Справа № 33/1290/27/12
19 січня 2012 року. Суддя колегії суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Луганської області Катков І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 9 грудня 2011 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Чмирівка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, який мешкає без реєстрації у місті Харкові, зареєстрований за адресою: селище АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України і піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
Згідно адміністративного протоколу серії ВВ1 № 376691 від 6 грудня 2011 року громадянин ОСОБА_2 6 грудня 2011 року, о 9 годині 10 хвилин, у селі Підгоровка Старобільського району Луганської області керував скутером VIPER з явними ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу працівника міліції у присутності двох свідків відмовився пройти медичний огляд на предмет вживання алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Постановою судді Старобільського районного суду Луганської області від 9 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнаний винним і притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України за те, що 6 грудня 2011 року, о 9 годині 10 хвилин, він, керуючи мопедом „Вайпер” без номерного знаку, рухався в селищі Підгоровка Старобільського району Луганської області, де був зупинений працівниками ДПС. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився у присутності двох понятих, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.
В своїй апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_2 просить скасувати постанову № 3- 875 від 9 грудня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік як таку, що не відповідає дійсності та винесену з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КпАП України, провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність і обгрунтованість доводів апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції правопорушник ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги і пояснив наступне. 6 грудня 2011 року, приблизно о 14-00 годині, він керував автомобілем „Таврія”, державний номер НОМЕР_1, рухався при цьому з міста Старобільська Луганської області у місто Харків, де працює і мешкає без реєстрації. У селі Підгоровка Старобільського району Луганської області його зупинив його знайомий працівник ДАЇ ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що в нього не показував сигнал лівого повороту. Він підійшов до напарника працівника ДАЇ ОСОБА_3 і попросив не складати протокол про адміністративне правопорушення у відношенні нього, на що той запропонував йому підписати пустий бланк протоколу про адміністративне правопорушення і написати пояснення під його диктовку, що він власноручно і зробив, повіривши в обіцянку працівника ДАЇ про те, що на нього буде накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Не згоден із змістом складеного у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення в частині того, що він керував скутером і був у стані алкогольного сп'яніння, що при складанні протоколу були присутні двоє понятих.
Незважаючи на заперечення своєї вини правопорушником ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, його вина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, підтверджується наступними доказами.
Так, опитаний в апеляційному суді Луганської області працівник ДАЇ ОСОБА_3, пояснив, що 6 грудня 2011 року він разом с працівниками ДАЇ ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виконував службові обов'язки на автошляху Чугуєв- Мілове, 106 км. селище Підгоровка Старобільського району Луганської області. Приблизно о 9 годині 10 хвилин він затримав ОСОБА_2, який керував скутером VIPER, на якому не був включений показник лівого повороту. В ході бесіди з ОСОБА_2 він відчув із порожнини рота останнього запах алкоголю, підвів його до працівника ДАЇ ОСОБА_4, який запропонував ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, але той відмовився. Після чого працівник ДАЇ ОСОБА_5 зупинив двох водіїв, які були запрошені в якості понятих при складанні працівником ДАЇ ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України, у відношенні правопорушника ОСОБА_2 і при відібранні написаного останнім власноручно пояснення.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 376691 від 6 грудня 2011 року (а.с. 3) видно, що громадянин ОСОБА_2 6 грудня 2011 року, о 9 годині 10 хвилин, у селі Підгоровка Старобільського району Луганської області керував скутером VIPER з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу працівника міліції у присутності двох свідків відмовився пройти медичний огляд на предмет вживання алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
З власноручних письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 5) вбачається, що він дійсно 6 грудня 2011 року в селищі Підгоровка Старобільського району Луганської області керував скутером VIPER, але був зупинений працівниками ДПС, які у присутності двох понятих запропонували йому пройти огляд у лікарні на предмет вживання алкоголю, від чого він відмовився.
З власноручних письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.а.с. 6, 7), які в суді апеляційної інстанції їх цілком підтримали, видно, що вони 6 грудня 2011 року у селищі Підгоровка Старобільського району Луганської області були запрошені працівниками ДПС у якості понятих, що в їх присутності водій скутера VIPER ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на предмет вживання алкоголю, при цьому власноручно підписав складений у відношенні нього на місці скоєння правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України, а також написав власноручно пояснення про те, що керував скутером в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Згідно ксерокопії посвідчення водія (а.с. 18), виданого на ім'я ОСОБА_2, він має право керування транспортними засобами категорії В і С.
Згідно ксерокопії генеральної довіреності від 30 серпня 2011 року (а.с. 20), ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в будь яких установах і організаціях з питань, пов'язаних з розпорядженням, володінням та користуванням належним йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків 14.01.2009 року, автомобілем маркі ЗАЗ, модель 110217, рік випуску 2004, реєстраційний номер НОМЕР_1.
З урахуванням наведеного вважаю, що суд першої інстанції на підставі зібраних доказів по адміністративній справі правильно встановив винність ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, а його дії за ознаками ч.1 ст. 130 КпАП України кваліфіковані правильно, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З урахуванням наведеного вважаю, що суд першої інстанції при призначенні стягнення ОСОБА_2, у відповідності із ст. 33 КпАП України, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також прийняв до уваги, що скоєне правопорушення являє для суспільства підвищену небезпеку, правильно наклав з урахуванням наведеного на правопорушника стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вважаю, що є необгрунтованими доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2 в частині того, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України, порушив вимоги ст. 268 КпАП України, оскільки не взяв до уваги те, що він на прохання свого знайомого співробітника ДПС ОСОБА_3, якому наприкінці року були необхідні показники роботи, поставив свій підпис у незаповненому протоколі про адміністративне правопорушення, якого він не скоював, що його знайомий співробітник ДПС ОСОБА_3 обіцяв йому за скоєне правопорушення- не включення повороту ліворуч на автомобілі НОМЕР_2, яким він керував 6 грудня 2011 року о 14 годині, прямуючи з міста Старобільськ до міста Харків через селище Підгорівка Старобільського району у напрямку міста Сватово, накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження, при цьому його ніхто не повідомляв про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки при розгляді адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України ОСОБА_2 суддею першої інстанції були виконані вимоги ст. 268 КпАП України, опитані в апеляційному суді Луганської області працівник ДАЇ ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили законність складення у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України, правильність його змісту, проти чого не заперечував у своїх власноручних поясненнях і сам правопорушник ОСОБА_2 (а.с. 5).
Вважаю також, що є необгрунтованими доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2 в частині того, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України, не звернув уваги на те, що зазначені у постанові судді особи, які начебто були присутні у якості понятих на місці події під час зупинки його автомобіля співробітниками ДПС, не були присутні, що в нього не має і не було такого транспортного засобу як мопед, на якому він начебто рухався згідно обставин справи, що свої пояснення він написав під диктовку працівника ДПС, але протокол не заповнював, оскільки все згадане спростовується поясненнями, даними в суді апеляційної інстанції працівника ДАЇ ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 294 КпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 9 грудня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін.
Суддя колегії суддів судової палати по кримінальних справах
апеляційного суду Луганської області Катков І.А.