ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
07 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-18413/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення протиправними; зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.
Позов обґрунтований зокрема тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та є інвалідом другої групи довічно внаслідок професійних захворювань, пов'язаних з роботами з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому, відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання статусу інваліда війни. За твердженням позивача, Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації протиправно відмовлено в наданні такого статусу.
Представник позивача під час судового розгляду справи позов підтримав, просив його задовольнити, пояснивши, що надані позивачем докази підтверджують його право на отримання статусу інваліда війни, тому ці документи безпідставно не враховані відповідачем.
Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, через канцелярію суду подав письмові заперечення в яких просить відмовити у задоволені позову посилаючись на те, що ним правомірно було відмовлено у наданні позивачу статусу інваліда війни, оскільки у документах, наданих ОСОБА_1, відсутнє документальне підтвердження залучення його особисто до формувань Цивільної оборони згідно з наказом, чи розпорядженням, а також відсутні документи про створення такого формування. Крім того, просив розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника позивача, взявши до уваги заперечення відповідача, пояснення та докази, які на дійшли га судовий запит від Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, а також дослідивши докази, які містяться у матеріалах судової справи, судом встановлено наступне.
Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 25.11.2011 р. № 10379/37-01/22 у відповідь на звернення від 22.11.2011 р. повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для надання йому статусу інваліда війни, оскільки в наданих документах відсутнє документальне підтвердження залучення ОСОБА_1 особисто до формувань Цивільної оборони з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС згідно з наказом чи розпорядженням, а також відсутні документи про створення такого формування.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується, зокрема, відповідним посвідченням загальнодержавного зразку серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього №НОМЕР_2.
Внаслідок участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач у 1994 році отримав 2-гу групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 АЄ №152602.
З метою з'ясування обставин щодо залучення особисто ОСОБА_1 до формувань Цивільної оборони з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС судом направлявся Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації судовий запит від 04.01.2012 р. №2а-18413/11/2670. Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації у відповідь на судовий запит повідомлено, що документи розпорядчого характеру, які стосуються створення формувань цивільної оборони, а також залучення конкретної особи до складу таких формувань мали та мають обмежені терміни зберігання (від 3-х до 5-ти років), через що такі документи, як правило, відсутні. При вивченні наданих ОСОБА_1 документів Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було встановлено, що останній в період з 23 по 25 травня 1986 року залучався до виконання заходів цивільної оборони (робіт), передбачених вимогами розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів від 10.05.1986 р. №31. Крім того, Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації прийнято рішення про підтвердження ОСОБА_1 факту його участі у формуванні цивільної оборони під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також, надано завірені належним чином: копію маршрутного листа ОСОБА_1, довідки про участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розпоряджень про створення формувань цивільної оборони.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 10 "Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення), "посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Наведені положення правових актів дають підстави дійти висновку, що посвідчення інваліда війни видається, в тому числі особам, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. При цьому, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.
Положенням встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації (пункт 2). "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина (абзац 2 пункту 7).
Як уже зазначалось, позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 22.11.2011 р., в якій просив встановити йому статус інваліда війни як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони, проте йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю документального підтвердження залучення ОСОБА_1 особисто до формувань Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а також через відсутність документів про створення такого формування.
Позивачем до матеріалів справи долучено посвідчення серії НОМЕР_1 з вкладкою до нього №НОМЕР_2, яким ОСОБА_1 визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідку МСЕК серії 2-18 АЄ № 152602 про встановлення ОСОБА_1 2-гої групи інвалідності довічно, внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також на підтвердження безпосередньої участі позивача в складі невоєнізованих формувань цивільної оборони з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році надано позивачем та Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації маршрутний лист, виданий ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, механіку відділу робітничого постачання. Як убачається з маршрутного листа, ОСОБА_1, перебуваючи 24.05.1986 р., 25.05.1986 р. у магазині №14 "Восход", 23.05.1986 р. у магазині "Берізка" - здійснював завантаження м'яса, риби та вивантаження і захоронення на могильнику військовими підрозділамиЗгідно з маршрутним листом, наданим Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 з 10.05.1986 р. по 24.05.1986 р. з 8:00 год. по 20:00 год., перебуваючи на базі ВРП в м. Прип'ять, торгівельний центр м. Прип'ять, магазинах та їдальнях м. Прип'яті, а аткож з 28.05.1986 р. по 31.05.1986 р. з 8:00 год. по 20:00 год., перебуваючи в їдальнях м. Чорнобиля - здійснював вантаження автомашин м'ясом, рибою та іншими продуктами, що швидко псуються для захоронення в могильнику "Буряківка", здійснював відключення споруд від електромережі, консервацію обладнання виробничих об'єктів, монтаж, запуск холодильних камер.
Згідно з довідкою Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 18.12.1993 р. №1547 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.05.1986 р. по 28.02.1990 р. на посаді слюсаря, інженера по обладнанню, інженера І категорії. Крім того, робота позивача на вказаних посадах підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці, копія якої додана позивачем до матеріалів адміністративного позову.
Довідкою від 15.11.2011 р. №01-04/1871 Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, як колишній штаб Цивільної оборони Київської області підтвердило, що ОСОБА_1 у період з 23.05.1986 р. до 25.05.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київської облспоживспілки від Відділу робітничого постачання Управління будівництва Чорнобильської АЕС і був залучений до виконання заходів цивільної оборони щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя на території зони відчуження Чорнобильської АЕС (захоронення непридатних продуктів харчування).
Відповідно до наказу начальника Відділу робітничого постачання Управління будівництва Чорнобильської АЕС від 30.04.1986 р. створено штаб швидкого реагування із числа спеціалістів всіх відділів та служб із залученням, в тому числі, механіка ОСОБА_1
Крім того, залучення всіх організацій та підприємств споживчої кооперації, в тому числі на рівні облспоживспілок, до участі в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС підтверджується наказом начальника цивільної оборони споживчої кооперації Київської області від 01.05.1986 р. №01 та розпорядженням правління Київської облспоживспілки від 12.05.1986 р. №555 згідно з якими в зв'язку з обставинами, що склалися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС наказано з 01 травня 1986 року у всіх організаціях і підприємствах споживчої кооперації Київської області організувати роботу щодо вивозу та знищення продуктів харчування, що швидко псуються і сировини, які залишені на базах, підприємствах торгівлі, громадського харчування, виробництва, що знаходяться в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
Листами від 28.11.2005 р. №02-10047/271 та від 30.12.2008 р. №02-17796/284 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснено, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на ЧАЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
За висновком суду, матеріали судової справи свідчать про наявність підстав для надання позивачу статусу інваліда війни, позаяк він був особисто залучений до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Київської облспоживспілки від Відділу робітничого постачання Управління будівництва Чорнобильської АЕС і був залучений до виконання заходів цивільної оборони щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя на території зони відчуження Чорнобильської АЕС, отримав посвідчення серії НОМЕР_1 з вкладкою №НОМЕР_2 про те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також є інвалідом 2-гої групи довічно внаслідок участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК серії 2-18 АЄ № 152602).
Таким чином, висновок відповідача щодо відсутності підстав для надання позивачу статусу інваліда війни через відсутність документального підтвердження залучення ОСОБА_1 особисто до формувань Цивільної оборони з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС згідно з наказом чи розпорядженням, а також через відсутність документів про створення такого формування - є необґрунтованим та спростовується дослідженими судом доказами. При цьому судом враховано, що відповідачем відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного суду України не надано доказів на підтвердження висновків, викладених в листі від 25.11.2011 р. № 10379/37-01/22 та на спростування доказів, долучених позивачем до матеріалів судової справи.
Отже, не встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та ненадання йому відповідного посвідчення є порушенням права позивача на соціальний захист, встановлений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно його право підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії відповідно до вимог вказаного Закону та Положення, встановивши позивачу статус інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни встановленого зразка.
Разом з тим позивачем не доведено та не обґрунтовано, а судом не встановлено під час розгляду справи протиправності саме дій відповідача що стосуються відмови в наданні позивачу посвідчення інваліда війни. На думку суду, надання відповідачем відповіді на звернення позивача у формі листа не суперечить чинному законодавству. Що ж до бездіяльності відповідача, яка полягала у невстановленні позивачу статусу інваліда війни та ненаданні відповідного посвідчення, то суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, позаяк це не є, в даному випадку, необхідним для захисту порушеного права позивача.
Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про порушене право позивач дізналась після отримання листа відповідача від 25.11.2011 р. № 10379/37-01/22, водночас до суду звернувся 12.12.2011 р. Разом з тим судом враховано, що право на звернення до компетентних органів з метою отримання відповідного статуту законодавчо не обмежене.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідача слід зобов'язати встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни згідно з вимогами Положення, водночас у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій - відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець