"19" січня 2012 р. справа № 2а-0870/791/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-Садок №4 «Сонечко»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі №2а-0870/791/11 за позовом Комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок №4 «Сонечко»до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
Комунальний дошкільний навчальний заклад ясла-садок №4 «Сонечко»звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року №0000402308 у розмірі 68855,75грн. Штрафні санкції застосовано за порушення вимог п.п.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме за неприбуткування готівки. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що вказані штрафні санкції можуть бути застосовані в межах строків, які визначено ст..250 ГК України, які не були дотримані відповідачем.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що факт порушення позивачем вимог п.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»є доведеним, у зв'язку з чим ДПІ правомірно застосовано штрафні санкції, які передбачено ст..1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки».
Не погодившись з постановою суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, а саме ст..250 ГК України, якою визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами контрольно-ревізійного відділу в Пологівському районі Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області здійснено перевірку позивача за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2010 р.
За результатами перевірки складено акт № 410/0008 від 27.08.2010 року, в якому, зокрема, вказано на порушення позивачем порядку оподаткування готівки у розмірі 13 771,15грн.
Вказаний Акт КРУ направлено для вжиття заходів до Пологівської МДПІ.
На підставі складеного акту, Пологівською МДПІ, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року №0000402308 у сумі 68 855, 75 грн.
Правовими підставами для застосування штрафних санкцій, згідно спірного рішення, є ст..1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(13771,15грн х 5 = 68 855,75грн.)
Правомірність рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом обґрунтовано, враховуючи встановлені порушення у сфері обігу готівки, застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі та у розмірах, які передбачено абз.3 ст.1 Указу Президента України №436/95 за порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року. При цьому, суд вказав на те, що у спірних правовідносинах не може бути застосовано ст..250 ГК України.
Висновки суду щодо доведеності вчинення позивачем правопорушення у сфері регулювання обігу готівки підтверджуються матеріалами справи та не оскаржуються позивачем в апеляційній скарзі.
В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що на застосування вказаних штрафних санкцій не розповсюджуються вимоги ст..250 ГК України.
Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.
Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Отже, за своєю сутністю фінансові санкції, які визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.
Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», можуть бути застосовано до правопорушника лише у строки, які визначено ст..250 ГК України.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято МДПІ 16.09.2010р. Таким чином, враховуючи вимоги ст..250 ГК України, штрафні санкції можуть бути застосовані за період з 16.09.2009р. по 16.09.2010р.
Як вбачається з Акту КРУ порушення у вигляді неоприбуткування готівки у розмірі 13 771,15грн. мало місце у період з 28.12.2007р. по 31.12.2009р. Тобто, як у періоди, які охоплюються річним строком, такі і у періоди, поза межами такого строку.
В той же час, в Акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, не визначено дати отримання позивачем готівки з банківських установ, яка в подальшому не була оприбуткована, що унеможливлює визначити дату скоєння правопорушення, з метою застосування вимог ст..250 ГК України.
У судовому засіданні представник Пологівської МДПІ - відповідача, на якого в силу ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, вказав на неможливість встановлення цих обставин, з огляду на результати перевірки, які викладено в Акті КРУ.
За таких обставин, враховуючи те, що спірне рішення відповідача прийнято без урахування вимог ст..250 ГК України, якою визначено строки застосування штрафних санкцій, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (ч.3 ст.2 КАС України), суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок №4 «Сонечко»- задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі №2а-0870/791/11 -скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року №0000402308, яке прийнято Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією -визнати протиправним та скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст постанови виготовлено 20.01.2012р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк