Україна
24 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/21291/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (дов.)
ОСОБА_2 (дов.)
відповідача: ОСОБА_3 (дов.)
ОСОБА_4 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька
до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
про стягнення з рахунків податкового боргу
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька (надалі - позивач, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (надалі - відповідач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго») про стягнення з рахунків податкового боргу у сумі 18 140 187,41 грн.
Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями та штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість, що підлягає примусовому стягненню.
Відповідачем подана заява від 24.11.2011р. № юр/5114, згідно якої відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, та просить встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 18 140 187,41 грн. на 12 місяців та його розстрочення на 60 місяців.
У судовому засіданні від 24.11.2011р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечували та просили задовольнити заяву щодо способу та порядку виконання рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу
Представники позивача у судовому засіданні від 24.11.2011р. позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та не заперечували проти встановлення способу та порядку виконання рішення шляхом відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 18 140 187,41 грн. на 12 місяців та його розстрочення на 60 місяців.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03337119, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, б.38, про що зазначено у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (№9125170).
Відповідач подав до ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька податкові декларації з податку на додану вартість № 9002874743 за червень 2010р., № 9003629842 за квітень 2011р., №9004324624 за травень 2011р., №9005058618 за червень 2011р., № 9006981689 за липень 2011р., № 9008065702 за серпень 2011р., №9009354497 за вересень 2011р. (звітний період, за який виправляються помилки серпень 2011р.), №90080000307 за серпень 2011р. (звітний період, за який виправляються помилки червень 2011р.).
Також, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 30.06.2011р. №0006661542, яким відповідачу визначені штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 673 735,23 грн.;
- від 30.06.2011р. №0006651542, яким відповідачу визначені штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 1 363 089,58 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 04.07.2011р., про що зазначено у відповідному повідомленні про вручення поштового відправлення.
До судового засідання представником відповідача надана заява про повне визнання позовних вимог.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний на момент виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.5.1. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно абзацу першому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
У матеріалах справи наявні корінці першої податкової вимоги від 12.10.2004р. № 1/1623 та другої податкової вимоги від 16.11.2004р. №2/1642, що отримані відповідачем.
Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Наявність податкового боргу за вказаними податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується зворотним боком облікової картка платника - відповідача.
На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Також, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
У наданій відповідачем заяві від 24.11.2011р. № юр/5114 останній посилається на те, що стягнення з рахунків податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18 140 187,41 грн. призведе до дестабілізації роботи підприємства та зриву опалювального сезону.
Відповідач посилається: на дебіторську заборгованість населення у розмірі 299 500 000,00 грн. та юридичних осіб у розмірі 15 500 000,00 грн. за надані послуги, та на сезонний графік випуску продукції ( постачання теплової енергії у опалювальний період.
На підтвердження зазначеного відповідачем наданий баланс на 01.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., довідку про дебіторську заборгованість за теплову енергію станом на 01.11.2011р.
Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Враховуючи викладене, Суд дійшов до висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 18 140 187,41 грн. на 12 місяців та його розстрочення на 60 місяців.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька прийняти
2. Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити повністю.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03337119, місцезнаходження: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, б.38) кошти у розмірі податкового боргу в сумі 18 140 187 (вісімнадцять мільйонів сто сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 41 (сорок одна) копійка з рахунків у банках, обслуговуючих Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго».
3. Заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.
Встановити порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення на 12 (дванадцять) місяців та розстрочення на 60 (шістдесят) місяців виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі №2а/0570/21291/2011, зі сплатою Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» суми податкового боргу у розмірі 18 140 187 (вісімнадцять мільйонів сто сорок тисяч сто вісімдесят сім) гривень 41 (сорок одна) копійка по 302 336 (триста дві тисячі триста тридцять шість) гривень 46 (сорок шість) копійок щомісячно, починаючи з грудня 2012 року, до повного погашення зазначеної суми боргу з останнім платежем у розмірі 302 336 (триста дві тисячі триста тридцять шість) гривень 27 (двадцять сім) копійок у березні 2017 року.
4. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 24 листопада 2011 року, повний текст виготовлено 25 листопада 2011 року.
6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Буряк І. В.