ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 лютого 2012 року 13:48 № 2а-18407/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві
третя особа
про
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту майна від 29.11.2011р.
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (далі -відповідач, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», у якому просить визнати неправомірними дії щодо складання акту опису й арешту майна від 29.11.2011 та скасувати акт опису й арешту майна від 29.11.2011.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний акт складено з порушенням вимог законодавства, зокрема зазначена скорочена назва органу, який видав виконавчий документ, не вказано організаційно-правової форми стягувача, його повної назви, не вказано номеру та серії бланку акту та його копій, не вказано паспортних даних особи, якій передано описане майно на зберігання, не зазначено відмінних ознак описаної квартири. Крім того, квартира належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, а боржником за виконавчим документом є лише ОСОБА_1, тому державний виконавець, наклавши арешт на вказану квартиру, порушив право власності таких осіб.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
29.11.2011 державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 2322 від 21.06.2011 складено акт опису й арешту майна - квартири АДРЕСА_1
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі -Закон) передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначено зокрема Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 N 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.12.1999 за N 865/4158 (далі - Інструкція).
Так, згідно пп. 5.6.6 п. 5.6 Інструкції, при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна. Перший примірник акта опису й арешту майна складається з використанням бланка документів виконавчого провадження, для інших примірників використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження. В акті опису і арешту повинні бути вказані:
- назва органу чи посадової особи, якими виданий виконавчий документ, що підлягає виконанню, його резолютивна частина;
- назва стягувача та боржника;
- назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
- назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса.
На першому примірнику акта опису й арешту майна/додатка до акта опису й арешту майна зазначаються серії та номери бланків для копій документів виконавчого провадження, що були використані для складання копій цього акта/додатка. На копіях акта опису й арешту майна/додатка до акта опису й арешту майна зазначаються серія та номер першого примірника акта/додатка.
Підпунктом1.7.3 пункту 1.7 Інструкції також передбачено, що копії акта опису й арешту майна (додаток 21-1) складаються з використанням бланків для копій.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення державним виконавцем вимог Інструкції, оскільки ним при складанні акту зазначена скорочена назва органу, який видав виконавчий документ, замість повної; не вказано організаційно-правової форми стягувача, його повної назви; не вказано номеру та серії бланку акту та його копій; не вказано паспортних даних особи, якій передано описане майно на зберігання.
У судовому засіданні у якості підстави для скасування оскаржуваного акту позивачем зазначено про те, що даний акт не був підписаний одним із понятих, які були присутні при проведенні опису квартири.
Державний виконавець пояснив, що акт був підписаний понятим, проте після проведення процедури опису, вже у приміщенні органу виконавчої служби.
Враховуючи те, що згідно пп. 5.6.6 п. 5.6 Інструкції, акт опису й арешту майна (додаток 21) підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно, а з додатку 21 до Інструкції вбачається, що акт окремі поля для підпису понятих, тобто підпис обох понятих одразу після складання акту опису й арешту майна є обов'язковою вимогою до складання такого акту, а законодавством не передбачено можливості підписання документу понятими через деякий час після його складання та у місці, відмінному від місця проведення дії, результати якої оформляються актом, суд дійшов висновку, що вищезазначена обставина є суттєвою і вагомою підставою для визнання акту протиправним та його скасування, оскільки засвідчує об'єктивність і правильність відомостей відповідного акту.
При цьому, суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що він не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, що є порушенням ч.5 ст. 25 Закону, оскільки направлення вказаної постанови позивачу підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції відповідача, долученою до матеріалів справи.
Крім того, суд не приймає до уваги покликання позивача на неправомірність дій державного виконавця щодо складання акту опису й арешту квартири АДРЕСА_1 оскільки остання належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у той час, як боржником за виконавчим документом є лише ОСОБА_1, що є порушенням права власності інших власників вказаної квартири, з огляду на наступне.
АДРЕСА_1 була передана в іпотеку усіма її власниками у якості забезпечення виконання ОСОБА_1 основного зобов'язання, згідно іпотечного договору № 02-10/2786 від 02.08.2007, іпотекодержателем за яким є Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк». Останній є стягувачем за виконавчим написом приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 2322 від 21.06.2011.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»від 05.06.2003 № 898-ІV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
А пунктом 1 ст. 54 Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Таким чином, враховуючи те, що для арешту майна боржника -ОСОБА_1 (квартири АДРЕСА_1) існували усі передбачені законом передумови, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо складання акту опису й арешту майна від 29.11.2011, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
А з огляду на те, що акт опису й арешту майна від 29.11.2011, безпосередньо після його складання не був підписаний одним із понятих, а також, враховуючи у сукупності те, що при складанні оскаржуваного акту державним виконавцем допущено ряд недоліків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування акту опису й арешту майна від 29.11.2011.
Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до якого у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, акт опису й арешту майна від 29.11.2011 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача у повному обсязі.
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт опису й арешту майна від 29.11.2011, складений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В.Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -13.02.2012.