Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
08 лютого 2012 р. справа № 2-а- 17712/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.
позивача - ОСОБА_1;
представника прокуратури - Тищенка П.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буракова Дмитра Віталійовича - прокурора Московського району м. Харкова про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати відмову відповідача, Буракова Дмитра Віталійовича - прокурора Московського району міста Харкова у наданні завіреної копії припису заступника прокурора прокуратури Московського району м. Харкова від 15.04.2009 року Марюхни Ю.І. на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про негайне усунення порушень вимог ч.4ст.54 та ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” шляхом перерахунку пенсії позивача відповідно до зазначеного Закону незаконною.
- зобов'язати відповідача, Буракова Дмитра Віталійовича - прокурора Московського району міста Харкова надати завірену копію припису заступника прокурора прокуратури Московського району м. Харкова від 15.04.2009 року Марюхни Ю.І. на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про негайне усунення порушень вимог ч.4ст.54 та ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
- зобов'язати відповідача, Буракова Дмитра Віталійовича - прокурора Московського району міста Харкова виконати постанову негайно.
- зобов'язати відповідача, Буракова Дмитра Віталійовича - прокурора Московського району міста Харкова подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання постанови суду у визначений судом строк.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15.12.2011 року звернувся із письмовою заявою на ім'я прокурора Московського району м. Харкова про надання завіреної копії припису прокуратури району від 15.04.2009 року на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про негайне усунення порушень вимог ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»шляхом проведення перерахунку пенсії позивача у відповідності до зазначеного Закону. Письмове звернення було подано відповідачу в порядку ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак всупереч закону витребуваних документів позивач не отримав. У зв'язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, прокуратури Московського району міста Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що чинним законодавством не передбачено надання заявникам завірених копій актів прокурорського реагування, які направлялись до підприємств, установ та організацій за результатами прокурорських перевірок, можливість ознайомитись з матеріалами перевірок за зверненнями у позивача є у будь-який зручний для нього час.
Заслухавши позивача, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що 15.12.2011 року до прокуратури Московського району м. Харкова надійшла заява позивача, ОСОБА_1 з вимогою надати завірену копію припису прокуратури району на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 15.04.2009 року за підписом заступника прокурора Марюхни Ю.Т. про негайне усунення порушень вимог ч.4ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»шляхом проведення перерахунку пенсії позивача у відповідності до зазначеного Закону (а.с. 5).
21.12.2011 року відповідачем, Прокурором Московського району м. Харкова Бураковим Д.В. надано відповідь, в якій зазначалось, що чинним законодавством України не передбачено надання заявникам копій актів прокурорського реагування, які направлялись до підприємств, установ та організацій за результатами прокурорських перевірок. У відповідності до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" ОСОБА_1 має право особисто знайомитись з матеріалами перевірок за зверненнями. Окрім того, прокурором позивачу було роз'яснено, що ознайомитись з матеріалами перевірок за зверненням він має змогу в приміщенні прокуратури району у будь-який зручний для нього час з понеділка по п'ятницю в робочий час (з 09:00 години до 18:00 години) (а.с.6).
Розглядаючи спір по суті, суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, даний спір є справою адміністративної юрисдикції і підлягає вирішенню за правилами КАС України.
Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею ст.12 Закон України «Про доступ до публічної інформації»передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
За приписами п.1 ч.1 ст. 13 вищеназваного Закону України розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Положеннями ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»на розпорядників публічної інформації покладені обов'язки: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
З положень наведених норм закону випливає, що на прокурора або орган прокуратури як розпорядників публічної інформації законодавцем не покладено обов'язку надавати (видавати) заявникові копії актів прокурорського реагування.
Натомість прокурор обтяжений обов'язком забезпечувати заявникам (запитувачам) фотографувати, копіювати, сканувати документи, записувати на будь-які носії інформації тощо.
Відповідно до п.4 ч.1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Згідно з ст.22 вищеназваного закону письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Із системного аналізу вищенаведених норм Законів слідує, що в розумінні даних актів законодавства особа повинна мати безперешкодний доступ до публічної інформації, котра наявна в розпорядженні суб'єкта владних повноважень, особа може знайомитися з документами чи їх копіями, робити виписки з документів, фотографувати, копіювати, сканувати документи, записувати на будь-які носії інформації тощо. Разом з тим, вищенаведеними нормами законів не передбачено обов'язку органів прокуратури надавати заявникам завірені копії актів прокурорського реагування.
В судовому засіданні позивач зазначив, що для ознайомлення з матеріалами перевірки за його зверненням він до прокуратури Московського району м. Харкова не звертався.
Крім того, суду зазначає, що Наказом Генерального прокурора України від 6 травня 2011 року N 52 затверджений «Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, та які містяться у документах органів прокуратури України»відповідно до якого, з урахуванням положення абзацу четвертого пункту 1 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року N 1893, визначити Перелік документів, яким з урахуванням інформації, що у них міститься, надається гриф "Для службового користування".
До документів, яким присвоюється гриф "Для службового користування", віднесено зокрема: документи прокурорського реагування.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд відмічає, що позивачем не подано допустимих та належних в розумінні ст.70 КАС України доказів протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах.
Посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011р. по справі К-11009/09, як на правомірність позовних вимог, судом до уваги не беруться, оскільки спірні правовідносини у справі К-11009/09 виникли з приводу застосування вимог Закону України "Про інформацію", який з моменту набрання чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011р.(з 10.05.2011р.) викладений в іншій редакції.
Зокрема, ст.32 Закону України "Про інформацію", якою було встановлено право громадян звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, і яка була застосована Вищим адміністративним судом України при винесенні ухвали від 15.11.2011р. по справі К-11009/09, виключена із Закону України "Про інформацію" з 13 січня 2011р.
Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
З наявних у справі документів витікає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, забезпечив дотримання вимог законодавства, котре було чинним на момент отримання запиту позивача, а відтак, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушив.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню, адже не доведені матеріалами справи.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Буракова Дмитра Віталійовича прокурора Московського району м. Харкова про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 13.02.2012 року.
Суддя Старосєльцева О.В.