Справа № 2а/2570/476/2012
20 лютого 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича та Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконною бездіяльності та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича та Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Чернігівська МДПІ), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить: визнати незаконною бездіяльність начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича, що полягала в незабезпеченні, перед від'їздом у відрядження 20.01.2008 року, видачі йому грошового авансу на відрядження; визнати неправомірною бездіяльність Чернігівської МДПІ, що полягала в незабезпеченні йому оплати праці, з урахуванням доплати, передбаченої ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відрядженнях до смт. Ріпки та м. Корюківка; стягнути з Чернігівської МДПІ на його користь доплату, що передбачена ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за відрядження до зони посиленого радіоекологічного контролю (смт. Ріпки та місто Корюківка) протягом 2005-2008 років в сумі 1011,29 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до наказу начальника Чернігівської МДПІ від 17.01.2008 року № 29-к його з 20.01.2008 року відрядили до с. Нові Боровичі, а звідти до м. Луганськ. В порушення Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 відповідач перед від'їздом у відрядження не забезпечив йому видачу грошового авансу на відрядження. Крім того, в порушення ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відрядженні до м. Корюківка та смт. Ріпки, що є територіями радіоактивного забруднення з посиленим радіоекологічним контролем оплата праці позивача, за час роботи в Чернігівській МДПІ, проводилась без урахування доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. У зв'язку з цим вважає, що відповідачі допустили неправомірну бездіяльність і з Чернігівської МДПІ підлягає стягненню на його користь доплата за 2005-2008 роки в сумі 1011,29 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням їх зміни, підтримав.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення в яких зазначив, що в порушення розпорядчих документів (наказів), виданих на виконання позивачем своїх безпосередніх обов'язків по несенню служби в складі податкової міліції він не здійснював супроводження спирту з ДП «Новоборовицький спиртовий завод» до ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод» в період з 20.01.2008 року по 24.01.2008 року. Відповідно наказу Чернігівської МДПІ від 21.01.2008 року № 39-к у відрядження з вказаною вище метою було направлено помічника оперуповноваженого ВПМ ЧМДПІ прапорщика Шарпило О.В. Також необхідно зазначити, що у зв'язку з наданим позивачем 17.01.2008 року рапорту про забезпечення видачі авансу, 18.01.2008 року (п'ятниця) фінансовим відділом Чернігівської МДПІ надано заявку до відділення ГУДКУ в Чернігівській області щодо перерахування коштів на відрядження. Відповідно платіжного доручення № 13 від 21.01.2008 року (понеділок) кошти в розмірі 200,00 грн. було перераховано на картковий рахунок позивача. Необхідно зазначити, що при супроводженні спирту співробітник податкової міліції від пункту відправлення до пункту доставки спирту пересувається на транспортному засобі, що здійснює перевозку спирту, оскільки в його обов'язки входить забезпечення супроводження та контроль за доставкою ємкості зі спиртом, таким чином витрати на дорогу до місця призначення відсутні. Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 року «Про організацію виконання Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, в яких з квітня 1991 року оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) посадовими окладами (додаток №3) - при рівнях забруднення ізотопами радіоцезію від 1 до 5 Кі/кв. км на 20 - 30 %, але не більше 1 мінімальної заробітної плати. Пункти позивача до вказаного переліку населених пунктів не входять, таким чином, право на отримання такої доплати за відрядження до зони посиленого радіоекологічного контролю позивач не має. У зв'язку з цим вважає, позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 25.03.2004 року № 99 «Щодо посилення контролю за обігом спирту» наказом Чернігівської МДПІ № 29-к від 17.01.2008 року «Про відрядження» (а. с. 12) для супроводження перевезень спирту з ДП «Новоборовицький спиртовий завод» до ЗАТ «Луганський лікеро-горілчаний завод» було відряджено капітана податкової міліції, оперуповноваженого відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ ОСОБА_1 до с. Нові Боровичі Щорського району та м. Луганськ, період відрядження з 20.01.2008 року по 24.01.2008 року.
17.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом (а. с. 13) до начальника Чернігівської МДПІ Яковенка В.В., в якому просив забезпечити видачу авансу на відрядження або відправити у відрядження після отримання авансу.
У зв'язку з наданим позивачем рапортом про забезпечення видачі авансу 18.01.2008 року (п'ятниця) фінансовим відділом Чернігівської МДПІ надано заявку до відділення ГУДКУ в Чернігівській області щодо перерахування коштів на відрядження. Відповідно платіжного доручення № 13 від 21.01.2008 року (понеділок) кошти в розмірі 200,00 грн. було перераховано на картковий рахунок позивача (а.с. 14-15).
Згідно наказу Чернігівської МДПІ від 21.01.2008 року № 39-к (а.с. 34-35) оскільки, незважаючи на наказ Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 25.03.2004 року № 99 «Щодо посилення контролю за обігом спирту» та наказ Чернігівської МДПІ № 29-к від 17.01.2008 року «Про відрядження» щодо супроводження спирту 20.01.2008 року ОСОБА_1 не з'явився на ДП «Новоборовицький спиртовий завод», у відрядження з вказаною вище метою було направлено помічника оперуповноваженого ВПМ Чернігівської МДПІ прапорщика Шарпило О.В.
Суд не вбачає бездіяльності з боку начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича з огляду на наступне.
У науковій літературі визначено, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи) (Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар: у 2 т. за заг. ред. Р.О. Куйбіди -К.:Книги для бізнесу, 2007. - Том 1., с. 149)
Як було встановлено в судовому засідання, відповідач відреагував на рапорт ОСОБА_1 шляхом надання заявки до відділення ГУДКУ в Чернігівській області щодо перерахування коштів на відрядження і вже 21.01.2008 року кошти були перераховані на картковий рахунок позивача. При цьому, при супроводженні спирту співробітник податкової міліції від пункту відправлення до пункту доставки спирту пересувається на транспортному засобі, що здійснює перевозку спирту, оскільки в його обов'язки входить забезпечення супроводження та контроль за доставкою ємкості зі спиртом, таким чином витрати на дорогу до місця призначення відсутні. Позивач 20.01.2008 року не з'явився на ДП «Новоборовицький спиртовий завод», а тому у відрядження він не відбував, а замість нього було направлено у відрядження іншого співробітника.
Отже, позовна вимога щодо визнання незаконною бездіяльності начальника Чернігівської МДПІ Яковенка В.В., що полягала в незабезпеченні, перед від'їздом у відрядження 20.01.2008 року, видачі позивачу грошового авансу на відрядження задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Чернігівської МДПІ, що полягала в незабезпеченні ОСОБА_1 оплати праці, з урахуванням доплати, передбаченої ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відрядженнях до смт.Ріпки та м. Корюківка, то така вимога підлягає задоволенню враховуючи нижче-наведене.
Судом встановлено, що за час роботи у Чернігівській МДПІ позивач направлявся у відрядження у 2005-2008 роках до м. Корюківка та смт. Ріпки, а саме: в 2005 році на чотири дні - 20 липня, 16 листопада, 16 та 27 грудня; в 2006 році на 26 днів - 6-8, 17-21, 28 лютого, 11,14 серпня, 28, 29 вересня, 5,6, 12, 13, 20 жовтня, 1-3, 13, 21-24 листопада; в 2007 році на 25 дні - 17-20 січня, 5-6 лютого, 11, 15, 16, 21, 22 травня, 20-21 серпня, 4-6, 17 вересня, 16, 19, 31 жовтня, 1,2, 28 листопада, 5, 28 грудня; в 2008 році на один день - 18 січня.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених статтею 39 цього Закону, виплачуються добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення затверджений Постановою Кабінету Міністрів УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» від 23.07.1991 року № 106 та визначений в додатку №1 до цієї Постанови.
Згідно додатку № 1 вказаної Постанови м. Корюківка та смт Ріпки, до яких протягом 2005-2008 років направлявся у відрядження позивач, відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Між тим, дія статей 39 та 41 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неодноразово зупинялась і в подальшому відновлювалась відповідними рішеннями Конституційного Суду України.
Так, пунктом 37 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV (набрав чинності 01.01.2006 року) визначено з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V (набрав чинності 01.01.2007 року) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом також зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" (набрав чинності з 01.01.2007 року) доповнено Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71 такого змісту: "Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону"".
У зв'язку з цим, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (Рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року).
Відповідно до підпункту 9 пункту 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Проте, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року).
З наведеного вбачається, що дія статей 39 та 41 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена на 2006-2007 роки, однак у 2007 році дія вказаних статей була відновлена Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на оплату праці з урахуванням доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, окрім виплат упродовж 2006 року та за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року з урахуванням зупинення дії статей 39 та 41 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсацій і допомог відповідно до мінімальної заробітної плати Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
При цьому, оплату праці Чернігівська МДПІ позивачу здійснювала без урахування зазначеної доплати, про що свідчить лист Чернігівської МДПІ від 23.10.2008 року №266/Т/14-015 (а. с. 40).
Отже, суд вважає, що з боку Чернігівської МДПІ допущено неправомірну бездіяльність стосовно незабезпечення ОСОБА_1 оплатою праці, з урахуванням доплати, передбаченої ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відрядженнях до смт. Ріпки та м. Корюківка.
З огляду на наведене, також підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з Чернігівської МДПІ на користь позивача доплати за відрядження до зони посиленого радіоекологічного контролю (смт. Ріпки та місто Корюківка), але лише протягом 2005, 2007 (з 09.07.2007 року), 2008 років.
Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 83 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" установлено з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.
Статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (зі змінами) установлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Стосовно розміру доплати за 2008 рік, то з 01.01.2008 року по 08.07.2007 року частина перша статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачала, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Оскільки, такий порядок та розміри, не були встановлені Кабінетом Міністрів України, то суд вбачає за доцільне при визначенні розміру доплати застосувати статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.
Розрахунок доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати має проводитись пропорційно відпрацьованому часу, тобто в даному випадку часу перебування позивача у відрядженні.
Таким чином, з врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених зазначеними законами на відповідні роки, кількості робочих днів у місяці та кількості днів перебування ОСОБА_1 у відрядженні розмір доплати за 4 дні відрядження у 2005 році становить 60,03 грн., а саме: за 20 липня (310/21=14,76 грн.), за 16 листопада (332/22=15,09 грн.), за 16 та 27 грудня (2х332/22=30,18 грн.). Розмір доплати за 14 днів відрядження у 2007 році становить 294,54 грн., а саме: за 20-21 серпня (2х440/22=40,00 грн.), за 4-6 та 17 вересня (4х440/20=88,00 грн.), за 16, 19, 31 жовтня (3х460/23=60,00 грн.), за 1-2, 28 листопада (3х460/22=62,73 грн.), за 5 та 28 грудня (2х460/21=43,81 грн.). Розмір доплати за один день відрядження у 2008 році (18 січня) становить 25,75 грн. (515/20).
Отже, загальна сума доплати, передбаченої ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за відрядження до зони посиленого радіоекологічного контролю (смт. Ріпки та місто Корюківка) протягом 2005, 2007, 2008 років, яку необхідно стягнути з Чернігівської МДПІ на користь позивача, становить 380,32 грн.
Судом не приймаються до уваги посилання Чернігівської МДПІ на додаток № 3 до Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 року, а саме на те, що оскільки до переліку населених пунктів, в яких з квітня 1991 року оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) посадовими окладами не входять смт. Ріпки та місто Корюківка, де позивач перебував у відрядженні, то і права на доплату він не має, тому що в даному випадку підлягає застосуванню додаток № 1 зазначеної Постанови.
За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича та Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконною бездіяльності та стягнення коштів необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенка Володимира Віталійовича та Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції, що полягала в незабезпеченні ОСОБА_1 оплати праці, з урахуванням доплати, передбаченої ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при відрядженнях до смт. Ріпки та м. Корюківка.
Стягнути з Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1 доплату, що передбачена ст. ст. 39, 41 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за відрядження до зони посиленого радіоекологічного контролю (смт. Ріпки та місто Корюківка) протягом 2005, 2007, 2008 років в сумі 380 (триста вісімдесят) грн. 32 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць