Копія
Іменем України
Справа № 2а-1355/11/0123
24.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Привалової А.В.,
суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Козирєва Т.С.
за участю сторін:
представника відповідача, ОСОБА_2, довіреність №749/02-22 від 23.06.2011
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Єрохіна І.В.) від 15.07.11 у справі № 2а-1355/11/0123
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Чорноморської селищної ради (вул.Кірова, 19, смт.Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)
про спонукання вчинити певні дії
Постановою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2011 адміністративний позов ОСОБА_3 до Чорноморської селищної ради про зобов'язання розглянути у встановлений законом строк п.3 депутатського звернення від 08.02.2011 вх.№212/02-21 про проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень, зобов'язання відповідача надати копії договорів оренди нежитлових приміщень, укладених Чорноморською селищною радою з зазначеними у зверненні фізичними особами-підприємцями; зобов'язання відповідача надати інформацію про розмір і строки оплати орендної плати цих фізичних осіб-підприємців - залишено без задоволення.
Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив судове рішення залишити без змін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, за вказаною у позовній заяві та апеляційній скарзі адресою. Проте неявка позивача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність заявника апеляційної скарги, визнаючи достатніми для розгляду наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач керуючись ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»08.02.2011 звернувся до відповідача з депутатським зверненням, в якому просив надати йому копії договорів оренди нежитлових приміщень укладених радою з підприємцями, надати інформацію про розмір та строк оплати орендної плати цими особами та оголосити про проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень по вул.Кірова, 71, які орендуються вказаними у зверненні підприємцями.
Листом від 18.02.2011 вих.№192/02.22 відповідач повідомив депутата, що відсутні правові підстави для надання зазначених у зверненні документів, з огляду на те що такий запит не пов'язаний з його депутатською діяльністю у виборчому окрузі. Також у відповіді позивачу повідомлено, що він не позбавлений права ознайомитись з текстами договорів, вказаних у депутатському зверненні.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не розгляду пункту 3 його звернення протиправною, такою що не відповідає ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а також незаконною відмову надати вказані у зверненні відомості позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що депутатське звернення може бути подано виключно з питань, що стосуються виборчого округу, на якому депутат здійснює свої повноваження, оскільки депутатське звернення є індивідуальною формою реалізації депутатом своїх повноважень виключно у виборчому окрузі.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус депутатів місцевих рад 93-IV від 11 липня 2002 року (в редакції із змінами, венсеними Законом України вiд 31.07.2010 № 2487-17).
Статтею 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»передбачено право депутата на депутатське звернення, яким є викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Вказані органи та їх посадові особи, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Пунктом 5 цієї статті передбачено, що якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.
Стаття 22 Закону встановлює порядок розгляду депутатського запиту, яким передбачено, що депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.
Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.
Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано, не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.
Статтею 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»визначено, що депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.
Таким чином, суд першої інстанції з системного аналізу наведених норм закону прийшов до вірного висновку, що депутатське звернення може бути подано виключно з питань, що стосуються виборчого округу.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні цієї норми закону, яка має застосовуватись у контексті всієї глави 2 Закону, в якої розміщена ця стаття. Глава 2 Закону визначає індивідуальні та колективні форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень саме у виборчому окрузі.
Доказів того, що депутатське звернення позивача пов'язано саме з його депутатською діяльністю у виборчому окрузі позивачем не наведено та суду не надано.
Судова колегія вважає правомірними висновок суду першої інстанції, що позивач не дотримався порядку, встановленого ст.ст.13, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», у разі незгоди з результатами розгляду депутатського звернення.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності права на звернення до адміністративного суду як альтернативного способу захисту своїх прав депутата ґрунтуються на помилковому ототожнюванні своїх прав як депутата з правами громадянина, на захист яких законом гарантоване право звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду на захист своїх прав, пов'язаних не з конституційними правами громадянина, а пов'язаних саме з реалізацію прав депутата - посадової особи органу місцевого самоврядування.
Відтак, в силу приписів процесуального закону таке право на звернення до адміністративного суду має бути безпосередньо передбачено законом.
Але Законом України «Про статус депутатів місцевих рад»не передбачено право депутата у разі незгоди з відповіддю на його депутатське звернення оскаржувати дії чи бездіяльність відповідної ради в судовому порядку. А встановлено порядок, передбачений статтею 22 цього Закону щодо звернення з депутатським запитом, який позивачем не дотримано.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
2. Постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.11 у справі № 2а-1355/11/0123 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 року.
Головуючий суддя підпис А.В.Привалова
Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.В.Привалова