Постанова від 20.01.2012 по справі 13722/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

20 січня 2012 р. № 2-а- 13722/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Чалого І.С.,

суддів Зінченко А.В., Шевченко О.В.,

при секретарі судового засідання Бездітко Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Підіпригора М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат " до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням наданих уточнень, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.06.2011р. № 0001182302 (від 06.09.11р. № 0001642302), від 30.06.11р. № 0001192302 (від 06.09.11р. № 0001652302), від 30.06.11р. № 0001202302 (від 06.09.11р. № 0001662302), від 05.09.2011р. № 0001622302 та № 0001632302, від 22.09.2011р. № 0001872302, від 20.10.2011р. № 0002142302, від 24.10.2011р. № 0000142301 та № 0000152301, від 01.12.2011р. № 0002452302.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в актах перевірки позивача від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564, від 22.08.2011р. № 2729/23-212/32566564, від 07.10.2011р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Крім цього, позивач зазначив, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ПП «АСІСТ», ТОВ «Океан-Сю», ТОВ «Інтехмаш», ПП «Сканто»не відповідають вимогам цивільного законодавства, та були зроблені податковою інспекцією з перевищенням наданих їй повноважень. Послуги отримані від ТОВ «Салтівський-1»пов'язані з господарською діяльністю позивача. Також позивач зазначив, що має належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ПП «АСІСТ», ТОВ «Океан-Сю», ТОВ «Інтехмаш», ПП «Сканто»та надають право платнику податків відображати господарські операції з зазначеними суб'єктами господарювання у податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого адміністративного позову, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився, зазначив, що порушення встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки позивача: від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564, від 22.08.2011р. № 2729/23-212/32566564, від 07.10.2011р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням норм чинного в Україні законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надав.

Згідно ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що не явка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 32566564, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова. З 05 вересня 2003 року є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва № 29696174 від 05.09.03р., індивідуальний податковий номер -325665620375.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 116311, виданої Головним Управлінням статистики у Харківській області видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво м'яса (15.11.0), виробництво м'ясних продуктів (15.13.0), оптова торгівля паливом (51.51.0), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (51.33.0), оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами (51.32.0), роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (52.22.0).

Судом встановлено, що в період з 18.03.2011р. по 25.05.2011р. посадовими особами ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області на підставі направлення від 18.03.11р. № 233 та від 04.05.11р. № 383, виданих ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77. п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат»(код ЄДРПОУ 32566564) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564, яким було встановлено порушення ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»:

- ч. 1 ст. 216, ст.ст. 626, 629, 658, 215, п.1, 5 ст. 203 ЦК України в частині спрямування правочинів всупереч моральним засадам суспільства (п. 1 ст. 203) та не направлення на реальне настання обумовлених правочинами наслідків (п. 5 ст. 203) здійснених ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Салтівський Хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»;

- п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 857540,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 452862,00;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану на суму 776610,00 грн., в т.ч. за лютий 2010р. на 6256,00 грн., за березень 2010р. -10398,00 грн., за квітень 2010 р. -7719,00 грн., за травень 2010р. -14805,00 грн., за червень 2010р. -67,00 грн., за серпень 2010р. -5525,00 грн., за вересень 2010р. -11199,00 грн., за жовтень 2010 р. -673790,00 грн., за грудень 2010р. -46851,00 грн.

З посиланням на зазначених вище акт 30 червня 2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були складені наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0001182302, яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1071925,00 грн., з яких за основним платежем 857540,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -214385,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001192302, яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 970762,50 грн., з яких за основним платежем -776610,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -194152,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001202302, яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 452862,00 грн.

Позивач не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку послідовно до ДПА у Харківський області та ДПА України. За результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.06.2011р. № 0001182302, № 0001192302, № 0001202302 були залишені без змін, а скарги директора ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»- без задоволення, що підтверджується рішенням ДПА у Харківській області від 25.08.2011р. № 3806/10/25-103 та рішенням ДПА України від 27.09.2011р. № 2486/6/10-2/15.

З метою доведення нових граничних строків оплати податкових зобов'язань ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001642302 від 06.09.2011р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1071925,00 грн.; № 0001652302 від 06.09.2011р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 970762,50 грн.; № 0001662302 від 06.09.2011р., яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 452862,00 грн.

Зі змісту положень статті 60 Податкового кодексу України вбачається, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.06.2011р. № 0001182302, № 0001192302, № 0001202302 не є відкликаними, тобто на момент розгляду справи є чинним та обов'язковими для виконання платником податку.

Як з'ясовано судом, спірні податкові повідомлення-рішення були винесені ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в зв'язку з відображенням в акті перевірки від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564 фактів порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме: відображення в податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість первинних документів, що були складені ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Салтівський Хлібзавод»за господарськими операції, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів, а саме правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також первинних документів складених ТОВ «Салтівський-1», за якими позивачу були надані послуги не пов'язані з його господарською діяльністю. при цьому, твердження (висновки) щодо нікчемності правочинів укладених ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»з зазначеними вище контрагентами-постачальниками, ґрунтуються лише на даних актів документальних невиїзних перевірок підприємств постачальників: ПП «ВКФ «Укрпромснаб»- акт від 04.03.11р. № 72/23-34202109, ТОВ «Єврозв'язок»- акт від 25.03.11р. № 814/2305/33119083, ТОВ «Салтівський Хлібзавод»- акт від 05.05.11р. № 262/23-030/36165787, ТОВ «Ефект Плюс»- акт від 01.02.11р. № 317/23/32723278, ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»- акт від 30.03.11р. № 560/18/33067821 про те, що усі правочини укладені зазначеними суб'єктами господарювання з покупцями є нікчемними. Як на підставу для визнання договорів нікчемними контролюючі органи, зазначають про те, що зазначені суб'єкти господарювання (контрагенти-постачальники) не мають основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів тощо, тобто не мають необхідних умов для здійснення господарських операцій, тому проведені з зазначеними контрагентами господарські операції не спричинили реального настання правових наслідків, не призвели до виникнення об'єкту оподаткування, а тому договори, укладені з такими контрагентами є нікчемними.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що зауважень щодо оформлення первинної документації, зокрема, податкових накладних, по господарським операціям з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», контролюючі органи не мали ні під час перевірки ані під час розгляду справи.

Судом встановлено, що з 05 жовтня 2011 року по 07 жовтня 2011 року фахівцем ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідно до запиту від 15.09.11р. № 12058/10/15-413, наказу від 05.10.11р. № 1208, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було проведено зустрічну звірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат»(податковий номер 32566564) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Океан-Сю»(податковий номер 37364348) їх реальності та повноти відображення в обліку за період -липень 2011 року. За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 3172/23-212/32566564 від 07.10.2011р., яким було встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 268000,00 грн., у т.ч. у липні 2011 року в сумі 268000,00 грн.

Зі змісту акту перевірки № 3172/23-212/32566564 від 07.10.2011р. вбачається, що на думку фахівців податкового органу позивачем було порушено п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 199 Податкового кодексу України внаслідок відображення у складі податкового кредиту за липень 2011 року сум ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «Океан-Сю». На думку фахівців ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Океан-Сю»не підлягаю включенню до складу податкового кредиту позивача. До зазначених висновків фахівці ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова дійшли на підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.09.11р. № 501/220/37364348 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Океан Сю»з питань правильності формування податкового кредиту з ТОВ «Торгівельний будинок «Редегаст-Харків», та підтвердження визначення податкового зобов'язання з платником податків: ТОВ «Дергачівський м'ясокомбінат -Перша столиця», ПАТ «Кременчукм'ясо», ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», ТОВ «МПК Скворцово», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року»та висновку № 20/26-046 від 21.09.2011р., складеного ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно якого ТОВ «Океан Сю»відсутнє за юридичною особою, основних фондів, транспортних засобів, достатньої кількості працівників на підприємстві не має, станом на 21.09.11р. документи, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Океан-Сю»не надано. Наявність фактів транспортування ТМЦ не встановлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки позивача фахівці ДПІ зазначають, що позивач на запит податкового органу від 15.09.11р. № 12058/10/15413 надав завірені копії первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Океан-Сю»: видаткові накладні за липень 2011р., отримані ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»від ТОВ «Океан Сю»; реєстр отриманих податкових накладних за липень 2011 року; податкові накладні за липень 2011 року, отримані ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»від ТОВ «Океан Сю»; договір поставки від 15.07.2011р. № 15-07/11-2, укладений між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ТОВ «Океан Сю»; витяг з оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»по контрагенту ТОВ «Океан Сю»; реєстр платіжних документів за період з 01.07.11р. по 14.09.2011р. по контрагенту ТОВ «Океан Сю».

На підставі висновків акта перевірки № 3172/23-212/32566564 від 07.10.2011р. керівником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були складені наступні податкові повідомлення-рішення № 0002142302 від 20.10.11р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 325000,00 грн., з яких за основним платежем 268000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -67000,00 грн.; № 0002452302 від 01.12.11р., яким позивачу на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) з ПДВ на суму 134000,00 грн.

Судом встановлено, що в період з 03.10.2011р. по 07.10.2011р. фахівцем ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі наказу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 22.09.2011р. № 1138, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 25.07.11р. за матеріалами кримінальної справи № 2011531008011, було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтівський м'ясокомбінат»(код ЄДРПОУ 32566564) з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Асіст»(податковий номер 35713587) за період з 01.06.08р. по 31.08.2011р. За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 14.10.2011р. № 3234/23-212/32566564. Згідно з висновками зазначеного акту позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було порушено:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 97008,00 грн., в т.ч. у 4 кв. 2008 року на суму 11036,00 грн., за 3 кв. 2009 року на суму 23993,00 грн., за 9 місяців 2009 року на суму 85972,00 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 77607,00 грн., а саме за грудень 2008 року на суму 8829,00 грн., за квітень 2009 року на суму 19184,00 грн., за липень 2009 року на суму 49584,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 14.10.2011р. № 3234/23-212/32566564 керівником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000142301 від 24.10.11р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 145520,00 грн., з яких за основним платежем 97008,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -48504,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000152301 від 24.10.11р., яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 116410,50 грн., з яких за основним платежем -77607,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -38803,50 грн.

Згідно акту перевірки позивачем було порушено положення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та ЗУ «Про податок на додану вартість», внаслідок відображенням в податковому обліку первинних документів, виписаних ПП «Асіст». До зазначених висновків фахівці ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова дійшли на підставі даних відображених у акті перевірки Кременчуцької ОДПІ від 17.06.11р. № 4069/23-209/35713587 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Асіст»(код за ЄДРПОУ 35713587) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.08р. по 31.03.11р.», згідно якого керівником підприємства є ОСОБА_2, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 17.07.09р. по причині -інші випадки, передбачені законодавством. Слідчим відділом ПМ ДПА у Полтавськиій області порушено кримінальну справу від 05.05.11р. № 2011531008011 за фактом фіктивного підприємства ПП «АСІСТ», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України: «В ході розслідування даної кримінальної справи встановлено, що протягом 2008-2011 років невстановлені особи створили та придбали ряд підприємств на території України з метою прикриття незаконної діяльності, зареєструвавши та перереєструвавши їх за винагороду на підставних осіб, які взагалі не мали та не мають ніякого відношення до діяльності підприємств. Після чого вищевказані підприємства надали послуги по транзиту та «конвертації»безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду у вигляді відсотків від кількості «проконвертованих»коштів, для різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України. в ході досудового слідства встановлено, що одним із підприємств, яке створене для прикриття незаконної діяльності, являється ПП «АСІСТ», юридична адреса: м. Кременчук, вул. Набережна Лейтенанта Дніпрова, 64, кв. 4. Будучи допитаний 20.05.2011р. в якості свідка по кримінальній справі гр. ОСОБА_2 повідомив, що підприємство ПП «АСІСТ»зареєстрував на прохання гр. ОСОБА_3 Товарів, робіт, послуг від імені даного підприємства не постачав та не виконував. Веденням фінансово-господарської діяльності не займався».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу податкових повідомлень-рішень: від 30.06.11р. № 0001182302 (від 06.09.11р. № 0001642302), від 30.06.11р. № 0001192302 (від 06.09.11р. № 0001652302), від 30.06.11р. № 0001202302 (від 06.09.11р. № 0001662302), від 20.10.11р. № 0002142302, від 01.12.11р. № 0002452302, від 24.10.11р. № 0000142301 та № 0000152301 та відображених в акті перевірки від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564, від 07.10.11р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564 суджень суб'єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі документів, між позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором - Покупець) та ПП «Виробничо-комерційною фірмою «Укрпромснаб»(за договором - Постачальник) було укладено договір поставки № 03/01-10, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити поліамідну термоусадочну сосисочну, сарделечну та ковбасну оболонку виробництва «Луга-Бар», «Луга-Фреш», «Луга-Лайт», спеції, добавки, кліпсу та іншу продукцію. За умовами договору асортимент, кількість кожного виду товару, ціна та загальна вартість партії товару, зазначається у видаткових накладних, які оформлюються на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат». Форма розрахунків -безготівкова.

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору ПП «ВКФ «Укрпромснаб»у грудні 2010 року (спірний період за актом) ПП «ВКФ «Укрпромснаб»поставило позивачу товар (поліамідна оболонка ТБФ ф 23 9 5 «Сосиски Вінницькі») на загальну суму 14152,32 грн., в т.ч. ПДВ 2358,72 грн.

ПП «ВКФ «Укрпромснаб»виписало та надало позивачу видаткові накладні: № УП-171210006 від 17.12.10р.; ВН № УП-131210011 від 13.12.10р. та податкові накладні: № 13121009 від 13.12.10р., № 1712100004 від 17.12.10р. Податкові накладні одержані від ПП «ВКФ «Укрпромснаб»були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року.

Поставка товару здійснювалася позивачем власним транспортом на орендований склад розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Б. На підтвердження наявності у власності транспортних засобів позивач надав суду оборотно-сальдову відомість по рах. 105 «Транспортні засоби». Крім цього, факт наявності у позивача транспортних засобів не заперечується відповідачем та зазначені обставини знайшли своє відображення на 47 аркуші акта перевірки від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564.

Придбаний товар був оприбуткований позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»згідно рахунку № 20 «Виробничі запаси».

Вартість придбаного товару була повністю сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 14152,32 грн. на розрахунковий рахунок ПП «ВКФ «Укрпромснаб», про що свідчать приєднані до матеріалів справи платіжні доручення, Журнал-ордер і Відомість по рах. 631, оборотно-сальдова відомість по рах. 631.

Товар придбаний у ПП «ВКФ «Укрпромснаб»був використаний позивачем для виготовлення м'ясної продукції (ковбасних виробів), що підтверджується приєднаними до матеріалів справи актом списання сировини № Н3-0000025 від 03.01.11р. та нарядом-замовленням № Н3-0000025 від 03.01.11р.

Факт наявності у позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з виготовлення м'ясної продукції не заперечується відповідачем та підтверджується документи наданими позивачем та приєднаними до матеріалів справи: договір оренди, укладений між позивачем та ОСОБА_4, акт прийому-передачі приміщення за договором оренди, договір поставки та монтажу № 28/2010 від 21.05.2010 р., договір поставки та монтажу № 55/2010 від 28.09.2010 р., договір поставки та монтажу № 75/2009 від 22.12.2009 р., договір купівлі-продажу № 214TNV-0905 від 08.09.2005р., листи ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», договір купівлі-продажу № 214TNV-0905 від 08.09.05р., договір купівлі-продажу № 253-1210 від 28.12.10р., контракт № CFSUA2008-SAL-04 від 05.06.08р. з додатками, акт здачі в експлуатацію від 21.11.08р., договір купівлі-продажу від 21.07.11р., договір поставки № 27-01-10-ЧН від 27.01.2010 р., оборотно-сальдова відомість по рах. 10 «Основні засоби» за 2010р., оборотно-сальдова відомість по рах. 105 «Транспортні засоби».

За матеріалами справи судом встановлено, що 22 лютого 2010 року між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором -Замовник) та ТОВ «Єврозв'язок»(за договором - Виконавець) було укладено договір б/н, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок по поставці обладнання згідно специфікації.

На виконання умов договору відповідно до підписаних сторонами специфікацій та на підставі видаткових накладних (№ ЕС-0000208 від 29.0310р., № ЕС-0000146 від 12.03.10р., № ЕС-0000209 від 29.03.10р., № ЕС-0000147 від 12.03.10р.) ТОВ «Єврозв'язок»поставило позивачу, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»обладнання (автомобільні термінали GPS/GPRS, датчики відкриття дверей магнітно-контактні, джерело живлення, блок розеток, зєднальний кабель, комплект документації по роботі з системою) на загальну суму 53538,24 грн., в т.ч. ПДВ 8923,04 та надав послуги з моніторингу транспортних засобів на загальну суму 1695,99 грн., в т.ч. ПДВ 282,67 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

ТОВ «Єврозв'язок»по першій події -отримання передплати за обладнання надало позивачу податкові накладні: № 284 від 23.03.10р., № 279 від 22.03.10р., № 229 від 11.03.10р., № 163 від 23.02.10р., по другій події - після підписання актів здачі-приймання робіт, надало податкові накладні: № 304 від 29.03.10р., № 368 від 21.04.10р., № 537 від 31.05.10р., № 656 від 30.06.10р. Податкові накладні виписані ТОВ «Єврозв'язок»оформлені з додержанням вимог ЗУ «Про ПДВ»та Порядку заповнення податкової накладної, та були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, в якому були виписані накладні. На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду витяг з реєстру отриманих накладних, який приєднаний до матеріалів справи.

За отриманий товар та послуги ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»розрахувалося з ТОВ «Єврозв'язок»у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та Журналом-ордером і Відомістю по рах. 6313, які наявні в матеріалах справи.

Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, автомобільні термінали GPS/GPRS були встановлені позивачем на власних транспортних засобах з метою здійснення контролю за водіями.

Як вже зазначалося вище на підтвердження наявності у власності транспортних засобів позивач надав суду оборотно-сальдову відомість по рах. 105 «Транспортні засоби». Крім цього, факт наявності у позивача транспортних засобів не заперечується відповідачем та зазначені обставини знайшли своє відображення на 47 аркуші акта перевірки від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564.

Судом встановлено, що у 2010 році позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Салтівський хлібзавод»на підставі договору про проведення маркетингових досліджень від 01.01.2010р. Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Салтівський хлібзавод»(за договором - Виконавець) зобов'язався надати замовнику -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»маркетингові послуги за наступними напрямками: можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкта маркетингових досліджень -молочної продукції на території міста Харкова; попит на зазначену продукцію; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній, організація презентацій з метою ознайомлення позивачів з новою продукцією.

На підставі наданих позивачем актів приймання наданих послуг, які долучені до матеріалів справи, суд встановив, що у період з січня 2010 року по червень 2010 року ТОВ «Салтівський хлібзавод»надав позивачу маркетингові послуги за напрямками, визначеними у зазначеному вище договорі на загальну суму 264239,35 грн., в т.ч. ПДВ 44039,89 грн.

На суму наданих послуг ТОВ «Салтівський хлібзавод»виписало та надало позивачу податкові накладні: № 41 від 31.01.10р., № 197 від 28.02.10р., № 198 від 28.02.10р., № 213 від 31.03.10р., № 214 від 31.03.10р., № 378 від 30.04.10р., № 377 від 30.04.10р., № 513 від 31.05.10р., № 512 від 31.05.10р., 656 від 30.06.10р., № 655 від 30.06.10р. Зазначені податкові накладні відповідають вимогам ЗУ «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165 та були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, у якому були виписані накладні. На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду витяг з реєстру отриманих податкових накладних, який долучений до матеріалів справи.

На підтвердження факту здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі молочними продуктами позивач надав суду документи, які підтверджують придбання молочної продукції: договір поставки продукції на умовах передплати від 01.02.2010р., укладений між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ВАТ «Вімм-Білл-Данн Україна», угоду про умови дистрибуції продукції від 01.02.2010р., копії товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а також документи, які підтверджують реалізацію молочної продукції: договір поставки № 274-М, укладений між позивачем та ТОВ «Салтівський хлібзавод», договір поставки № 292/2-М, укладений між позивачем та ТОВ «Ефект Плюс», договір поставки № 869/290-М від 01.07.10р. укладений між позивачем та ТОВ «Салтівський-1», договір поставки № 308-М від 24.11.10р. у кладений між позивачем та ТОВ «Інтехмаш», договір поставки № 307-М від 18.11.10р. укладений між позивачем та ПП «Сканто», видаткові та податкові накладні, розрахункові документи.

Так судом встановлено, що на підставі договору поставки № 274-М від 01.01.2010р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором -Постачальник) поставляв (передавав у власність) товар (молочну продукцію) ТОВ «Салтівський хлібзавод»(за договором - Покупець). На підставі наданих позивачем податкових накладних: № 5075 від 02.03.11р., № 5276 від 04.03.10р., № 5462 від 06.03.10р., 5618 від 09.03.10р., № 5874 від 11.03.10р., № 6044 від 13.03.10р., № 6263 від 16.03.10р., № 6506 від 18.03.10р., № 6747 від 20.03.10р., № 6996 від 23.03.10р., № 7464 від 27.03.10р., № 3103100185 від 27.03.10р., № 8177 від 03.04.10р., № 8518 від 08.04.10р., № 8790 від 10.04.10р., № 9946 від 22.04.10р., № 10164 від 24.04.10р., № 10384 від 27.04.10р., № 10625 від 29.04.10р., № 3004100123 від 29.04.10., № 10971 від 04.05.10р., № 11613 від 11.05.10р., № 12009 від 15.05.10р., № 12218 від 18.05.10р., № 12412 від 20.05.10р., № 12625 від 22.05.10р., № 12855 від 25.05.10р., № 13256 від 29.05.10р., № 3105100127 від 31.05.10р., № 13653 від 03.06.10р., № 14065 від 08.06.10р., № 14260 від 10.06.10р., № 14480 від 12.06.10р., № 14934 від 17.06.10р., № 15394 від 22.06.10р., № 15868 від 26.06.10р., № 16058 від 29.06.10р., № 3006100166 від 30.06.10р., та з урахування рахунків коригування, судом встановлено, що у період з березня 2010 року по червень 2010 року позивач поставив ТОВ «Салтівський хлібзавод»молочну продукцію на загальну суму 11419467,21 грн., в т.ч. ПДВ 1903244,53 грн.

Згідно актів обліку взаємних вимог між ТОВ «Салтівський Хлібзавод»та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»від 01.05.10р. та 30.06.10р., Журналу-ордеру і Відомості по рах. 6313, Журналу-ордеру і Відомості по рах. 361, на загальну суму 264239,35 грн. сторонами було проведено залік однорідних зустрічних вимог, а згідно банківських виписок ТОВ «Хлібзавод Салтівський»сплатив ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»за отриманий товар (молочну продукцію) у безготівковій формі суму у розмірі 9565000,00 грн.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Ефект плюс»судом було встановлено наступне.

01 серпня 2010 року між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором -Покупець) та ТОВ «Еффект Плюс»(за договором -Постачальник) було укладено договір поставки № 292/1-М, згідно умов якого Постачальник зобов'язався по заявкам Покупця поставити та передати у власність Покупця молочну продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору. За умовами зазначеного договору найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю, вартість партії товару, зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Базис поставки -склад ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат».

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Еффект Плюс»поставило ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»за видатковими накладними № РН-1999 від 01.08.10р., № РН-2135 від 01.09.10р., № РН-2269 від 01.10.10р. масло вершкове та спред солодковершковий на загальну суму 170625,21 грн., в т.ч. ПДВ 28437,54 грн.

На суму поставленого товару ТОВ «Еффект Плюс»виписало та надало позивачу податкові накладні: № 1999 від 01.08.10р., № 2135 від 01.09.10р., № 2269 від 01.10.10р. Податкові накладні виписані ТОВ «Ефект Плюс»відповідають вимогам ЗУ «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97. № 165 та були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, в якому були виписані спірні податкові накладні. Зазначені обставини підтверджуються витягом з реєстру отриманих накладних наданих позивачем та приєднаним до матеріалів справи.

Крім цього, судом встановлено, що позивач в свою чергу на підставі договору поставки № 292/2-М від 01.08.10р. у період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року поставив ТОВ «Еффект Плюс»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 170625,21 грн.. в т.ч. ПДВ 28437,54 грн.

ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»виписав та надав ТОВ «Ефект Плюс»видаткові накладні: РНЧ-480230 від 20.08.10р., № РНЧ-493679 від 18.09.10р., № РНЧ-497557 від 26.09.10р., № РНЧ-513038 від 29.10.10р., № РНЧ-506912 від 16.10.10р. та податкові накладні № 2008100051 від 20.08.10р., № 1809100013 від 18.09.10р., № 2609100099 від 26.09.10р., № 1610100012 від 16.10.10р., № 2910100053 від 29.10.10р. Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрі виданих накладних, що підтверджується витягом з реєстру виданих податкових накладних.

Відповідно до угоди про залік взаємних вимог від 30.09.10р. і від 30.10.10р. та Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631 грошові зобов'язання зі сплати суми у розмірі 170625,21 грн. припинилися залік взаємних вимог.

Факт наявності у позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з оптової торгівлі молочною продукцією не заперечується відповідачем та підтверджується документи наданими позивачем та приєднаними до матеріалів справи.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в ході розгляду справи до суду не надала.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»судом встановлено наступне.

25 січня 2010 року між ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»(за договором - Продавець) та ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором - Покупець) було укладено договір № 25/01-С3, згідно умов якого Продавець зобов'язався поставити (передати) у визначені строки, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору, відповідно до специфікацій та на підставі видаткових накладних ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»здійснювало поставку товару (датчики натиску п'єзоелектричні) ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат». Так ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»поставило позивачу у січні 2010 року товар на суму 1343232,00 грн., у квітні 2010 року на суму 4496520,00 грн., у травні 2010 року на суму 2248260,00 грн., у жовтні 2010 року на суму 3972456,00 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 12060468,00 грн., в т.ч. ПДВ 2010078,00 грн. Поставка товару здійснювалася транспортом та за рахунок ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»на склад позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат».

На суму поставленого товару ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»виписало та надало позивачу податкові накладні: № 3 від 29.01.10р, № 15 від 23.04.10р., № 19 від 27.05.10р., № 39 від 29.10.10р. Зазначені податкові накладні оформлені з дотримання вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165 та були включені позивачем до реєстру отриманих накладних того періоду, в якому були виписані спірні накладні. Зазначені обставини підтверджуються приєднаним до справи витягом з реєстру отриманих податкових накладних.

Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі, а саме шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», що підтверджується Журналом-ордером і Відомістю по рах. 631, Журнал проводок по рах. 631, 31 за березень та липень 2010 року, платіжними дорученнями, які приєднані до матеріалів справи.

Придбаний у ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»товар був переданий позивачем за договором комісії № 4/К від 25.01.10р. та на підставі актів приймання-передачі № 1 від 29.01.10р, № 2 від 23.04.10р., № 3 від 27.05.10р., № 4 від 29.10.10р. ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Вітактум»для його подальшої реалізації.

На виконання умов договору комісії відповідно до акту № 1 від 16.07.10р. ТОВ «НВП «Вітактум»реалізувало за межі території України датчики натиску п'єзоелектричні у кількості 636 шт. на суму 2262983,00 грн.

Крім цього, суд розглядаючи справу приймає до уваги, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «НВО Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»у січні, квітні, травні, жовтні 2010 року, а відповідач визнає нікчемними (не реальними) лише господарські операції які відбулися у жовтні 2010 року.

Також суд приймає до уваги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.11р. по справі № 2-а-4048/11/2070 за позовом ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було визнано неправомірними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання»на підставі якої було складено акт перевірки від 30.03.11р. № 560/18-33067821, тобто той акт який покладений фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в основу висновків акта перевірки позивача від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Салтівський-1»судом встановлено наступне.

01 листопада 2010 року між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором -Замовник) та ТОВ «Салтівський-1»(за договором - Виконавець) було укладено договір про надання послуг, згідно умов якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів Замовника, зокрема, моніторинг споживчого попиту на товари Замовника, що їх він реалізує на ринках України, щотижневе надання рекомендацій щодо управління запасами товарів, що постачаються Замовником, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»Виконавцю -ТОВ «Салтівський-1», та коригування їх обсягів відповідно до попиту споживачів цільового товарного ринку, що його охоплює Виконавець своєю господарською діяльністю; щоденне надання інформації про продаж товарів, що постачаються Замовником Виконавцю (на усну вимогу Замовника); моніторинг та аналіз товарообігу Замовника, щотижневе надання рекомендацій щодо його зростання, рекомендації щодо поліпшення асортименту та пакування товарів, що постачаються Замовником Виконавцю; послуги з надання рекомендацій щодо формування асортиментного переліку товарів, що постачаються Замовником Виконавцю.

Згідно актів виконання робіт № 37, 38 від 30.11.10р. та актів прийняття наданих послуг від 30.11.10р., 31.12.10р., які приєднані до матеріалів справи, ТОВ «Салтівський-1»були надані позивачу послуги, визначені договором про надання послуг від 01.11.2010р. Загальна вартість послуг наданих ТОВ «Салтівський-1»у період з листопада 2010 року по грудень 2010 року становить 266950,81 грн., в т.ч. ПДВ 44491,81 грн. На суму наданих послуг ТОВ «Салтівський-1»виписало на ім'я позивача податкові накладні: № 450 від 30.11.10р., № 451 від 30.11.10р., № 341 від 30.11.10р., № 342 від 30.11.10р., № 599 від 31.12.10р., № 600 від 31.12.10р. Згідно витягу з реєстру отриманих накладних податкові накладні отримані від ТОВ «Салтівський-1»були відображені позивачем у реєстрі накладних того періоду, в якому були виписані спірні податкові накладні.

Судом встановлено, що на підставі договору поставки № 869/290-М від 01.07.10р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»поставляло товар (молочну продукцію) ТОВ «Салтівський-1». Так зокрема у період з жовтня по листопад 2010 року ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»поставило ТОВ «Салтівський-1»товар на загальну суму 6041012,16 грн., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи податковими накладними: № 26652 від 02.11.10р., № 26829 від 04.11.10р., № 27021 від 06.11.10р., № 27253 від 09.11.10р., № 27438 від 11.11.10р., № 27822 від 16.11.10р., № 28041 від 18.11.10р., № 28250 від 20.11.10р., № 3011100126 від 30.11.10р., розрахунком коригування № 895/3011100126 від 30.11.10р., № 29214 від 01.12.10р., № 29536 від 04.12.10р., № 29718 від 07.12.10р., № 30147 від 11.12.10р., № 30411 від 14.12.10р., № 30628 від 16.12.10р., № 30861 від 18.12.10р., № 31070 від 21.12.10р., № 31292 від 23.12.10р., № 31558 від 25.12.10р., № 31851 від 28.12.10р., № 3112100060 від 31.12.10р., рахунок коригування № 900/3112100060 від 31.12.10р. зазначені податкові накладні були відображені позивачем у реєстрі виданих накладних за листопад 2010 року та за грудень 2010 року.

Згідно угоди про залік взаємних вимог від 30.11.10р. та від 31.12.10р., Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631 на суму 266950,81 грн. сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог. Згідно Журналу-ордеру і відомості по рах. 361, реєстру банківських виписок по рахунку ТОВ «Салтівський-1»сплатило у безготівковій формі позивачу, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»за отриману молочну продукцію суму у розмірі 15905155,06 грн.

Крім цього, судом встановлено, що позивач, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»мав взаємовідносини з ТОВ «Океан Сю»на підставі договору поставки № 15-07/11-2 від 15.07.2011р., згідно умов якого ТОВ «Океан Сю»(за договором - Постачальник) зобов'язалося поставляти на протязі дії цього договору, а ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором - Покупець) приймати та оплачувати товар, за номенклатурою, в асортиментів, в кількості та за цінами, зазначеними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. За умовами цього договору поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника -ТОВ «Океан-Сю». Спосіб розрахунків -безготівковий.

На виконання умов договору ТОВ «Океан-Сю»у липні 2011 року поставило (передало у власність) ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»заморожене м'ясо свинини (далі по тексту - товар) на загальну суму 1608000,00 грн., у т.ч. ПДВ -268000,00 грн. ТОВ «Океан-Сю»виписав та надав позивачу видаткові накладні: № РН-0000087 від 27.07.11р., № РН-0000073 від 26.07.11р., № РН-0000065 від 22.07.11р., № РН-0000024 від 15.07.11р., податкові накладні: № 87 від 27.07.11р., № 73 від 26.07.11р., № 65 від 22.07.11р., № 24 від 15.07.11р.

Разом з товаром, відповідно до умов договору поставки № 15-07/11-2 від 15.07.11р., ТОВ «Океан-Сю»надало ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»ветеринарні свідоцтва на поставлений товар.

Податкові накладні виписані ТОВ «Океан-Сю» були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних за липень 2011 року. Суми ПДВ за зазначеними вище податковими накладними були відображені позивачем у складі податкового кредиту за липень 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року та додатком № 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

На час розгляду справи згідно платіжних доручень, Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631, оборотно-сальдової відомості по рах. 631 ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»повністю розрахувалося з ТОВ «Океан-Сю»за товар отриманий у липні 2011 року, а саме перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Океан-Сю»суму грошових коштів у розмірі 1608000,00 грн., у т.ч. ПДВ 268000,00 грн.

Придбаний товар був оприбуткований на ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», згідно рахунку № 20 «Виробничі запаси».

Придбаний у ТОВ «Океан-Сю»товар (заморожене м'ясо свинини без кісток (окіст, шия), заморожене м'ясо свинини з кісткою (корейка) був використаний позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»для виробництва ковбасних виробів, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи: актом передачі сировини в переробку № АОМ-001334 від 11.09.11р., актом списання сировини № НЗ-0001255 від 12.09.11р., нарядом-замовленням № НЗ-0001255 від 12.09.11р.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує, а позивач надав первинні документи, які підтверджують наявність у позивача матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з виготовлення м'ясної продукції.

Судом встановлено, що доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в ході розгляду справи до суду не надала та не зазначала про це в акті перевірки від 07.10.11р. № 3172/23-212/32566564. Також відповідач не заперечує наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Океан-Сю».

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»мав взаємовідносини з ПП «АСІСТ»на підставі договору поставки б/н від 19.12.2008р., згідно умов якого Постачальник -ПП «АСІСТ»продає, а Покупець -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»покупає штучні та натуральні оболонки, згідно накладним. За умовами зазначеного договору поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладній або акті приймання-передачі.

Судом встановлено, що ПП «АСІСТ»поставило позивачу на підставі долучених до матеріалів справи видаткових накладних натуральну свинну оболонку на загальну суму 465646,00 грн., у т.ч. ПДВ -77607,67 грн., зокрема у грудні 2008 року на суму 52975,44 грн., в т.ч. ПДВ 8829,44 грн., у квітні 2009 року на суму 115164,00 грн., в т.ч. ПДВ 19194,00 грн., у липні 2009 року на суму 297507,00 грн., в т.ч. ПДВ 49584,50 грн.

На суму поставленого товару ПП «АСІСТ»надало позивачу податкову накладну № 2212.3 від 22.12.08р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих накладних за грудень 2008р., податкову накладну № 2204.2 від 22.04.09р., яка відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2009 року та податкову накладну № 1007.1 від 10.07.2009р., яка відображена позивачем у реєстрі отриманих накладних за липень 2009 року. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту, зокрема у грудні 2008 року у розмірі 8829,44 грн., у квітні 2009 року у розмірі 19194,00 грн. та у липні 2009 року у розмірі 49584,00 грн. Вартість товару придбаного у ПП «АСІСТ»була включена позивачем до валових витрат. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображенні в акті перевірки позивача від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564.

Згідно платіжних доручень, виписок з банку, Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631, Журналу проводок по рах. 631, які долучені до матеріалів справи позивач розрахувався з ПП «АСІСТ»за отриманий товар у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 465646,00 грн. на поточний рахунок ПП «АСІСТ».

Придбаний у ПП «АСІС» товар був оприбуткований на ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»згідно рах. 20 «Виробничі запаси».

Товар придбаний у ПП «АСІСТ», а саме натуральна свинна оболонка, була використана позивачем у виробництві, а саме для виготовлення ковбасних виробів, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи актом списання сировини № НЗ-0001138 від 25.04.11р., нарядом замовлення № НЗ-0001138 від 25.04.11р., актом списання сировини № НЗ-0001268 від 12.07.09р., нарядом-замовленням № НЗ-0001268 від 12.07.09р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Асіст», що знайшло своє відображення в акті перевірки ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564.

Факт наявності у позивача -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»матеріально-технічних ресурсів, персоналу, необхідних для здійснення таких видів діяльності як: виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля молочною продукцією та здійснення позивачем зазначених видів діяльності не заперечується відповідачем. Зазначені обставини знайшли своє відображення в актах перевірки позивача. Позивач на підтвердження зазначених обставин надав суду первинні документи: договір оренди, укладений між позивачем та ОСОБА_4, акт прийому-передачі приміщення за договором оренди, договір поставки та монтажу № 28/2010 від 21.05.2010 р., договір поставки та монтажу № 55/2010 від 28.09.2010 р., договір поставки та монтажу № 75/2009 від 22.12.2009 р., договір купівлі-продажу № 214TNV-0905 від 08.09.2005р., листи ДП «ХАРКІВСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», договір купівлі-продажу № 214TNV-0905 від 08.09.05р., договір купівлі-продажу № 253-1210 від 28.12.10р., контракт № CFSUA2008-SAL-04 від 05.06.08р. з додатками, акт здачі в експлуатацію від 21.11.08р., договір купівлі-продажу від 21.07.11р., договір поставки № 27-01-10-ЧН від 27.01.2010 р., оборотно-сальдова відомість по рах. 10 «Основні засоби» за 2010р., оборотно-сальдова відомість по рах. 105 «Транспортні засоби», податковий розрахунок суд доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ). На підставі наданих позивачем декларацій з податку на прибуток за 2010 та 2011 роки судом встановлено, що ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»є діючим підприємством, яке отримує прибуток від здійснення власної господарської діяльності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище суб'єктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, належності оформлення (складання) первинних документів (догорів, актів, накладних, розрахункових документів), ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова ні при проведенні перевірок позивача ні в ході судового розгляду справи не має.

Суд оцінивши перелічені вище первинні документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками: ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Єврозв'язок», ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО»Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст», зокрема, договори, видаткові, податкові накладні, акти, розрахункові документи, за правилами ст. 86 КАС України, відзначає, що зазначені документи не мають недоліків, оформлені належним чином за формою та змістом, виписані реально існуючими суб'єктами господарювання, а відтак, визнаються судом належними та допустимими доказами дійсного проведення господарських операцій за спірними правочинами.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону. Крім того, усі спірні правочини та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єкта господарювання, які є сторонами правочинів.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

З приводу викладених в актах перевірки позивача від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564, від 07.10.11р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564, висновків ДПІ щодо нікчемності спірних правочинів, укладених з зазначеними вище контрагентами, та щодо нереальності господарських операцій з зазначеними вище суб'єктами господарювання, суд зазначає, що згідно актів перевірки позивача згадані висновки податкового органу мотивовані виключно посиланням на відомості актів перевірок контрагентів позивача: ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст», які складені посадовими особами податкового органу, в якому на обліку знаходиться зазначені вище суб'єкти господарювання, суд зазначає наступне.

Системно проаналізувавши положення ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, суд відмічає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податку правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем прерогативою визнавати правочини такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, зменшення суми бюджетного відшкодування, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в актах перевірки позивача: від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564, від 07.10.11р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564, суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару (сільськогосподарської продукції) у власній господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Перевіряючи обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд враховує правові позиції Верховного суду України, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та зазначає про відсутність в матеріалах справи даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру незаконно заволодіти майном Держави.

З приводу судження владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09р., в якому зазначено, що позивач (платник податків) не може нести наслідків не виконання постачальником своїх обов'язків. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за приписами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними з: ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст». Відповідачем не доведено неможливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових фактів, економічних чинників.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на пояснення директора ПП «Асіст»з приводу того, що він здійснив державну реєстрацію підприємства без наміру займатися підприємницькою діяльністю, не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та не підписував жодних документів від підприємства, як на підставу для визнання всіх первинних документів виданих від імені юридичної особи -ПП «Асіст», такими що не спричиняють правових наслідків, суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

01.02.2008 року Виконавчим комітетом було зареєстровано юридичну особу -Приватне підприємство «АСІСТ»та присвоєний ідентифікаційний код - 35713587, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 683366..

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягаю внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, якщо на момент здійснення господарської операції, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим.

Факт державної реєстрації ПП «Асіст»як юридичної особи та платника податку на додану вартість на момент укладення спірного правочину та виписування спірних накладних не заперечується відповідачем, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова та знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

Крім цього, згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Право чин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.п. 3.2.6 п. 3.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, громадським об'єднанням та громадянам дозволів на …. Відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.99р. № 17, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими та цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумною достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що усі первинні фінансово-господарські документи, які підтверджують взаємовідносини з зазначеними вище суб'єктами господарювання, в т.ч. й з ПП «Асіст», засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочину.

На підставі викладених вище обставин, суд доходить висновку, що право чини між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст»укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 ЦК України, статтям 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені усі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання. На час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін. Судом не встановлені факти, які б свідчили про те, що право чини не відповідають діючому законодавству України, дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків валових витрат обігу і виробництва та податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті. При цьому п. 5.11 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що за спірними правочинами позивач отримав товар та послуги необхідні йому для здійснення власної господарської діяльності: виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля молочною продукцією. Позивач розрахувався з контрагентами-постачальниками: ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст»за отриманий товар та послуги у безготівковій формі та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Товар придбаний у зазначених вище суб'єктів господарювання був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки від 01.06.11р. № 2065/23-212/32566564 на те, що понесені позивачем витрати на оплату маркетингових послуг наданих ТОВ «Салтівський-1»не підлягає включенню до складу валових витрат, так як не пов'язані з господарською діяльністю позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Статтею 67 ГК України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, а надання інформаційних та маркетингових послуг не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акту, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

Також суд зазначає, що для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права та обов'язки. Отже податковою інспекцією не взято до уваги те, що укладення договору, який передбачає придбання послуг вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договорів про надання послуг та їх особливість в цілому полягає в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії (ст. 901 ЦК України). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника.

Як встановлено судом, за договором про надання послуг від 01.11.10р. укладеного між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ТОВ «Салтівський-1», Виконавець -ТОВ «Салтівський-1»зобов'язався надати Замовнику -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»інформаційні та маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів Замовника, зокрема, моніторинг споживчого попиту на товари Замовника, що їх він реалізує на ринках України, щотижневе надання рекомендацій щодо управління запасами товарів, що постачаються Замовником, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»Виконавцю -ТОВ «Салтівський-1», та коригування їх обсягів відповідно до попиту споживачів цільового товарного ринку, що його охоплює Виконавець своєю господарською діяльністю; щоденне надання інформації про продаж товарів, що постачаються Замовником Виконавцю (на усну вимогу Замовника); моніторинг та аналіз товарообігу Замовника, щотижневе надання рекомендацій щодо його зростання, рекомендації щодо поліпшення асортименту та пакування товарів, що постачаються Замовником Виконавцю; послуги з надання рекомендацій щодо формування асортиментного переліку товарів, що постачаються Замовником Виконавцю. За договором поставки № 869/290-М від 01.07.10р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»поставляло товар (молочну та м'ясну продукцію) ТОВ «Салтівський-1». Основними видами діяльності позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»є виробництво м'ясних продуктів, оптова торгівля м'ясом та мяснимипродуктами, оптова торгівля молочною продукцією.

З огляду на зазначене вбачається, що послуги, які надавалися ТОВ «Салтівський-1»безпосередньо пов'язані з господарською діяльність позивача. Так як вказані послуги надавалися в період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний, постійний та суттєвий характер. Договір про надання послуг укладений позивачем з метою збільшення об'єму продажу товару як власного виробництва (м'ясні продукти) та і виробництва інших суб'єктів господарювання -молочна продукція. Таким чином, придбані у ТОВ «Салтівський-1»послуги безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів (молочної продукції та м'ясних виробів) та були направлені на отримання доходу (прибутку).

Суд також визнає невірною позицію відповідача, що підтвердження надання маркетингових послуг неналежно оформлено первинними документами.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що ні ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, до яких належать ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Крім цього правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, зокрема ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на оплату юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання (отримання) юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких послуг.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88 визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення операції і складання первинного документа.

Позивачем надано акти прийняття наданих послуг, підписані між позивачем та ТОВ «Салтівський-1», що містять всі обов'язкові реквізити і підтверджують факт отримання послуг ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат». У відповідності до умов договору про надання послуг, вбачається прямий зв'язок наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

За зазначених вище обставин, суд визнає недоведеним з боку суб'єкта владних повноважень факту завищення платником податків -ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»розміру валових витрат внаслідок відображення у його складі витрат на оплату товару та послуг отриманих від контрагентів-постачальників: ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст», так як висновок з цього питання мотивоване лише нікчемністю спірних правочинів і не реальністю господарських операцій з зазначеними вище суб'єктами, і ґрунтується на актах перевірок, складених іншими податковими органами відносно контрагентів позивача, а відтак є непереконливим і має характер припущення.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п.198.1 ст. 198 ПК України, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В п. 201.6 ст. 201 ПК України, зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В п. 201.10 ст. 201 ПК України. передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України видно, що Закон та Кодекс визначають лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -відсутність податкової накладної. Згідно абзацу 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Зі змісту зазначених вище актів перевірок позивача вбачається, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, в якому були отримані спірні накладні. Судом також встановлено, що податкові накладні виписані контрагентами позивача: ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст»містять всі необхідні реквізити. Крім цього, відповідач не заперечує факт наявності у контрагентів-позивача права на складання податкових накладних, тобто їх реєстрацію у встановленому законодавцем порядку у якості платників податку на додану вартість та присвоєння ним індивідуального податкового номеру. Судом також встановлено, що зазначені вище суб'єкти господарювання на момент укладення спірних договорів та виписування спірних накладних були зареєстровані в ДПІ як платники ПДВ, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, податкові накладні виписані ПП «ВКФ «Укропромснаб», ТОВ «Єврозв'язок, ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1», ТОВ «НВО «Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання», ТОВ «Океан-Сю», ПП «Асіст»на адресу відповідача відповідають вимогам ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної та податковий кредит по податку на додану вартість був правомірно задекларований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів як по факту списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»в рахунок сплати за поставлений товар (послуги) так і по факту отримання товару, підписання акту приймання послуг.

Крім того, суд за матеріалами справи вбачається, що фактично в один той же період між позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1»укладені як договори поставок товару позивачу та надання послуг позивачу, так і договори поставок позивачем зазначеним вище контрагентам. Проте, відповідач визнає нікчемними лише договори поставок товару та надання послуг позивачу та оскаржує правильність формування валових витрат та податкового кредиту тане бере до уваги договори поставок товару позивачем контрагентам.

Тому суд вважає позицію ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо нікчемності договорів поставок товарів на давання послуг ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»його контрагентами: ТОВ «Салтівський хлібзавод», ТОВ «Ефект Плюс», ТОВ «Салтівський-1»неправомірною в розрізі проведених донарахувань, оскільки в ході проведення перевірки не враховано, що між позивачем та зазначеними вище контрагентами виникли як податковий кредит так і податкові зобов'язання.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів та не реальність господарських операцій з зазначеними вище суб'єктами господарювання не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірних податкових повідомлень-рішень: від 30.06.11р. № 0001182302 (від 06.09.11р. № 0001642302), від 30.06.11р. № 0001192302 (від 06.09.11р. № 0001652302), від 30.06.11р. № 0001202302 (від 06.09.11р. № 0001662302), від 20.10.11р. № 0002142302, від 01.12.11р. № 0002452302, від 24.10.11р. № 0000142301 та № 0000152301 згідно з актами перевірки позивача від 01.06.2011р. № 2065/23-212/32566564, від 07.10.11р. № 3172/23-212/32566564, від 14.10.11р. № 3234/23-212/32566564 не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 199 Податкового кодексу України.

На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.06.11р. № 0001182302 (від 06.09.11р. № 0001642302), від 30.06.11р. № 0001192302 (від 06.09.11р. № 0001652302), від 30.06.11р. № 0001202302 (від 06.09.11р. № 0001662302), від 20.10.11р. № 0002142302, від 01.12.11р. № 0002452302, від 24.10.11р. № 0000142301 та № 0000152301 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в період з 05 серпня 2011 року по 15 серпня 2011 року фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі направлень від 05.08.2011р. № 710 та № 711, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до постанов слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Литвиненко В.Л. від 15.07.11р. та від 05.08.11р. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Сканто»та ТОВ «Інтехмаш»за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було складено акт від 22.08.2011р. № 2729/23-212/32566564 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Сканто»та ТОВ «Інтехмаш»в період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р.», яким було встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 216, 626, 629, 658, 215, п. 1, 5 ст. 203 ЦКУ в частині спрямування правочинів всупереч моральним засадам суспільства (п. 1 ст. 203), та не направлення на реальне настання обумовлених правочинами наслідків (п. 5 ст. 203) здійснених ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»з ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»;

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 2703001,00 грн., в т.ч. за 4 кв. 2010р. на суму 825175,00 грн., та за 1 кв. 2011р. на суму 1877826,00 грн.;

- п. 198.2 та 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 664629,00 грн., в т.ч. за січень 2011р. на суму 664629,00 грн.

На підставі зазначених вище висновків керівником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були складені та вручені ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»: податкове повідомлення-рішення № 0001622302 від 05.09.11р., яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2909295,75 грн., з яких 2703001,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -206294,75 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001632302 від 05.09.11р., яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 664630,00 грн., з яких 664629,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Листом від 22.09.2011р. вих. № 12337/10/23-220 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова повідомила ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», що на підставі акта перевірки від 22.08.11р. № 2729/23-212/32566564 було донараховано до бюджету податок на прибуток у розмірі 2703001,00 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 206294,75 грн. (за 4 кв. 2010р. у розмірі 25%). Однак, в даному випадку, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України необхідно нараховувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання. В зв'язку з чим, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 22.09.11р. № 0001872302, яким ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»було додатково донараховано штрафну (фінансову) санкцію з податку на прибуток у розмірі 206293,75 грн.

Як з'ясовано судом податкові повідомлення-рішення від 05.09.11р. № 0001622302, № 0001632302 та податкове повідомлення-рішення від 22.09.11р. № 0001872302 були винесені ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в зв'язку з відображенням в акті перевірки від 22.08.11р. № 2729/23-212/32566564 фактів порушення позивачем ч. 1 ст. 216, 626, 629, 658, 215, п. 1, 5 ст. 203 ЦКУ, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 198.2 та 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки позивача від 22.08.11р. № 2729/23-212/32566564 вбачається, що на підставі висновків акта перевірки ТОВ «Інтехмаш»від 05.07.11р. № 1427/234/37263473 фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було встановлено по-перше, неможливість відвантаження товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «Інтехмаш», по-друге, що усі операції продажу на адресу ТОВ «Інтехмаш»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача». В зв'язку з визнанням нікчемними операції між позивачем та ТОВ «Інтехмаш»відповідачем було встановлено: завищення валових доходів на суму 1687857,00 грн., чим порушено п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено валовий дохід на суму 1687857,00 грн., чим порушено п. 5.9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме в зв'язку з тим, що товар відвантажений на адресу ТОВ «Інтехмаш»(молочна продукція) є продуктами, які не можуть зберігатися тривалий термін та підлягає реалізації або утилізації у зв'язку із зіпсуттям, тому у податковому обліку слід відобразити при перерахунку приросту/убутку зменшення балансової вартості запасів у розмірі 1687857,00 грн., заниження валового доходу на суму 2025428,00 грн., чим порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не віднесення до складу валового доходу суми грошових коштів отриманих від ТОВ «Інтехмаш», яка у разу визнання правочину нікчемним на думку фахівців податкового органу є фінансовою допомогою. На підставі висновків акту перевірки ПП «Сканто»від 17.03.11р. № 385/234/36875101 фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було встановлено по-перше, неможливість відвантаження товарно-матеріальних цінностей на адресу ПП «Сканто», по-друге, що усі операції продажу на адресу ПП «Сканто»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача». В зв'язку з визнанням нікчемними операції між позивачем та ПП «Сканто»відповідачем було встановлено: завищення валових доходів на суму 10645292,00 грн., чим порушено п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено валовий дохід на суму 10645292,00 грн., чим порушено п. 5.9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме в зв'язку з тим, що товар відвантажений на адресу ПП «Сканто»(молочна продукція) є продуктами, які не можуть зберігатися тривалий термін та підлягає реалізації або утилізації у зв'язку із зіпсуттям, тому у податковому обліку слід відобразити при перерахунку приросту/убутку зменшення балансової вартості запасів у розмірі 10645292,00 грн., заниження валового доходу на суму 8786576,00 грн., чим порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не віднесення до складу валового доходу суми грошових коштів отриманих від ПП «Сканто», яка у разу визнання правочину нікчемним на думку фахівців податкового органу є фінансовою допомогою; завищено податковий кредит на суму 664629,00 грн., чим порушено п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіряючі висновки акту перевірки від 22.08.11р. № 2729/23-212/32566564, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

На підставі договору поставки № 308-М від 24.11.2010р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором - Постачальник) здійснювало поставку товару (молочної продукції) ТОВ «Інтехмаш»(за договором - Покупець). За умовами зазначеного договору найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість партії товару, зазначаються у накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Базис поставки -самовивіз. Форма розрахунків -безготівкова.

Судом встановлено, що на підставі видаткової накладної № 0000008398 від 24.11.10р. та податкової накладної № 2411100135 від 24.11.2010р. позивач передав у власність ТОВ «Інтехмаш»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 230000,00 грн., в т.ч. 38333,33 грн. У березні 2011 року позивач передав у власність ТОВ «Інтехмаш»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 1795427,72 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 0000009558 від 03.03.11р., № 0000009585 ВІД 09.03.11Р., № 0000009649 від 11.03.11р., № 0000009688 від 14.03.11р., № 0000009701 від 15.03.11р., № 0000009715 від 18.03.11р., № 0000009808 від 23.03.11р., № 0000009899 від 28.03.11р. та податковими накладними від 31.03.11р. № 6529, 6530, 6531. Податкові накладні виписані на ім'я ТОВ «Інтехмаш»були відображені позивачем відповідно у реєстрі виданих накладних за листопад 2010 року та березень 2011 року. Товар (молочна продукція) на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, які долучені до матеріалів справи, був отриманий на складні позивача директором ТОВ «Інтехмаш»-ОСОБА_5.

Розрахунки між сторонами були здійснені у безготівковій формі, а саме відповідно до платіжних доручень, Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631, оборотно-сальдовій відомості по рах. 631, актів звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ТОВ «Інтехмаш», ТОВ «Інтехмаш»перерахувало на поточний рахунок позивача в рахунок оплати придбаного товару суму у розмірі 2025427,72 грн., в т.ч. ПДВ 337571,29 грн.

Позивач, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»господарські операції з ТОВ «Інтехмаш»відобразив у податковому обліку шляхом включення вартості реалізованого товару у розмірі 1687855,98 грн. до складу валового доходу, а суми ПДВ з вартості товару у розмірі 337571,29 грн. -до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що на підставі договору поставки № 307-М від 18.11.2010р. ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»(за договором -Постачальник) поставляло ПП «Сканто»(за договором -Покупець) молочну продукцію в асортименті. За умовами зазначеного договору базис поставки -самовивіз. Передання товару оформлюється відповідною накладною. Датою поставки є дата, зазначена у накладній. Форма розрахунків -безготівкова.

На виконання умов зазначеного договору позивач у грудні 2010 року на підставі видаткових накладних № 0000008219 від 18.11.10р., № 0000008308 від 22.11.10р., № 0000008397 від 24.11.10р., № 0000008399 від 29.11.10р. передав у власність ПП «Сканто»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 1170316,00 грн., в т.ч. ПДВ 195526,67 грн. На підставі видаткових накладних № 0000008400 від 01.12.10р., № 0000008463 від 07.12.10р., № 0000008529 від 14.12.10р., № 0000008530 від 17.12.10р., № 0000008581 від 20.12.10р., № 0000008633 від 23.12.10р., № 0000008721 від 28.12.10р., № 0000008722 від 29.12.10р. позивач передав у власність ПП «Сканто»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 1900384,48 грн., в т.ч. ПДВ 316730,75 грн. на підставі видаткових накладних № 0000008776 від 05.01.11р., № 0000008777 від 06.01.11р., № 0000008875 від 11.01.11р., № 0000008876 від 14.01.11р., № 0000008954 від 18.01.11р., № 0000009006 від 21.01.11р., № 0000009007 від 26.01.11р., № 0000009150 позивач передав у власність ПП «Сканто»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 3312768,63 грн., в т.ч. ПДВ 552128,11 грн. На підставі видаткових накладних № 0000009163 від 02.02.11р., № 0000009164 від 04.02.11р., № 0000009235 від 09.02.11р., № 0000009236 від 10.02.11р., № 0000009337 від 14.02.11р., № 0000009338 від 15.02.11р., № 0000009339 від 16.02.11р., № 0000009390 від 18.02.11р., № 0000009391 від 21.02.11р., № 0000009441 від 22.02.11р., № 0000009442 від 24.02.11р., № 0000009506 від 28.02.11р. позивач передав у власність ПП «Сканто»молочну продукцію в асортименті на загальну суму 1894275,55 грн., в т.ч. ПДВ 315712,60 грн. На підставі видаткових накладних № РН-0004194 від 03,0311р., № РН-0004244 від 04.03.11р., № РН-0004261 від 04.03.11р., № РН-0004461 від 07.03.11р., № РН-0004500 від 08.03.11р., № РН-0004670 від 10.03.11р., № РН-0004742 від 11.03.11р., № РН-0004934 від 14.03.11р., № РН-0004855 від 14.03.11р., № РН-0004944 від 15.03.11р., № РН-0004994 від 15.03.11р., № РН-0004999 від 15.03.11р., № РН-0005124 від 16.03.11р., № РН-0005185 від 17.03.11р., № РН-0005240 від 18.03.11р., № РН-0005440 від 21.03.11р., № РН-0005513 від 22.03.11р., № РН-0005621 від 23.03.11р., № РН-0006215 від 31.03.11р. передало ПП «Сконто»молочну продукцію в асортименті, а на підставі видаткових накладних № 0000009531 від 01.03.11р., № 0000009559 від 04.03.11р., № 31.03.11р. позивач, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»передав ПП «Сканто»у власність м'ясні вироби в асортименті на загальну суму 2090861,42 грн.

ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»на суму проданого товару (молочної та м'ясної продукції) виписало та надало ПП «Сканто»належним чином оформлені податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи. Виписані на ім'я ПП «Сканто»податкові накладні були відображені позивачем у реєстрах виданих накладних того періоду, в якому були виписані спірні накладні, що підтверджується витягами з реєстрів накладних, які долучені до матеріалів справи.

Товар (молочна та м'ясна продукція) на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, які долучені до матеріалів справи, був отриманий директором ТОВ «СКАНТО»-ОСОБА_6 на складі позивача, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат».

Вартість товару (молочної продукції) проданої ПП «Сканто»без урахування ПДВ була включена позивачем до складу валового доходу відповідного звітного (податкового) періоду, а сума нарахованого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім цього, судом встановлено, що на підставі договору поставки № 7 від 04.01.2011р. ПП «Сканто»(за договором - Продавець) поставляло ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»запчастини та обладнання. Так на виконання умов зазначеного договору ПП «Сканто»передало у власність позивачу, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»на підставі долучених до матеріалів справи видаткових накладних у січні 2011 року поставило позивачу запчастини та обладнання (холодильне обладнання та запчастини в асортименті, камера Термикс-400, сепаратор POSS 2500, мойка палок для ковбас) на загальну суму 3987774,00 грн., в т.ч. ПДВ 664629,00 грн. ПП «Сканто»виписало та надало позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»податкові накладні від 28.01.2011р. № 39318, 39319, 39320, 39321, які включені позивачем до реєстру отриманих накладних за січень 2011 року.

Сума ПДВ у розмірі 664629,00 грн. за податковими накладними виписаними ПП «Сканто»була включена позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року та додатком № 5 до декларації.

Згідно актів звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ПП «Сканто», платіжних доручень, Журналу-ордеру і Відомості по рах. 631, оборотно-сальдовій відомості по рах. 631 ПП «Сканто»у безготівковій формі сплатило позивачу за отриманий товар суму у розмірі 6886191,64 грн., сума у розмірі 3987774,00 грн. була погашена заліком однорідних зустрічних вимог, що підтверджується угодою про залік взаємних вимог від 31.03.2011р.

Позивач на підтвердження факту наявності товару (молочної продукції в асортименті) реалізованої ПП «Сканто»та ТОВ «Інтехмаш»надав суду договір поставки продукції на умовах передплати від 01.02.2010р., укладений між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»та ВАТ «Вімм-Білл-Данн Україна», угоду про умови дистрибуції продукції від 01.02.2010р., копії товарно-транспортних накладних, податкових накладних, які долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання товару не за призначенням, несумісності товару з напрямком діяльності позивача ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в ході розгляду справи не надала.

В ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання контрагентами позивача -ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»зобов'язань по оплаті вартості товару за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків контрагентів, тобто вибули з їх власності. Доказів повернення цих коштів до контрагентів позивача, наявності у позивача та контрагентів-постачальників: ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки, суд дійшов висновку, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки інших органів податкової служби -Харківської ОДПІ.

Крім цього, суд зазначає, що не знаходження контрагентів позивача за юридичною адресою, відсутність у контрагентів позивача основних засобів, власних складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та достатньої кількості працівників не може свідчити про не можливість здійснення позивачем діяльності з продажу продукції таким контрагентам.

Позивач надав суду документи, які підтверджують наявність складських приміщень, транспортних засобів, інших матеріально-технічних ресурсів, та персоналу необхідного для здійснення діяльності з оптової торгівлі молочною продукцією.

Однак, з положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача - ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірні договори: договір поставки № 308-М від 24.11.10р., укладений між позивачем та ТОВ «Інтехмаш», договір поставки № 307-М від 18.11.10р., і договір поставки № 7 від 04.01.11р., укладені між ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»і ПП «Сканто»були укладені сторонами з додержанням норм цивільного та господарського права, були повністю виконані сторонами, а господарські операції за спірними правочинами відбулись. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними право чинами, вчиненні правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірними правочинами господарські операції не мали реального характеру та не спричинили змін майнового стану ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами-постачальниками: ТОВ «Інтехмаш»і ПП «Сканто», акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Інших мотивів, окрім нікчемності спірних правочинів за висновками актів перевірок контрагентів, відповідач в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень не поклав.

Оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування валових доходів та податкового кредиту у січні 2011 року, суд вважає а необхідне при вирішення зазначеного питання керуватися положеннями ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п. 4.1.1 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного виписку (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З огляду на зазначені вище обставини та враховуючи те, що господарські операції з поставки товару контрагентам відбулися, тобто мали реальний характер, то позивач відповідно до положень п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»по другій події правомірно відобразив у складі валового доходу вартість переданого контрагентам -ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»товару, а саме включив до складу валового доходу у 4 кв. 2010 року суму у розмірі 2750584,00 грн., а 1 кв. 2011 року суму у розмірі 9582565,00 грн.

Зазначені обставини також свідчать про те, що безпідставними є висновки відповідача про порушення позивачем положень п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження валового доходу за 4 кв. 2010р. та 1 кв. 2011р. на загальну суму 12303149,00 грн., внаслідок не відображення при перерахунку приросту/убутку зменшення балансової вартості запасів вартості товару (молочної та м'ясної продукції), який був фактично переданий у власність контрагентів: ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто».

Що стосується твердження відповідача про порушення позивачем положень п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»на заниження валового доходу на загальну суму 10474433,12 грн., внаслідок не відображення у складі валового доходу сум грошових коштів перерахованих позивачу контрагентами: ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»за придбану продукцію, яка на думку відповідача у разі визнання правочину нікчемним є фінансовою допомогою, то суд вважає такі твердження необґрунтованими та незаконними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 4.16 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Згідно п. 1.22 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем сум безповоротної фінансової допомоги, сум поворотної фінансової допомоги, сум заборгованості, матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову, сум штрафі та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням та інших джерел зазначених у п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суми грошових коштів отримані за переданий товар не відповідають вимогам п. 1.22 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто не є ані безповоротною фінансовою допомогою ані поворотною фінансовою допомогою.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зазначені обставини також спростовують судження відповідача, що грошові кошти отримані від контрагента в оплату придбаного товару є фінансовою допомогою та повинні відображатися платником податків у складі валового доходу.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку про недоведеність факту порушення позивачем, ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»вимог ч. 1 ст. 216, ст.ст. 626, 629, 658, 215, п. 1, 5 ст. 203 ЦК України при укладені правочинів з ТОВ «Інтехмаш»та ПП «Сканто»та положень п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», та заниження податку на прибуток на суму 2703001,00 грн.

Поняття податковий кредит, наведено в п. 14.1.181 Податкового кодексу України, згідно якого, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту, станом на момент існування спірних правовідносин (січень 2011 року), визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагента-постачальника -ПП «Сканто», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних за січень 2011 року.

Судом встановлено, що на момент укладення спірного правочину та виписування спірних податкових накладних ПП «Сканто»було зареєстровано у встановленому порядку платниками податку на додану вартість, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною -виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат»п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 05.09.11р. № 0001622302 і № 0001632302, від 22.09.11р. № 0001872302 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський м'ясокомбінат " до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 30.06.11р. № 0001182302 (від 06.09.2011р. № 0001642302), від 30.06.2011р. № 0001192302 (від 06.09.2011р. № 0001652302), від 30.06.11р. № 0001202302 (від 06.09.11р. № 0001662302), від 05.09.2011р. № 0001622302, від 05.09.2011р. № 0001632302, від 22.09.2011р. № 0001872302, від 20.10.2011р. № 0002142302, від 24.10.2011р. № 0000142301, від 24.10.2011р. № 0000152301, від 01.12.2011р. № 0002452302.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2012 року.

Головуючий суддя І.С.Чалий

Судді - А.В. Зінченко

О.В. Шевченко

Попередній документ

21784195

Наступний документ

21784197

Інформація про рішення:

№ рішення:	21784196
№ справи:	13722/11/2070
Дата рішення:	20.01.2012
Дата публікації:	12.03.2012
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: