Справа № 2а/2570/263/2012
16 лютого 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просить зобов'язати відповідача зареєструвати його автомобіль без сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно чинного законодавства.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2011 року він звернувся до Чернігівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з приводу реєстрації його транспортного засобу. Незважаючи на надане ним посвідчення інваліда війни ІІ групи йому відмовили в реєстрації автомобіля у зв'язку з несплатою ним збору на обов'язкове пенсійне страхування з відчуження легкових автомобілів. 27.12.2011 року позивач звернувся з письмовою заявою до начальника Чернігівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з проханням зареєструвати автомобіль без сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування. 05.01.2012 року у відповідь на зазначену заяву отримав лист, в якому було зазначено, що в діючому законодавстві відсутні підстави для звільнення інвалідів війни від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів, що придбані за власні кошти інвалідів. Вважає, що відповідачем порушено ст.ст. 21, 22 Конституції України, п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 23 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено тільки види господарських операцій з яких сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а безпосередньо порядок сплати даного збору, суб'єкти сплати даного збору, визначені Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 № 1740. Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від року № 1740 «Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.. Крім того, згідно пункту 14 Постанови №1740 органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Оскільки, позивач сам, за власні кошти, придбав даний автомобіль тому підстави для звільнення останнього від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відсутні. Дане твердження також підтверджується листом-роз'ясненням № 9164/05 від 22.12.2011 наданим Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо сплати даного збору. Отже, управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. У зв'язку з цим в задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Згідно посвідчення Чернігівського обласного військового комісаріату серія НОМЕР_1 від 15.06.2006 року (а.с. 6) ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, безтерміново. З 25.05.2007 року позивач перебуває на обліку для забезпечення спецавтотранспортом в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, про що свідчить копія довідки (а.с. 5).
12.12.2011 року ОСОБА_1 придбав автомобіль марки Mitsubishi Pajero вартістю 76000,00 грн., що підтверджується копією довідки-рахунку (а.с. 8). 17.12.2011 року він звернувся до Чернігівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з приводу реєстрації його транспортного засобу, але отримав відмову у зв'язку з несплатою ним збору на обов'язкове пенсійне страхування з відчуження легкових автомобілів.
27.12.2011 року позивач звернувся з письмовою заявою до начальника Чернігівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з проханням зареєструвати автомобіль без сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування. 29.12.2011 року у відповідь на зазначену заяву листом № 8/6-4030 (а. с. 11) було повідомлено позивача про те, що в діючому законодавстві відсутні підстави для звільнення інвалідів війни від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів, що придбані за власні кошти інвалідів.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно пункту 12, 13 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі - Порядок № 1740) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Пунктом 14 Порядку № 1740 встановлено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Відповідно до пункту 1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідно до цього Закону обов'язок із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобіля.
Згідно частини першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи суперечність між Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, суд виходить з того, що Закон має вищу юридичну силу ніж підзаконний акт.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що зобов'язання позивача сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля за його реєстрацію є протиправним та таким, що суперечить Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 9164/05 від 22.12.2011 року щодо сплати збору, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, носить інформаційний характер і не є обов'язковим до застосування.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області зареєструвати автомобіль ОСОБА_1 марки MITSUBISHI Pajero без сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно чинного законодавства.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць