ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 лютого 2012 року 11:38 № 2а-19354/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доШевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування висновку від 28.09.2011 р.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про: визнання протиправними дій Комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації; визнання незаконним та скасування висновку від 28.09.2011 р. Комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.02.2012 р.).
Позов мотивований тим, зокрема, що позивача не було запрошено на засідання Комісії з питань прав захисту дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації 28.09.2011 р., що призвело до необґрунтованого висновку про позбавлення його батьківських прав. На думку позивача, Комісією не взято до уваги обставини, які спростовують висновок про усунення від виконання ним батьківських обов'язків. Як зазначив ОСОБА_1, Комісією не враховано те, що він постійно відвідував дітей, які перебували в лікарні, не взято до уваги те, що йому не було відомо місце перебування дітей, тому він не міг про них піклуватись. Наведені обставини, за твердженням позивача, є підставою для визнання висновку від 28.09.2011 р. незаконним та його скасування.
Представники відповідача проти позову заперечили, зазначивши, що висновок прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що підтверджується також потворним висновком, про що позивача повідомлено листом від 14.11.2011 р. №02/41-9590. Як зазначили представники, висновок Комісії прийнято на вимогу ухвали суду, не є обов'язковим для суду, позивач всі свої аргументи міг висловити під час розгляду справи в суді щодо позбавлення його батьківських прав.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Комісією з питань захисту дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній 28.09.2011 р. у складі десяти членів (відсутні три члени) повторно заслухано питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських справ у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
За результатами розгляду вказаного питання прийнято висновок, згідно з яким Комісія вважала за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей.
Як убачається з висновку, Комісією взято до уваги те, що ОСОБА_1 після розлучення ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, з березня 2011 року самоусунувся від виховання малолітніх дітей, нехтує батьківськими обов'язками.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку визначено в Законі України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" від 24 січня 1995 року №20/95-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді, уповноважений орган влади Автономної Республіки Крим у справах сім'ї, дітей та молоді, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад (абзац другий частини першої).
Згідно з "Положенням про Службу у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації", затвердженого розпорядженням Шевченківської в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2010 р. №2 служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, яка утворюється головою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (пункт 1.1). Служба підзвітна та підконтрольна Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації та Службі у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) та підпорядковується у своїй діяльності першому заступнику голови відповідно до тимчасового розподілу обов'язків (пункт 1.2). Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо поліпшення діяльності та вирішення інших питань у Службі можуть утворюватись наукові та координаційні ради і комісії (пункт 1.7).
"Положенням про комісію з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації", затвердженого розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.02.2010 р. №71, зареєстрованого Шевченківським районним управлінням юстиції у місті Києві 08.02.2011 р. №1/113 передбачено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема, позбавлення та поновлення батьківських прав (абзац четвертий підпункту 2.2.2 пункту 2.2).
Відповідно до "Положення про комісію з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації" основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться не рідше одного разу на місяць. За рішенням голови комісії, у разі потреби, комісія може змінювати графік черговості проведення засідань (пункт 4.1). Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини загальної кількості її членів. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії (пункт 4.2). До участі у засіданнях комісії можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які беруть безпосередню участь у вирішенні долі конкретної дитини, з правом дорадчого голосу (пункт 4.3). Засідання комісії оформлюється протоколом (пункт 4.6). На засідання, в разі потреби, можуть запрошуватись особи, які звертаються з заявами, якщо питання потребує більш детального розгляду. В інших випадках, заяви розглядаються в робочому порядку, без виклику заявників (пункт 4.9). Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється Службою у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (пункт 4.12).
Як уже зазначалось, засідання Комісії відбулось за участю десяти членів, за відсутності трьох членів, висновок щодо рекомендації про позбавлення батьківських прав позивача прийнято одноголосно, про що складено протокол №16. За результатами проведення засідання прийнято висновок, яким рекомендовано позбавити ОСОБА_1 батьківських прав.
Наведені норми "Положення про комісію з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації" спростовують доводи позивача про протиправність щодо не запрошення його на засідання Комісії. Зміст пунктів 4.4, 4.9 цього Положення дають підстави дійти висновку, що у Комісії відсутній обов'язок запрошення позивача на засідання.
Таким чином, на думку суду, Комісією дотримано вимог "Положення про комісію з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації" щодо процедури проведення засідання та прийняття висновку.
Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України (далі - СК України) при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування (частина четверта). Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята) Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста).
Таким чином, Комісією з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації висновок прийнято в межах повноважень.
Разом з тим, суд зазначає, що питання про надання рекомендації про позбавлення особи батьківських прав відноситься до дискреційних повноважень Комісії як колегіального органу, тому доводи позивача щодо необґрунтованості висновку судом до уваги не приймаються. Крім того, в даному випадку, висновок Комісії підлягав оцінці судом на підставі положень Цивільного процесуального кодексу України та Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо позбавлення батьківських.
Суд також враховує, що засідання Комісії відкладалось, ОСОБА_1 мав можливість надати додаткові докази, пояснення до Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. У судовому засіданні позивач підтвердив, що після відкладення засідання Комісії щодо вирішення питання про позбавлення його батьківських прав на вимогу ухвали суду, він з'являвся до Служби, проте додаткових документів не надав. В свою чергу, представники відповідача пояснили, що документів, які знаходились у розпорядженні Комісії було достатньо для прийняття обґрунтованого рішення, яке підтверджене наступним висновком, під час прийняття якого взято до уваги ті докази, на які позивач посилався в судовому засіданні.
Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 не вказав які саме дії відповідача, на його думку, були протиправними. Мотивуючи свої вимоги, позивач зазначив, що його не було запрошено на засідання та не з'ясовано фактичних обставин, що призвело до хибного висновку. Проте, за висновком суду, позивач зазначав про бездіяльність відповідача, що судом вже оцінено вище.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Щодо строків звернення до суду, то позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк про порушене право позивач міг та повинен був дізнатись після ознайомлення з висновком від 28.09.2011 р., а до суду позивач звернувся 27.12.2011 р., тобто в шестимісячний строк.
Також, суд зазначає, що не знайшов підстав для закриття провадження у справі. Частиною другою статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Пунктом 4.11 "Положення про комісію з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації" передбачено, що рішення комісії можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. З огляду на те, що Комісія наділена повноваженнями, зокрема щодо надання висновку про позбавлення батьківських прав, даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (частина друга).
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, за відсутності витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець