483/12
категорія 12.3
10 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т. ,
при секретарі - Очич А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Житомирський апеляційний господарський суд про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії. В обгрунтування позову посилається на те, що 01 грудня 2010 року керівник апарату Житомирського апеляційного господарського суду видав йому трудову книжку, в якій під № 41 зазначено, що його звільнено відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з ліквідацією вказаного суду. Зазначає, що розрахунок з ним Житомирський апеляційний господарський суд провів шляхом перерахування 14.12.2010 року коштів на його банківську картку. Позивач надіслав на ім'я керуючого апарату зазначеного суду заяву про видачу копії наказу про його звільнення, яка згідно поштового повідомлення отримана 15.12.2010 року, та яка керуючим апарату суду залишена без відповідного реагування. ОСОБА_1 вважає, що зазначені дії Житомирського апеляційного господарського суду є незаконними. Просить визнати неправомірною бездіяльність Житомирського апеляційного господарського суду, в особі керуючого апарату, по ненаданню копії наказу про його звільнення, та зобов'язати відповідача видати копію наказу. Крім того, просить визнати дії відповідача по несвоєчасному розрахунку при його звільненні протиправними та стягнути з Житомирського апеляційного господарського суду на його користь середній заробіток за весь часу затримки по день фактичного розрахунку, зобов'язавши голову ліквідаційної комісії Житомирського апеляційного господарського суду виплатити йому середній заробіток за весь часу затримки по день фактичного розрахунку .
Позивач в судовому засіданні змінив позовні вимоги, та просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі копії наказу про звільнення, визнати протиправними дії відповідача по несвоєчасному розрахунку при його звільненні та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття до суду не повідомив.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював на посаді помічника голови Житомирського апеляційного господарського суду з 16 листопада 2005 року.
Наказом керівника апарату Житомирського апеляційного господарського суду №75-к від 21 вересня 2010 року позивача було письмово попереджено про майбутнє звільнення з роботи у зв'язку з ліквідацією Житомирського апеляційного господарського суду, чого не заперечував позивач в судовому засіданні, а 01 грудня 2010 року наказом №100-к позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією Житомирського апеляційного господарського суду за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. В цей же день позивач отримав трудову книжку.
Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення, копія наказу видається на вимогу працівника.
Судом встановлено, що при звільнені позивачу було вручено лише належним чином оформлену трудову книжку, копія наказу про звільнення не вручалась.
На момент розгляду справи позивачу вручена копія наказу про його звільнення 15 січня 2011 року, що підтвердив позивач в даному судовому засіданні, а тому вимога про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі копії наказу про звільнення задоволенню не підлягає, оскільки допущене порушення прав позивача усунуто і потреба у захисті цього права відпала.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В судовому засіданні встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 йому не було виплачено всіх сум, що належали йому. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено 14 грудня 2010 року, про що підтвердив позивач в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові су у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробітоу за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільненні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Середньоденний заробіток позивача, виходячи з його середнього заробітку, становить 126,10 грн. Час затримки, за який слід стягнути середній заробіток становить 9 робочих днів, а тому на користь позивача слід стягнути 1134,90 грн.
Керуючись ст.ст. 116-117 Кодексу законів про працю України, ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Житомирського апеляційного господарського суду по несвоєчасному розрахунку ОСОБА_1 при його звільненні.
Стягнути з Житомирського апеляційного господарського суду на користь ОСОБА_1 1134,90 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин