Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-6/11/0118
25.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Романенко Г.О.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму від 24.02.98,
представник відповідача, Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
третя особа, ОСОБА_3- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Томащак А.С. ) від 03.02.11 у справі № 2а-6/11/0118
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, буд. 7, смт.Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,9 7501)
третя особа:ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
про зобов'язання вчинити певні дії
Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з даною постановою, позивач - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 25 жовтня 2011 року представники відповідачів та третя особа не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Позивач у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про зобов'язання усунути порушення діючого законодавства, регламентуючого порядок утримання кладовищ та інших місць поховання, зокрема п. 1.7. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховання, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.03 № 193 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.04 під № 1113/9712, шляхом забезпечення дотримання відстані між земельною ділянкою, раніше виділеною для поховання гр. ОСОБА_4, та земельною ділянкою, раніше виділеною для поховання її покійної матері ОСОБА_5 у розмірі не менш ніж 0,5 м.
Позивач мотивує позовні вимоги ти, що 13.04.10 відвідуючи місце поховання своєї покійної матері ОСОБА_5, вона дізналась, що користувачами місця поховання ОСОБА_4, яке знаходиться поруч з місцем поховання її матері, з порушенням діючих нормативно-правових актів та в результаті виконання робіт із встановлення надмогильних споруд було здійснено вихід за межі земельної ділянки, раніше виділеної під одинарне поховання ОСОБА_4 на земельну ділянку, раніше виділену під одинарне поховання ОСОБА_5
14.04.10 ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою на ім'я голови Молодіжненської селищної ради з проханням прийняти відповідні заходи по усуненню виявлених порушень діючого законодавства, оскільки користувачами місця поховання ОСОБА_4, яке знаходиться поруч з місцем поховання її матері, з порушенням діючих нормативно-правових актів та в результаті виконання робіт із встановлення надмогильних споруд було здійснено вихід за межі земельної ділянки, раніше виділеної під одинарне поховання ОСОБА_4 на земельну ділянку, раніше виділену під одинарне поховання ОСОБА_5
07.05.10 секретарем Молодіжненської селищної ради на ім'я ОСОБА_2 на її звернення надано відповідь, що металева огорожа поховання ОСОБА_7 дійсно винесена за межі поховання.
З фотографій місць поховань ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 вбачається, що дійсно в результаті виконання робіт із встановлення надмогильних споруд було здійснено вихід за межі земельної ділянки, раніше виділеної під одинарне поховання ОСОБА_4 на земельну ділянку, раніше виділену під одинарне поховання ОСОБА_5
Судом встановлено, що в результаті виконання робіт із встановлення надмогильних споруд було здійснено вихід за межі земельної ділянки, раніше виділеної під одинарне поховання ОСОБА_4 на земельну ділянку, раніше виділену під одинарне поховання ОСОБА_5
Однак суд дійшов висновку, що фактично виник спір між користувачами місць поховання ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку виникли правовідносини не у сфері публічно-правових відносин з приводу бездіяльності органів місцевого самоврядування, а у сфері цивільних правовідносин з приводу користування місцями поховання між фізичними особами і в разі доведеності порушеного права, таке право підлягає захисту саме в порядку цивільного судочинства, шляхом звернення до суду з відповідними цивільним позовом.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно Закону України «Про поховання та похорону справу»поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на: створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань.
Статтею 23 Закону передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Згідно ст. 25 Закону України «Про поховання та похорону справу», за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.
Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.
На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.
Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду, що в даному випадку виникли правовідносини не у сфері публічно-правових відносин з приводу бездіяльності органів місцевого самоврядування, а у сфері цивільних правовідносин, оскільки на виконавчий орган сільської, міської ради покладені обов'язки по організації, проведення процедури поховання, створення та експлуатації об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.11 у справі № 2а-6/11/0118 - задовольнити.
2. Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.11 у справі № 2а-6/11/0118- скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі. Зобов'язати Виконавчий комітет Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим усунути порушення діючого законодавства, регламентуючого порядок утримання кладовищ та інших місць поховання, зокрема п. 1.7. Порядку утримання кладовищ та інших місць поховання, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.03 №193 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.04 під № 1113/9712, шляхом забезпечення дотримання відстані між земельною ділянкою, раніше виділеною для поховання гр. ОСОБА_4, та земельною ділянкою, раніше виділеною для поховання її покійної матері ОСОБА_5 у розмірі не менш ніж 0,5 м.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 року.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.Е.Єланська підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко