ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-18054/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-проект"
про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1 998 755,31 грн.
Обставини справи:
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі -позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-проект»(далі -відповідач, ТОВ «Інжиніринг-проект») про стягнення заборгованості у розмірі 1 998 755,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду.
Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
за відповідачем рахується заборгованість:
1) з податку на додану вартість у розмірі 1 998 585,31 грн., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень:
а) № 0026541505/0 від 16.11.2010, яким визначено суму податкових зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн. (враховуючи переплату у розмірі 0,69 грн.);
б) № 0034121505/0 від 27.12.2010, яким визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 5,00 грн.;
в) № 0004082304 від 05.05.2011, яким визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 1 998 411,00 грн., у тому числі за основним платежем 1 598 729,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 399 682,00 грн.;
2) з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004331505/0 від 31.03.2011, яким визначено суму податкових зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення № 0026541505/0 від 16.11.2010, № 0034121505/0 від 27.12.2010 та № 0004331505/0 від 31.03.2011 були направлені відповідачу поштою в одному конверті, який не був вручений та повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання»14.06.2011.
Податкове повідомлення-рішення № 0004082304 від 05.05.2011 було направлено відповідачу поштою, проте не було вручено та повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання»10.08.2011.
Таким чином, сума податкових зобов'язань, визначених вищевказаними повідомленнями-рішеннями, набула статусу узгодженого.
У зв'язку з непогашенням узгоджених податкових зобов'язань, ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 22.06.2011 № 6363, яка не була вручена адресату та повернулась на адресу позивача 10.08.2011.
Так, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 998 585,31 грн. та з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн.
На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, що останнім не спростовано.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства
регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган, у випадках, передбачених ПКУ, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Згідно п. 54.5 ст. 54 ПКУ, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Згідно п. 58.1 ст. 58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ узгоджена сума податкового зобов'язання, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань не надав.
В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПКУ стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 998 585,31 грн. та з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо стягнення суми податкової заборгованості, відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-проект»(01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 35634280) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 998 585 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 31 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-проект»(01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, код ЄДРПОУ 35634280) до Державного бюджету України заборгованість з податку з податку на прибуток у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В.Кротюк