"04" жовтня 2011 р.справа № 2а-4433/10/1170
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Панченко О.М. (доповідач),
суддів - Католікяна М.О. Коршуна А.О. ,
при секретарі - Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обознівське"
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. по справі № 2а-4433/10/1170
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обознівське"
до відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції
треті особи: ДП "Кіровоградський КХП №2", ВАТ "Агрофірма "Сортнасіннєовоч", ДП СП "Октопус" ТОВ "Октопус",
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
22.11.2010 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обознівське»звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про:
- визнання протиправними дій посадових осіб - державного виконавця та начальника ВДВС Кіровоградського РУЮ по виконанню рішень господарського суду Кіровоградської області, а на їх підставі зведеного виконавчого провадження по стягненню з СТОВ «Обознівське»боргу на користь юридичних осіб на суму 76 154,29 грн.;
- зобов'язання ВДВС Кіровоградського РУЮ, його начальника та державного виконавця, в 15 денний термін, з дня прийняття даного судового рішення, підготувати заявку і всі необхідні документи та передати описане майно СТОВ «Обознівське» - «Модуль»для реалізації спеціалізованій організації.
Суд першої інстанції ухвалою від 24.11.2010 року залишив позовну заяву без розгляду, посилаючись на пропуск строку звернення до суду, передбаченого ст. 181 КАС України та відсутність заяви про поновлення пропущеного строку.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи.
Зазначає в апеляційній скарзі, що Суд помилково вважає, що СТОВ «Обознівське»пропустило 10-денний строк звернення до суду.
25 грудня 2006 року господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі про банкрутство СТОВ «Обознівське». Розгляд справи судами завершився в серпні 2010 року припиненням провадження у справі.
Відповідно до п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника являється обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
В вересні місяці 2010 року, після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження - прийняття постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 19 серпня 2010 року про припинення провадження у справі про банкрутство СТОВ «Обознівське», ВДВС Кіровоградського РУЮ поновив виконавче провадження.
В зв'язку з поновленням виконавчого провадження 10.09.2010 року ВДВС Кіровоградського РУЮ постановою наклав арешт на майно боржника - «Модуль»для стягнення відповідно до зведеного виконавчого провадження з СТОВ «Обознівське»боргу на користь юридичних осіб на загальну суму 76 154 грн. 29 коп.
Описане майно відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»повинно бути передано для реалізації не раніше 5 днів після накладання арешту, після 15 вересня 2010 року,про що вказано в акті опису і арешту майна.
В зв'язку з тим, що протягом майже двох місяців державним виконавцем не проводились виконавчі дії і майно «Модуль»не було передано для реалізації, СТОВ «Обознівське»30.10 2010 року звернулось до начальника ВДВС Кіровоградського РУЮ зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, яка була вручена 02 листопада 2010 року. Всупереч ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»скарга не була розглянута протягом 10-денного строку, отже адміністративний позов подано 22.11 2010 року в 10-денний строк після 12.11.2010 року, в який повинна бути розглянута скарга.
Отже, вважає, що строк пропущено не було, тому заява про поновлення строку не подавалась. Вважає, що суд повинен був залишити позов без руху, надавши позивачеві можливість усунути недоліки.
Просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу на новий розгляд.
В судове засідання учасники процесу, повідомлені належним чином про місце, дату і час розгляду справи, не з'явилися до суду, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії посадових осіб по виконанню рішень господарського суду, а на їх підставі зведеного виконавчого провадження. В тексті зазначає, що виконавчі дії по виконанню судових рішень не виконані на протязі від 6 до 11 років з дня винесення постанови про виконавче провадження. Отже, виходячи із зазначеного, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку щодо пропуску 10-денного строку звернення до суду, який встановлений ст. 181 КАС України.
Разом з тим, апелянт відраховує цій строк з дати, коли мав отримати відповідь на його скаргу від 02.11.2010 року. Проте, це не є діями посадової особи по виконанню судових рішень, а, скоріше, є бездіяльністю відповідного органу державної виконавчої служби.
Оскільки заява про поновлення строку не була подана позивачем, суд, виходячи з формулювання позовних вимог, зазначених в позові, законно та обґрунтовано вирішив залишити позов без розгляду в зв'язку з пропуском строку відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України.
Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність залишення позову без розгляду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 11 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За таких обставин у суду відсутній обов'язок залишати без руху позовну заяву позивача, якій на власний розсуд сформулював позовні вимоги та виклав обставини справи.
Також, слід зазначити, що всі обставини, які викладає позивач в апеляційній скарзі на обґрунтування своєї позиції щодо дотримання встановленого законом строку, мали б бути викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм процесуального права, тому ухвалу суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись с. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обознівське" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. по справі № 2а-4433/10/1170 залишити без задоволення, а ухвалу суду -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун