"02" лютого 2012 р. м. Київ К-8745/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,-
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року, провадження у справі закрито. Рішення мотивоване тим, що даний спір не може бути розглянутим в порядку адміністративного судочинства.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій заступник прокурора Харківської області в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2007 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області винесено постанову № 042570 про застосування фінансових санкцій за допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт, на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Відповідач, ПП ОСОБА_4, у встановлений строк вищевказану суму фінансових санкцій не сплатив.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
1) для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
2) для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно вимог пункту 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвержденого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, постанова про застосування фінансових санкцій надсилається для добровільного виконання.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у справі з підстав непідсудності даного спору адміністративному судочинству, оскільки відповідно до ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, та спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з ч.2. ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
В розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між позивачем і відповідачем по даній справі, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень -органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 227, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області задовольнити, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року -скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.