"24" листопада 2011 р. м. Київ К-8149/09
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,
при секретарі Сватко А.О.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ)
на постанову господарського суду міста Києва від 18.05.2007
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009
у справі № 11/126-А (22-а-2421/2008)
за позовом СДПІ
до публічного акціонерного товариства «Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь»(далі -Товариство)
про стягнення 240 080,64 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача -Бондаренко Ю.В.,
відповідача -Вергуна І.В., Двалішвілі І.С.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про стягнення з відповідача 240 080,64 грн. пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Постановою господарського суду міста Києва від 18.05.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009, у позові відмовлено з мотивів пропуску податковим органом строку застосування адміністративно-господарських санкцій, установленого статтею 250 Господарського кодексу України.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що законність нарахування Товариству оспорюваної суми пені встановлена судовими рішеннями у справі № 29/821, тоді як попередні судові інстанції безпідставно поширили на спірні правовідносини приписи статті 250 Господарського кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що оспорювану суму пені було застосовано до Товариства за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті за період з 23.03.1998 по 06.01.2000.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
У розгляді цієї справи попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка застосовується до суб'єктів господарювання на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за своєю правовою природою є різновидом адміністративно-господарського штрафу, що з урахуванням приписів статей 239, 241 Господарського кодексу України сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
А відтак зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання у строк, встановлений статтею 250 названого Кодексу, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Доводи скаржника про те, що застосування спірних штрафних санкцій врегульовано приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк зазначені заходи відповідальності не пов'язані з порушенням позивачем правил оподаткування.
Таким чином, попередні судові інстанції, з достатньою повнотою встановивши факт пропуску податковим органом названого строку під час застосування до Товариства оспорюваної суми пені, обґрунтовано відмовили в задоволенні цього позову.
А відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Києва від 18.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 у справі № 11/126-А (22-а-2421/2008) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.І. Костенко