справа №0670/8413/11
категорія 8.2
27 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О.Г.,
при секретарі Маленівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, за участю прокуратури Житомирської області про визнання податкових повідомлень - рішень недійсними,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення до позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0006152301/0 від 12.12.2006 року (№0006152301/1 від 15.01.2007 року, №0006152301/2 від 06.02.2007 року) та №0001761501/0 від 23.03.2007 року. В обґрунтування позову зазначає, що прийняті ДПІ у м.Житомирі податкові повідомлення-рішення є незаконними та безпідставними, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства. В позові посилається на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 року до бюджету міста Житомира надійшла субвенція з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню за регульованими тарифами. Підприємство отримало субвенцію з бюджету і такі виплати за своєю природою є відшкодуванням державою збитків підприємству у зв'язку з державним регулюванням цін, а тому, відповідно до п.4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", сума субвенції не включається до складу валового доходу і не підлягає оподаткуванню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У лютому 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області із вказаним позовом про визнання податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі недійсними.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 27 листопада 2007 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 12.12.2006 року №0006152301/0, від 15.01.2006 року №0006152301/1, від 06.02.2007 року №0006152301/2 та від 23.03.2007 року №0001761501/0.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 року постанову Господарського суду Житомирської області від 27 листопада 2007 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 21.07.2011 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі задоволено частково. Постанову Господарського суду Житомирської області від 27 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року скасовано та направлено справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Клопотання про зміну комунального підприємства «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на його правонаступника - комунальне підприємство «Житомирводоканал» задоволено.
В ході розгляду справи в суді встановлено, що з 12.10.2006 року по 22.11.2006 року працівниками ДПІ у м.Житомирі проведено виїзну планову документальну перевірку комунального підприємства «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2006 pоку, за результатами якої складений акт від 29.11.2006 року №4204/23-1/03344065/0110.
На підставі акту перевірки прийнято податкове №0006152301/0 від 12.12.2006 року, яке оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.
За результатами адміністративного оскарження ДПІ у м.Житомирі прийняті податкові повідомлення-рішення №0006152301/1 від 15.01.2007 року та № 0006152301/2 від 06.02.2007 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 5403031,00грн., в т.ч. 4502526,00грн. - основний платіж та 900505,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до вказаного акта, перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем п.10.1 ст.10, ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За висновком контролюючого органу позивачем занижено податок на прибуток за 2 квартал 2006 року на суму 4502526,00 грн., а саме: підприємством неправомірно задекларовано в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2006 року по рядку 10 прибуток, звільнений від оподаткування в розмірі 18010103,00 грн. (підставою в додатку до декларації платником вказано: ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, п.28 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.116 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», рішення Житомирської міської ради від 23.06.2006 року №37). На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м.Житомирі прийняте податкове повідомлення-рішення №0006152301/0 від 12.12.2006 року.
16.03.2007 року ДПІ у м.Житомирі проведена невиїзна документальна перевірка комунального підприємства «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за 2006 рік, в результаті якої складено акт перевірки від 16.03.2007 року. Відповідно до вказаного акта, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2006 рік на 1873339,75 грн., що утворилось в результаті порушення п.10.1 ст.10, ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», з тих самих мотивів, що викладені в акті перевірки від 29.11.2006 року №4204/22-1/03344065/0110.
На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001761501/0 від 23.01.2003 року, яким визначено суму податковою зобов'язання з податку на прибуток 1967007,00 грн., у т.ч.1873340,00 грн. - основний платіж та 93667,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Суд не погоджується з рішеннями податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Валовий доход включає, крім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
На обґрунтування позовних вимог Комунального підприємства "Житомирводоканал" посилається на те, що відповідно до ст.116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Закону України від 23.06.2005 року №2711 «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 року до бюджету міста Житомира надійшла субвенція з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на водовідведення та водопостачання, що постачалась населенню за регульованими тарифами.
Субвенція, згідно із визначенням, наведеним в п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Статтею 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу має на меті сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Згідно наведеного в п.1.2 ст.1 цього Закону визначення, погашення заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, лише на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 р. по 1 січня 2005 року і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг, у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2006 рік.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою виділена позивачу субвенція в сумі 20821693 грн. є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку із державним регулюванням цін, або компенсацією вартості товарів (послуг) проданих чи наданих таким платником податків.
Такий висновок підтверджується приєднаними до справи договорами про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 22.05.2006 року №705, розрахунком обсягів заборгованості минулих років із різниці в тарифах на водостачання та водовідведення, протоколом №4 від 02.06.2006 року засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирської області (а.с.235-250 т.1, 1-12 т.2).
Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок перерахування у 2006 році субвенції з держбюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення для населення було затверджено постановою КМУ від 22.05.2006 року N705 "Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" на виконання ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Зазначеною постановою передбачено перерахування у 2006 році субвенції з держбюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пп.1.20.5 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена принципами такого регулювання (в даному випадку - тариф).
Використання зазначених норм законодавства зумовлено тим, що на сьогодні житлово-комунальні послуги надаються за цінами (тарифами), що підлягають держрегулюванню.
Судом, також, враховується, що відповідно до наданого Державною податковою адміністрацією України роз'яснення (лист ДПА України від 14.05.2007р. № 5903/5/16-1516) для правильної юридичної оцінки слід виходити з того, що житлово-комунальні послуги надаються за цінами (тарифами), які підлягають державному регулюванню. Відтак, базою оподаткування поставки житлово-комунальних послуг є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки такі виплати за своєю природою є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку.
Таким чином, отримані позивачем виплати не підлягають включенню до валових доходів і відповідно не оподатковуються.
За таких умов суд приходить до висновку про неправомірність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та задовольняє позовні вимоги комунального підприємства в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0006152301/0 від 12.12.2006 року (№0006152301/1 від 15.01.2007 року, №0006152301/2 від 06.02.2007 року) та №0001761501/0 від 23.03.2007 року
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 01 лютого 2012 р.