73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"17" лютого 2012 р.
8 год.37 хв.Справа № 2-а-5902/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Горбунової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій протиправними та скасування наказу,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні щодо проведення планової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, на підставі якої був складений акт від 25.11.11 № 4050/17-2/НОМЕР_1, та скасувати наказ керівника ДПІ у м. Херсоні № 2925 від 10.11.2011 про призначення планової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 Податковим органом було грубо порушено порядок проведення перевірки, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 Дії посадових осіб ДПІ у м. Херсоні по проведенню оскаржуваної перевірки та складанню акту перевірки, на думку позивача, порушують ст.19 Конституції України, п. 20.1.4. ст.20, ст.21, ст.ст.77-79, ст.83, ст.85 розділу II Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", розділу II Наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", п.1.15 Наказу Державної податкової адміністрації від 14.04.11р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355". Позивач вказує на те, що направлення на перевірку від 10.11.11 та наказ № 295 від 10.11.11 не було надіслано або вручено позивачу чи його довіреній особі, про перевірку він дізнався вже після складання акту перевірки. Позивач не змінював своєї податкової адреси, неодноразово звертався до податкової інспекції про те, що документи поновлені і він має можливість надати їх до перевірки, але відповідей не отримав. В акті перевірки зазначено про відсутність книги обліку доходів та витрат, тоді як книга є в наявності. Позивач вважає висновки перевіряючого в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 з його контрагентами ТОВ "Таврійська зернова компанія" та ІП "Кока-Кола Беверіджез Україна Лімітед". Вказує, що мав господарські стосунки з ТОВ "Таврійська зернова компанія", а контрагенти останнього йому не були відомі, він ніколи з ними не співпрацював, і не може нести відповідальності за діяльність іншого платника податків.
Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 було перенесено з серпня 2011року на листопад 2011 року внаслідок втрати ним документів та надання терміну для їх поновлення. Документи до податкової інспекції позивач не надав. Уповноважена особа підприємця ОСОБА_4 відмовився від підписання направлення на планову перевірку від 10.11.11 № 3121/17-2, про що складено акт відмови від підпису від 10.11.11 № 920/17-2/НОМЕР_1. За таких обставин вважається, що приватний підприємець був повідомлений про проведення перевірки. Місцезнаходження ФОП ОСОБА_3 не було встановлено, за оперативними даними він виїхав з України, тому державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена планова невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.01.09 по 31.12.10 у приміщенні податкової інспекції, за результатами перевірки ДПІ у м. Херсоні було складено акт від 25.11.11. Із змістом акту перевірки було ознайомлено ліквідатора Тетерич Н.В.
Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 09.02.06, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.
ДПІ у м. Херсоні 04.08.11 були прийняті наказ № 2393 та письмове повідомлення № 2194/17-2 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 із зазначенням дати початку проведення такої перевірки - 15.08.11, які були вручені уповноваженій особі ОСОБА_4, діючому на підставі довіреності від 26.03.10 серії ВМР №592461.
12.08.11 від ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у м. Херсоні надійшла заява про втрату документів з проханням перенести перевірку на термін до їх відновлення. Відповідно до пп.44.5 ст.44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.
25.11.11 Державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена планова невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.01.09 по 31.12.10, за результатами перевірки ДПІ у м. Херсоні було складено акт від 25.11.11 № 4050/17-2/НОМЕР_1. В акті перевірки зазначено, що уповноважена особа підприємця ОСОБА_4 відмовився від підписання направлення на планову перевірку від 10.11.11 № 3121/17-2, про що складено акт відмови від підпису від 10.11.11 № 920/17-2/НОМЕР_1, а місцезнаходження ФОП ОСОБА_3 не встановлено, що підтверджується службовою запискою ГВПМ ДПІ у м. Херсоні.
Перевірка проводилась на підставі відомостей, що містяться в базах даних, котрі ведуться в органах державної податкової служби України, та документах обов'язкової податкової звітності. Перевіркою було виявлено, що ОСОБА_3 здійснював транспорт-експедиційні послуги, мав ліцензію на право надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування, мав господарські стосунки з ТОВ "Таврійська зернова компанія", яке було відсутнє за юридичною адресою, співпрацювало із сумнівними контрагентами, займалось фіктивною підприємницькою діяльністю. Перевіряючий дійшов до висновку про заниження ФОП ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб, заниження податку на додану вартість. Із змістом акту перевірки було ознайомлено ліквідатора Тетерич Н.В., яка була призначена постановою господарського суду Херсонської області від 14.11.11 по справі № 5024/2154/2011 про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами. Згідно із п. 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення документальних планових перевірок визначений ст. 77 ПК України, у відповідності до якої документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом (п. 77.4 ПКУ). Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно п. 77.6 ПКУ допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Вони мають право розпочати перевірку за умови пред'явлення або надіслання таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення, не надсилання цих документів або пред'явлення зазначених документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених ПКУ, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки.
З наявних у справі наказу № 2393 та письмового повідомлення № 2194/17-2 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 слідує, що податковою інспекцією був дотриманий вищевказаний порядок.
Згідно п. 44.5 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. Матеріали справи свідчать, що відповідачем дана згода на перенесення термінів перевірки для надання часу платнику податків для поновлення документів. Разом з тим про термін, на який перенесено перевірку, не було повідомлено платника в будь який спосіб.
Відповідно до норм статей 75 - 86 розділу II Податкового кодексу України, п.1.15 Наказу ДПА України від 14 квітня 2011 року N 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків" у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми. В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів. На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків або його законним (уповноваженим) представникам. Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. Відповідачем не складався акт довільної форми про неможливість проведення перевірки, не приймався наказ про перенесення термінів проведення перевірки та не вручався платнику. Надано тільки копію доповідної записки керівнику ДПІ від заступника начальника управління оподаткування фізичних осіб від 15.08.11 № 5593/17-211 з проханням анулювати направлення від 15.08.11, на записці є резолюція керівника "погоджено".
Отже, суд констатує, що про перенесення терміну перевірки на певний строк або про конкретну дату перевірки після відновлення документів платник податків не був повідомлений.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заява про відновлення втрачених документів з проханням повідомити про дату проведення перевірки позивачем була подана до ДПІ у м. Херсоні 11.11.11 в межах 90 - деного строку, який надається п. 44.5 ПКУ. ФОП ОСОБА_3 22.11.11 звернувся вдруге до ДПІ у м. Херсоні з проханням повідомити про час та дату проведення перевірки, оскільки відновив вкрадені документи. На звернення ФОП ОСОБА_3 відповідач відповіді не надав.
В наказі ДПІ у м. Херсоні № 2925 від 10.11.11 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 зазначено, що перевірка повинна розпочатись з 10.11.11, направлення на перевірку також оформлено 10.11.11. Приймаючи до уваги посилання відповідача на анулювання попереднього наказу на перевірку, відсутність факту повідомлення позивача про перенесення перевірки на цю дату, суд вважає, що в даному випадку ДПІ у м. Херсоні повинна була дотримуватись загальних норм проведення планової документальної перевірки. Ненадання платнику податків 10-денного терміну після вручення повідомлення про перевірку та наказу є порушенням його прав. Отже, такий наказ ДПІ № 2925 від 10.11.11 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 саме з 10.11.11 не можна визнати правомірним, він підлягає скасуванню.
Суд також приймає до уваги, що планова невиїзна документальна перевірка проводилась при відсутності відповідного наказу на проведення саме невиїзної перевірки. У відповідності до ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Отже, про проведення невиїзної перевірки платник податків повинен повідомлятись у загальному порядку. В даному випадку при наявності наказу про проведення виїзної перевірки фактично проводилась невиїзна перевірка, відповідач не навів обґрунтувань наявності у перевіряючої посадової особи повноважень самостійно змінювати вид перевірки.
Доводи відповідача про те, що місцезнаходження платника податків не було встановлено податковою міліцією, а представник підприємця ОСОБА_4 відмовився від отримання направлення на планову перевірки, тому проведення виїзної перевірки було неможливо, суд вважає необґрунтованими. Доказів надсилання на адресу ФОП ОСОБА_3 рекомендованим листом відповідного наказу та направлення на перевірку в листопаді 2011 року суду не надано. Посилання представника ДПІ на те, що все одно ОСОБА_3 не знаходився за адресою АДРЕСА_1, не звільняє орган податкової служби від обов'язку виконання таких вимог, встановлених ПКУ та наказом ДПА України від 14 квітня 2011 року N 213. Тим паче, що відсутність ОСОБА_3 за місцем реєстрації є не достовірно встановленим фактом, а припущенням, яке ґрунтується на поясненні двох сусідів про використання кв. № 57 не для офісу, а для проживання молодої сім'ї, та рапорті оперуповноваженого про опитування дружини, яка в усній формі повідомила про виїзд ОСОБА_3 у вересні 2011 року до Росії. Пунктом 1.8 наказу від 14 квітня 2011 року N 213 передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників). Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС. Наявність складання такого акту суду не доведена.
Відповідно до пп. 17.1.2 ПКУ платники податків мають право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Та обставина, що ОСОБА_4 мав довіреність на представлення інтересів ОСОБА_3 і отримав перше направлення та наказ на перевірку, що ФОП ОСОБА_3 не заперечує, та відмовився від отримання направлення на планову перевірку від 10.11.11 № 3121/17-2, не є достатньою підставою вважати доведеним факт ознайомлення ФОП ОСОБА_3 з проведенням планової невиїзної перевірки з 10.11.11. Податкова інспекція жодним чином не довела неможливості надіслання ФОП ОСОБА_3 направлення та наказу поштою рекомендованим листом. Суд вважає, що після відмови уповноваженої особи ОСОБА_4 від отримання цих документів, податкова інспекція мала вчинити саме такі дії.
Платник податків, якому пред'явили направлення, має розписатися у ньому. Якщо він відмовився від підпису, податківці складають відповідний акт, який і є підставою для початку проведення перевірки. Суду наданий такий акт від 10.11.11 № 919/17-2/НОМЕР_1 про відмову уповноваженої особи підприємця - ОСОБА_4 від отримання направлення на перевірку, складений посадовими особами ДПІ. Але суд критично оцінює відомості акту, оскільки його зміст суперечить іншим доказам по справі і ці суперечності не усунені при розгляді справи. Так, ОСОБА_4 допитаний як свідок в суді, пояснив, що направлення на перевірку вдруге в листопаді 2011 року йому не вручалось. 10.11.11 він знаходився в податковій міліції, до кабінету слідчого зайшла податковий інспектор Даніч Н.А. та попросила зайти до неї для підписання якихось документів, про початок перевірки йому не повідомлялось. Таке прохання ОСОБА_4 не виконав, бо не мав часу. Повідомив, що податківці мали можливість йому подзвонити, оскільки ДПІ відомі номера його мобільного та домашнього телефонів. Про необізнаність ОСОБА_4 з датою проведення перевірки свідчить той факт, що наступного дня 11.11.11 він особисто приносив лист до ДПІ від ФОП ОСОБА_3 з проханням повідомити про дату перевірки та посиланням на відновлення документів. Надіслати документи до ДПІ поштою було неможливо у зв'язку з великим обсягом документів. Суд приймає до уваги, що відповідач не заперечує фактів отримання листів ФОП ОСОБА_3 про поновлення документів.
Такі дії ревізора-інспектора по проведенню перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3 без своєчасного повідомлення його належним чином про дату початку проведення перевірки суперечать вищевикладеним законодавчим нормам та призвели до того, що жодного документа підприємця не було використано при проведені такої перевірки, відтак не були підтверджені показники податкової звітності позивача. Тим самим допущено порушення п. 83.1 ПКУ, який передбачає, що підставами для висновків під час проведення перевірки є не тільки податкова інформація, а також надані платником податків документи бухгалтерської та податкової звітності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ДПІ не довела правомірності проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 та законності наказу № 2925 від 10.11.11. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних наслідків та з порушенням правил та процедури. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.
Доводи позивача щодо викладення в акті перевірки неправдивих відомостей суд не приймає до уваги та не розглядає по суті, оскільки за своїми ознаками акт перевірки не відноситься до актів ненормативного характеру, які підлягають оскарженню в адміністративному суді, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки, є лише засобом документування дій посадової особи контролюючого органу.
Зважаючи на викладене, суд задовольняє позовні вимоги. Судові витрати відшкодовуються позивачу з Державного бюджету. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні щодо проведення планової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за період 01.01.09 по 31.12.10, яка оформлена актом від 25.11.11 № 4050/17-2/НОМЕР_1, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПІ у м. Херсоні № 2925 від 10.11.11 про призначення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3
Відшкодувати з Державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 30 (тридцять) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2012 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8