ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 лютого 2012 року 16:24 № 2а-17405/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс"
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2011 №0000570720
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноімпульс»(далі -позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2011 № 0000570720.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість поданих за квітень, травень місяці 2010 року, про що складено акт перевірки від 17.10.2011 року № 1018/07-214 (далі - Акт).
Вказаною вище перевіркою було встановлено, що позивачу 21.06.2011 року було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, останній звіт з ПДВ подано за червень 2011 р.
Згідно Акту податкова служба дійшла до висновку, що на підставі пункту 200.14. статті 200 Податкового кодексу України (№2755-VI від 02.12.2010; далі - ПКУ) з'ясовано факти, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2010 року -272702,00 гривень та травень 2010 року -81155,00 гривень.
На підставі Акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 17 жовтня 2011 року № 0000570720 (далі - Рішення), де на підставі ст.ст. 184, 180, 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податкових декларацій за квітень та травень 2010 року.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд керується наступним.
Пунктом 200.14. ст. 200 ПКУ встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як з'ясовано судом з пояснень представників сторін, змісту Акту та Рішення, фактом, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування є та обставина, що позивачу 21.06.2011 року було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36725017.
Суд дійшов висновку про безпідставність такого висновку, оскільки ПКУ не пов'язує втрату права на бюджетне відшкодування платника податку за поданими ним деклараціями, якщо в майбутньому свідоцтво платника податку на додану вартість буде анульовано. Жодної норми ПКУ на спростування зазначеного представниками відповідача суду не було зазначено.
Поряд з цим суд звертає увагу на положення п.184.9 ст.184 ПКУ, згідно якої визначено, що якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Вказане спростовує обґрунтованість та належність висновків податкової служби у Акті.
Додатково суд звертає увагу на те, що згідно пп. «в» пункту 200.14. ст. 200 ПКУ підставою для відмови в наданні бюджетного відшкодування є відсутність права заявника на таке відшкодування. При цьому відсутність права на відшкодування потрібно розрізняти з рішеннями, якими зменшуються суми до відшкодування у зв'язку з виявленням невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
Пунктом 200.5 ст. 200 ПКУ чітко визначено, що право на бюджетне відшкодування не мають особи , які:
o були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
o мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Інших обставин, в тому числі тих, що зазначені у п.200.5. ПКУ податковою службою в Акті не встановлено та не зазначено. З огляду на це інші обґрунтовані підстави для винесення Рішення податковою службою відсутні, а тому покликання представників сторін на розгляд справи Окружним адміністративним судом міста Києва 2а-977/11/2670 між ними, не приймаються до уваги, оскільки не стосуються цієї справи, а також підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, оскільки фактів (підстав), визначених законом, за яких платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, податковою службою не було встановлено. Зворотного суду відповідачем не було доведено жодним належним доказом.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст. 2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 17 жовтня 2011 року № 0000570720.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.02.2012 р.