Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
31 січня 2012 р. № 2а- 299/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання -Дрижанові О.С.
за участю представників сторін позивача Мілодан В.О., відповідача Марадіної Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Східно-Український екологічний центр"
до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
Позивач, Товариство і обмеженою відповідальністю “Східно-Український екологічний центр”, звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0002332302 від 20.12.2011 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 256,25 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив суд задовольнити позовні вимоги та обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, а тому прийняте за його наслідками рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові заперечення, зазначив, що формування податкового кредиту позивачем здійснено на підставі дефектних первинних документів, внаслідок чого він є непідтвердженим, оскільки такі документи не можуть використовуватись в якості основи для податкового обліку та декларування податкових показників з ПДВ.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Позивач, ТОВ НВП “Східно - Український екологічний центр”, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 37091051, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ у Московському районі м.Харкова та є платником податку на додану вартість. Згідно довідки ЄДРПОУ АА № 316633 одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД є - інші види оптової торгівлі (51.90.0)
У період з 24.11.2011 року по 30.11.2011 року відповідачем по справі проведено позапланову виїзну перевірку позивача в частині нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ “Будівництво Пан - Україна”. За результатами перевірки складено акт від 01.12.2011року № 3567/23/37091051, яким зафіксоване порушення п.198.4 п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7405,00 грн.
Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0002332302 від 20.12.2011 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з основного платежу (податок на додану вартість) у розмірі 7404,75 грн. та штрафні санкції у сумі 1851,25 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, відповідач скористався правом адміністративного оскарження відповідно до приписів ст. 56 ПК України, за результати якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.
Перевіряючи оскаржуване повідомлення-рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 198.3 ст.. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій У необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судовим розглядом встановлено, що 02.08.2011 року між позивачем та ТОВ “Будівництво Пан -Україна” укладено договір купівлі -продажу № 08-02/1, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору. При передачі товару продавець зобов'язаний надати покупцю видаткову накладні, рахунок -фактуру, податкову накладну (п.п.1.1, 3.4 Договору).
На виконання вимог означеного вище Договору ТОВ “Будівництво Пан-Україна” виписано на адресу позивача податкові накладні № 7 від 02.08.2011 р. в т.ч. ПДВ -315,00 грн.; № 24 від 01.09.2011 р., ПДВ -3151,17 грн.; № 76 від 06.09.2011 р., ПДВ -791,95 грн.; № 122 від 09.09.2011 р., ПДВ -1497.95 грн.; № 192 від 16.09.2011 р., в т.ч. ПДВ -1648,68 грн. та на підставі видаткових накладних № 020811 від 02.08.2011 р; № 24/1 від 01.09.2011 р.; № 76/1 від 06.09.2011 р.; № 122/1 від 09.09.2011 р. та № 192/1 від 16.09.2011 р. здійснено відвантаження ТМЦ.
Оплата за придбаний товар позивачем здійснена безготівковими коштами згідно платіжним дорученням № 223 від 06.09.2011 р., № 228 від 06.09.2011р., від 09.09.2011 р., № 232 від 12.09.2011р., № 240 від 20.09.2011р., та проведена по відповідним рахункам 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та 64 "Розрахунки за податками й платежами" Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999 р. № 291.
Подальше використання придбаних у ТОВ “будівництво Пан -України”ТМЦ підтверджується договорами поставки № 07-25/1 від 25.07.2011 р. -ТОВ “Зварювальний мир”; купівлі-продажу № 08-04/1 від 04.08.2011 р. -ТОВ “Луч”; № 09-08/1 від 08.09.2011 р. -ПП “Інтердеталь”; № 09-07/1 від 07.09.2011р.-ТОВ “Дніпропромрегіон”, видатковими накладними № РН-0000037 від 13.09.2011року ТОВ “Іпріс -Профіль”.
У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що при проведенні перевірки позивача фахівцями податкового органу встановлено дефектність первинних документів, якими позивач підтвердив податковий кредит, оскільки при проведенні перевірки ТОВ “Будівництво Пан-Україна”встановлено, що останній має ознаки фіктивності, а керівник підприємства, який підписував надані позивачеві документи не має відношення до господарської діяльності підприємства. Крім того із посиланням на висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №282 від 14.11.2011 року, яким встановлено, що підписи на податкових деклараціях ТОВ “Будівництво Пан-Україна”виконані не керівником підприємства гр.. ОСОБА_3, а іншою особою.
З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Відповідно до ст. 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Частиною ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ч.1 ст. 9 наведеного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
До обов'язкових реквізитів первинних документів ч. 2 ст. 9 цього Закону віднесені: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, зазначений закон вимагає наявність у платника податків переліку певних первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Окрім наведеного Закону, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів підприємствами незалежно від форм власності встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (надалі -Положення 88).
Відповідно до п. 2.4 цього Положення первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Отже, для надання первинним документам статусу документів, які можуть підтверджувати факт проведення господарської операції, та бути підставою для віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, вони мають відповідати наведеним вище обов'язковим реквізитам.
Оглянувши в судовому засіданні первинні документи: договір, податкові та видаткові накладні, видані ТОВ Будівництво Пан-Україна”, суд зазначає, що вони містять у собі означені вище реквізити.
Суд зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
В судове засідання доказів виключення ТОВ “Будівництво Пан-Україна”з реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднення на web-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анульовані його свідоцтва платника податку на додану вартість на момент укладення договорів та видачі податкових накладних суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Суд також зауважує, що в судове засідання відповідачем не надано доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ “Будівництво Пан-Україна”або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем по справі правомірно визначено податкові зобов'язання та сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “ Будівництво Пан-України”, а висновки податкового органу сформовані на підставі обставин діяльності інших осіб, а не позивача, що є хибним, оскільки позивач не повинен нести відповідальності за дії інших осіб.
На підставі викладеного суд вважає адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Східно-Український екологічний центр" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002332302 від 20.12.2011 р. Державної податкової інспекції у Московському районі м. .Харкова
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Східно-Український екологічний центр" (код37091051) судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві гривні) 19 копійок
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена 03.02. 2012 року.
Суддя Зоркіна Ю.В.