"07" лютого 2012 р. м. Київ К-4495/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними дій при проведенні перевірок, недійсними правових актів індивідуальної дії ,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, акт від 22.06.2005 року не складався, тому, що документи, необхідні для повної перевірки позивачем не були надані, а тому перевірка не була здійснена. 21 липня 2005 року була проведена перевірка повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованості їх витрачання за період з 01.01.2003 року по 01.01.2005 року та складено акт з зазначенням встановлених порушень. Рішенням від 09.08.2005 року відповідачем були донараховані страхові внески та застосовані штрафні санкції на загальну суму 408954.19 грн. Відповідно до листа І відповідача від 01.09.2005 року за № 05-07-773 рішення від 09.08.2005 року була скасовано внаслідок додаткової перевірки скарги позивача, тобто оскаржене позивачем рішення на час звернення до суду правових наслідків для апелянта не несло.
29.08.2005 року головними спеціалістами КРВ виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі розпоряджень № 837, 838 від 26.08.2005 року була здійснена перевірка ТОВ «ТЕЛ-МАР», за результатами якої складено акт від 29.08. 2005 року, яким встановлено відхилення у показниках фонду оплата праці, на який нараховуються страхові внески. Вказаний акт був підписаний директором та головним бухгалтером ТОВ «ТЕЛ-МАР», без заперечень.
01.09.2005 року за № 1573 відповідачем приймалось рішення на підставі акту від 29.08.2005 року, яким до позивача застосовані фінансові та штрафні санкції, правова оцінка їх застосуванню надана судами попередніх інстанцій.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо застосування ч. 2 ст. 99 КАС України, де передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачає, та позивач не наполягав на поновленні пропущеного строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тел-Мар" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко