Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 620/633/2012
01.03.2012 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Коваленко В. П.
при секретарі Білошицька І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Котівської с/ради про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на майно - цілий житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в селі АДРЕСА_1 після смерті батька. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Котівка Радомишльського району Житомирської області помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті позивач належним чином прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про її прийняття на підставі заповіту. Однак ,нотаріус позбавлений можливості видати йому свідоцтво про право на спадщину на зазначений будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ підтверджуючий право власності на будинок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити . Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги визнає. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про його народження. Ще в 1950-роках батьки позивача побудували житловий будинок з надвірними спорудами розташований в АДРЕСА_1 Даний будинок був зареєстрований в погосподарській книзі Котівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Батьки позивача вільно і відкрито користувались вказаним будинком протягом всього свого життя.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 88 років в с. Котівка Радомишльського району Житомирської області помер батько позивача ОСОБА_2 . У будинку продовжувала проживати мати позивача ОСОБА_3, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Мати позивача не оформила своїх спадквоих прав після смерті чоловіка.
Ще при житті 22 тарвня 2001 року покійний батько позивача склав заповіт, яким заповідав усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося своєму сину ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем Котівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 34. На день смерті спадкодавця ніким не скасований і не змінений.
В передбачений законом шестимісячний строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де відкрито спадкову справу № 13\2012 .
Серед іншого спадкового майна спадкодавця є житловий будинок з надвірними спорудами розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцем за заповітом є позивач. Як видно із відповіді нотаріальної контори інші спадкоємці не заявляли своїх спадкових прав на дане майно .
Проте, нотаріус обґрунтовано відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ, підтверджуючий право власності на спірне домоволодіння.
Оскільки спадковий будинок був побудований під час дії ЦК Української РСР в редакції 1963 року, діючим на той час законодавством не передбачено було реєстрацію будинків, документом, що підтверджував право власності на будинок була погосподарська книга сільської ради, то суд приходить до висновку, що батько позивача мав право власності на спірний будинок, а , відповідно, і визнає його за ним. Відповідно до положень ст.100,101 ЦК УРСР (яка діяла на той час) громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов»язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до п.4ч.2п.п.6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1996 року (що була чинна до 13 грудня 1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення , оскільки він є спадкоємцем за законом, належним чином прийняв спадщину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,213-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 392, 1261, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Котівка Радомишльського району Житомирської області право власності на цілий житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в селі АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:В. П. Коваленко