ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
03 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-18763/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
проскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.12.2011 р. №33522/10К-5214 за заявою ОСОБА_1 від 22.09.2011 р.; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно провести перевірку за заявою ОСОБА_1 від 22.09.2011 р. та повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.09.2011 р. у справі №2а-6209/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі міста Києва, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсійних виплат ОСОБА_1, позивач звернулася з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва з вимогою виконати рішення суду. Проте, як зазначено в позові, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, як вищестоящим органом, безпідставно прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсійних виплат позивачу, оскільки постанова суду, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсійних виплат ОСОБА_1 не набрала законної сили, у зв'язку з її оскарженням до суду апеляційної інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Через канцелярію до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову (вх. 03-3/4832 від 30.01.2012 р.), в яких представник зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не є суб'єктом спірних правовідносин, оскільки ніяким чином не порушувало прав позивача. Крім того, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року у справі №2а-6209/11 не передбачено його негайне виконання, а питання виконання рішення суду в разі відмови добровільного виконання відноситься до компетенції органів державної виконавчої служби. На думку представника, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві своїми діями не порушувало права позивача, а навпаки надало відповідь на звернення в межах компетенції.
Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, а також врахувавши заперечення відповідача, судом встановлено наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року в справі №2а-6209/11, розглянутої в скороченому провадженні, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, постановлено зокрема, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду ІІ групи, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, та державну пенсію не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період з 16 лютого 2011 року, з урахуванням проведених виплат, згідно з вимогами статей 50, 54, частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З копії постанови, яка додана до матеріалів адміністративного позову, вбачається, що постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 26.09.2011 р., про що свідчить відповідна відмітка на постанові.
На підставі вказаної постанови Деснянським районним судом міста Києва 13.10.2011 р. видано виконавчий лист, в якому зазначено, що постанова набрала законної сили 26.09.2011 р., строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 27.09.2012 р.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва з заявою від 22.09.2011 р., в якій просив виконати рішення суду - постанову Деснянського районного суду міста Києва від 14.09.2011 р. в справі №2а-6209/11.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 07.12.2011 р. №33522/10/К-5214 повідомлено заявника, що 22.09.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва зареєстровано ксерокопію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14.09.2011 р. у справі №2а-6209/11. На адресу управління дане рішення надійшло 04.11.2011 р. Не погоджуючись з даним рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва було подано апеляційну скаргу від 01.12.2011 р. У зв'язку з тим, що апеляційну скаргу не розглянуто, постанова Деснянського районного суду міста Києва не набрала законної сили, тому відсутні підстави для її виконання.
З метою з'ясування обставин щодо набрання законної сили постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року в справі №2а-6209/11, Окружним адміністративним судом міста Києва направлявся на адресу Деснянського районного суду міста Києва судовий запит від 23.12.2011 р. №2а-18763/11/2670, який отримано судом 27.12.2011 р., проте станом на момент розгляду справи відповіді на вказаний судовий запит не надходило.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина друга). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина третя).
Згідно з абзацом п'ятим підпункту 3 пункту 2.2 розділу II "Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року за №581/6869 (далі - Положення) управління відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Підпунктом 2 пункту 2.3 розділу ІІ Положення встановлено, що Управління з метою організації своєї діяльності у межах своєї компетенції розглядає звернення, заяви та скарги підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1, адресоване Управлінню Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Законом України "Про звернення громадян" та Положенням.
Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо прийняття відповідачем рішення. В даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 07.12.2011 р. №33522/10/К-5214 надано відповідь на заяву та повідомлено про причини невиконання рішення суду щодо перерахунку пенсії. Зі змісту вказаного лист вбачається, що жодного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві про перерахунок чи відмову в перерахунку пенсії, відмову у виконанні рішення суду не приймалось. Також, за висновком суду, лист відповідача не має ознак рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, позаяк не встановлює, в тому числі і для позивача, обов'язкових вимог, правил поведінки.
За таких обставин, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.12.2011 р. №33522/10/К-5214 є необґрунтованою, відтак задоволенню не підлягає.
Також є безпідставною вимога про зобов'язання відповідача провести перевірку за заявою ОСОБА_1 від 22.09.2011 р. та повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Як убачається зі змісту заяви від 22.09.2011 р. позивачем не вимагалось від Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва проведення будь-якої перевірки, у заяві містилось лише прохання про виконання рішення суду.
Таким чином, у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести повторну перевірку слід відмовити. Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що заява не була адресована відповідачу.
Разом з тим, суд зазначає, що окремі питання виконання судового рішення адміністративного суду визначені в Розділі V КАС України, порядок примусового виконання рішення судів врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI), згідно з якими виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, здійснюється органами державної виконавчої служби, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку виконавчого провадження.
Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про порушене право позивач могла та повинна була дізнатись після отримання листа відповідача від 07.12.2011 р. № 33522/10/К-5214, водночас до суду звернулась 15.12.2011 р., тобто в межах строку.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати стягненню з державного бюджету на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець