Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 620/575/2012
01.03.2011 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Коваленко В. П.
при секретарі Білошицька І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кочерівської с/ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на майно - цілий житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в селі АДРЕСА_1 після смерті батька. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кочерів Радомишльського району Житомирської області помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті позивач належним чином прийняв спадщину, фактично проживаючи в будинку та обробляючи земельну ділянку. Однак ,нотаріус позбавлений можливості видати йому свідоцтво про право на спадщину на зазначений будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ підтверджуючий право власності на будинок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити . Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги визнає. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про його народження. Ще в 1970-роках батьки позивача побудували житловий будинок з надвірними спорудами розташований в АДРЕСА_1 погосопдарській книзі Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Батьки позивача вільно і відкрито користувались вказаним будинком протягом всього свого життя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 66 років в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області помер батько позивача ОСОБА_2, мати померла значно раніше.
Ще при житті 05 лютого 2002 року покійний батько позивача склав заповіт, яким заповідав усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося своєму сину ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений секретарем Приворітської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій . На день смерті спадкодавця ніким не скасований і не змінений.
В передбачений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але став проживати в спадковому будинку, обробляти земельну ділянку, проводити поточні ремонти, що стверджується довідкою сільської ради. Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року , який був чинним на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Згідно з п.124 також чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45\5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном серед іншого можуть бути довідка управління будинками, виконавчого комітету місцевої ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку в період 6 місяців після дня смерті спадкодавця.
Серед іншого спадкового майна спадкодавця є житловий будинок з надвірними спорудами розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцем за заповітом є позивач. Як видно із відповіді нотаріальної контори інші спадкоємці не заявляли своїх спадкових прав на дане майно .
Проте, нотаріус обґрунтовано відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ, підтверджуючий право власності на спірне домоволодіння.
Оскільки спадковий будинок був побудований під час дії ЦК Української РСР в редакції 1963 року, діючим на той час законодавством не передбачено було реєстрацію будинків, документом, що підтверджував право власності на будинок була погосподарська книга сільської ради, то суд приходить до висновку, що батько позивача мав право власності на спірний будинок, а , відповідно, і визнає його за ним. Відповідно до положень ст.100,101 ЦК УРСР (яка діяла на той час) громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов»язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до п.4ч.2п.п.6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1996 року (що була чинна до 13 грудня 1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали. При таких обставинах суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення , оскільки він є спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняв спадщину.
Вимоги позивача щодо визнання права власності за набувальною давністю не заслуговують на увагу суду, оскільки статтею 344 ЦК України передбачено , що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Судом встановлено , що позивач володіє майном свого батька в порядку спадкування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,213-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 392, 1233, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем села Привороття Коростишівського району Житомирської області право власності на цілий житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:В. П. Коваленко