Іменем України
16.02.12 Справа №2а-3664/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Євтушенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправним та скасування розпорядження №497 від 04 червня 1999 року, у частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, треті особи - Севастопольська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Садівниче товариство «Бастіон», суд, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправним та скасування розпорядження №497 від 04.06.1999 року, у частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним розпорядженням проїзд загального користування СТ «Бастіон», що забезпечував доступ до належної позивачу земельної ділянки НОМЕР_1, був включений до складу земельної ділянки НОМЕР_2, чим було порушено вимоги ст.4 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року).
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіславши письмові пояснення та клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи - Севастопольської міської Ради у судове засідання не з'явилась, надіславши письмові пояснення та клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні з позовом не погодились з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи СТ «Бастіон» - Твердохлібов О.Т. у судовому засіданні з позовом не погодився з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України 1990 року (що діяв на час видання спірного розпорядження), землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до ст.ст. 27, 28 цього Кодексу. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 27 цього ж Кодексу, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки. Частиною 1 ст.29 вказаного Кодексу встановлено, що припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 04.06.1999 року №497 було припинено право користування СТ «Бастіон» на земельну ділянку площею 0,7698 га та вона була переведена до земель запасу. Згідно з пунктом 2 цього ж розпорядження, із земель запасу членам садового товариства «Бастіон» були передані індивідуальні садові ділянки у приватну власність для ведення садівництва. Зокрема, за особистою заявою ОСОБА_2 земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,928 га, у межах СТ «Бастіон», була надана йому у власність.
Але, розпорядженням №497 від 04.06.1999 року було передано у власність земельні ділянки без визначення їх меж в натурі на місцевості. Підпунктом 3.2 пункту 3 вказаного розпорядження громадян, яким передані у приватну власність земельні ділянки, було зобов'язано у 2-х місячний строк з дня реєстрації цього розпорядження виконати через відповідну землевпорядну організацію встановлення меж ділянки в натурі у міській системі геомережі, закріплення крапок її повороту довготривалими межовими знаками, а також узгодження її із суміжними землекористувачами.
Отже, судом встановлено, що оскаржуваним розпорядженням будь-яких прав позивача порушено не було, оскільки земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_2 із земель запасу та без визначення її конкретних меж в натурі на місцевості. У судовому засіданні також не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що спірним розпорядженням було передано у власність ОСОБА_2 проїзд загального користування.
Щодо посилань представника позивача на перевищення відповідачем наданих повноважень, то суд не може з ними погодитись, оскільки повноваження місцевих рад обмежені розпорядженням землями комунальної власності, які на час видання спірного розпорядження законодавчо визначені не були.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розпорядження Балаклавської РДА м. Севастополя від 04.06.1999 року №497 було видане з дотриманням вимог чинного на той час законодавства та у межах наданих повноважень.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок позивача ОСОБА_1.
Повний текст постанови складено та підписано 21 лютого 2012 року.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправним та скасування розпорядження №497 від 04 червня 1999 року, у частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, - відмовити.
Судові витрати у справі віднести на рахунок ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.
Суддя підпис М.В. Куімов
Суддя М.В. Куімов