Справа № 2-930/12
30.01.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Гетьманець О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2. Вказував, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі з 31.12.1969 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені по причині, що шлюб видався невдалим. Хоч сторони і прожили у шлюбі багато років, але спільної мови так і не знайшли, через що вже на протязі тривалого часу не вели спільного господарства, мали окремі бюджети.
Сім'я розпалась.
При таких обставинах зберігати сім'ю не було сенсу і шлюб необхідно було розірвати.
Але розірвати шлюб в органах РАЦС позивач не має можливості так як відповідачка добровільно залишила сім'ю. Не переєструвавшись, вона переїхала на постійне місце проживання в Республіку Узбекистан, де постійно мешкає в м. Самарканд, звідки надала нотаріально завірену заяву про те що не має можливості прибути до суду. Проти розірвання шлюбу не заперечує, будь яких претензій до позивача не має.
Спірних питань щодо житла та майна у сторін не виникає .
У судове засідання сторони належним чином повідомлені сторони не з'явились.
Позивач подав до суду заяву , в які просив слухати справу без його участі. Позов підтримав, та просив розірвати шлюб з підстав викладених в позові.
Відповідач подала до суду заяву в якій проти позову не заперечувала, шлюб просила розірвати.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторони по справі зареєстрували шлюб 31.12.1969 р. У шлюбі неповнолітніх дітей не мають.
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили по причині,що шлюб видався невдалим. Хоч сторони і прожили у шлюбі багато років, але спільної мови так і не знайшли, через що вже на протязі тривалого часу не вели спільного господарства, мали окремі бюджети.
Сім'я розпалась.
При таких обставинах зберігати сім'ю не було сенсу і шлюб необхідно було розірвати.
Але розірвати шлюб в органах РАЦС позивач не має можливості так як відповідачка добровільно залишила сім'ю. Не переєструвавшись, вона переїхала на постійне місце проживання в Республіку Узбекистан, де постійно мешкає в м. Самарканд, звідки надала нотаріально завірену заяву про те що не має можливості прибути до суду. Проти розірвання шлюбу не заперечує, будь яких претензій до позивача не має.
Спірних питань щодо житла та майна у сторін не виникає .
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 - 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 31.12.1969 року у Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану обласного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1957- розірвати.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: