"02" лютого 2012 р. м. Київ К-20981/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області до Управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення переплаченої пенсії ,-
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року, позовні вимоги задоволено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з матеріалів пенсійної справи за № 135170 з 31.05.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України у Калуському районі ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності, як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Управлінням Агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області при видачі довідки від 20.06.06 за №101/3-9 про заробітну плату ОСОБА_4 в зоні відчуження, було допущено помилку, яка вплинула на розмір пенсії останнього.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, дана обставина визнавалася, як відповідачем, так і позивачем.
Згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її. Таким чином обов'язок відшкодування шкоди в даному випадку законом покладається на відповідача.
При цьому некомпетентність посадової особи організації, яка готувала та видавала недостовірний документ, не може бути підставою для звільнення від майнової відповідальності. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не ініціював проведення зустрічної перевірки для підтвердження достовірності виданої довідки. Посилання представника відповідача на порушення закону самим позивачем суд до уваги не приймає, так як при призначенні пенсії органи Пенсійного фонду України зобов'язані перевіряти виключно наявність відповідних документів, а не їх достовірність.
Судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок, що проведення зустрічних перевірок достовірності даних є правом, а не обов'язком органів Пенсійного фонду України. Вина відповідача у видачі недостовірної довідки підтверджується також актом зустрічної перевірки та фактом відкликання першої довідки про заробіток ОСОБА_4 та видачі іншої довідки. Розмір шкоди визначається як добуток різниці між призначеною ОСОБА_4 пенсією за недостовірною довідкою та пенсією, призначеною за іншою довідкою, виданою з метою усунення порушень за наслідками зустрічної перевірки та відповідного періоду отримання пенсіонером пенсії у завищеному розмірі. Позов задоволено, стягнуто з Управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в користь Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області 9020,37 грн.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко