справа № 0670/11208/11
категорія 10.3.4
25 січня 2012 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
суддів - Іваненко Т.В., Капинос О.В.,
при секретарі - Чайці О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
Позивач 06.09.2011 року звернувся до суду з позовом (а.с.35-40), який уточнив в ході розгляду справи (а.с.66-69) і відповідно до якого просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення та невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги згідно ст.41 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" в редакції Закону України від 04.04.2006 року №3597-ІV, визнати нечинним рішення Міністра оборони України від 23.08.2007 року та висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол №3 від 08.06.2008 року), якими позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, а також зобов'язати відповідача призначити і виплатити позивачу разову грошову допомогу згідно ст.41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (в редакції Закону України від 04.04.2006 року №3597-ІV) як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі чотирирічного грошового забезпечення за останньою посадою, виходячи з грошового забезпечення повного складу, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначив, що маючи третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набув права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 48-місячного грошового забезпечення. Проте Міністерство оборони України, безпідставно, на думку позивача, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що така виплата, в разі встановлення інвалідності, почала здійснюватися лише з 10.05.2006 року - дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 04.04.2006 року №3597-ІV, а позивач звільнений з військової служби 18.01.2006 року. Але позивач вважає, що право на виплату одноразової грошової допомоги, встановленої Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 04.04.2006 року № 3597-ІV не пов'язана з датою звільнення зі служби, а залежить від часу встановлення інвалідності, яка йому була встановлена 05.09.2006 року.
Судом клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду було задоволено, оскільки відповідно до пояснень представника позивача, яки підтверджуються матеріалами справи (а.с.26-27), про оскаржуване рішення позивач дізнався в другій половині серпня 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю.
Відповідач у судове засіданні свого представника не направив, надіслав письмові заперечення на позов, де вказав, що оскільки позивач був звільнений з військової служби у січні 2006 року, то на нього поширюється дія статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" у редакції, що діяла до 12 травня 2006 року і яка не передбачала таких виплат. Зміни до законодавства України щодо права на отримання одноразової грошової допомоги передбачено особам, звільненим з військової служби та яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання (травм), отриманих в період проходження військової служби, набули чинності з 12.05.2006 року, тобто після звільнення позивача з військової служби і не мають зворотної дії в часі, тому на ОСОБА_1 не поширюється.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого прапорщика, старшини навчальної роти навчального центру (радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби та загальновійськових дисциплін).
Наказом заступника міністра оборони України від 22.12.2005 року №24-пм ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Наказом начальника Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова №11 від 18.01.2006 року позивача виключено із списків особового складу військового інституту і направлено для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК м. Житомир.
05.09.2006 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на чорнобильській атомній електростанції (довідка МСЕК ЖИА №055055, а.с.20).
З метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.41 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" позивач звернувся через Житомирський військовий інститут радіоелектроніки з заявою до міністерства оборони України. Однак, відповідь на заяву, ним було отримано після повторного звернення з аналогічною заявою через Житомирський обласний військовий комісаріат 02.06.2011 року, якою було відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу", у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї норми Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2007 року №284 "Про затвердження Порядку та умов призначень виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році (далі - Постанова КМУ №284).
За правилами п.п.3 п.2 вказаної Постанови, грошова допомога виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Висновком комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол № 3 від 08.07.2007 року), затвердженого Міністром оборони України 23.08.2007 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги в разі інвалідності, "оскільки вказаний військовослужбовець не підпадає під дію статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закону України № 3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу".
Посилання відповідача на те, що на позивача не поширюється дія статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції, що діяла з 12 травня 2006 року) та постанови КМУ від 21.02.2007 року №284 є безпідставними, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 41 вказаного Закону пов'язується не з фактом звільнення військовослужбовця зі служби, а з часом встановлення інвалідності звільненого зі служби військовослужбовця, яка настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби. ОСОБА_1 визнано інвалідом ІІІ групи рішенням Обласної медико-санітарної експертної комісії 1 від 05.09.2006 року, тобто під час дії статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції Закону України №3597-ІV), а тому суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі цього Закону та п.п. 3 п.2 Постанови КМУ від 21.02.2007 року №284.
Отже, висновок комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол № 3 від 08.07.2007 року), затверджений Міністром оборони України 23.08.2007 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в разі інвалідності є протиправним.
Міністерство оборони України зобов'язано призначити та виплатити позивачу розмір одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю з врахуванням всіх складових його грошового забезпечення за останньою посадою.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не призначення та невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги суд відмовляє за їх безпідставністю, оскільки фактично питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Міністерством оборони України вирішувалося, про що свідчить висновок комісії, затверджений Міністром оборони України від 23.08.2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним висновок комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол № 3 від 08.07.2007 року), затверджений Міністром оборони України 23.08.2007 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21.02.2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Судді Т.В. Іваненко
О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 30 січня 2012 р.