Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
07 лютого 2012 р. № 2-а- 17158/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача - Лиманського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 5"
про стягнення податкового боргу ,-
Позивач, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 5", в якому просить суд стягнути з ТОВ “Аптека № 5” на користь державного бюджету України суму 16651,04 грн. в рахунок погашення його боргу.
Позивачем в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України через канцелярію суду подано заяву про збільшення позивних вимог, з урахуванням якої сума позовних вимог складає 16662,60 грн.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказав, що ТОВ «Аптека № 5»має податковий борг перед бюджетом у сумі 16651,04 грн., що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, а саме штрафних фінансових санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2008 № 0002452310. Разом з тим, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2008 № 0002452310 було винесено на суму 16662,60 грн., у зв'язку з чим позивачем було збільшено позовні вимоги на вказану суму.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав. Згідно наданих до суду письмових заперечень вказав, що позивач мав право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості у період з 14 вересня 2008 р. до 14 березня 2009 р., однак у визначений законом строк з позовом до суду не звертався, у зв'язку з чим просив залишити позовні вимоги позивача без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека №5»зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова з 19.06.2002 року за № 696, що підтверджується матеріалами справи.
На момент розгляду справи судом заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №5»складає 16662,60 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку - відповідача.
Щодо підстав виникнення зазначеної заборгованості судом встановлено наступне.
На підставі направлення № 16700 від 15 серпня 2008 р., головними державними податковими ревізорами-інспекторами податкової служби Державної податкової адміністрації у Харківської області Поповим Романом Володимировичем та Гірманим Володимиром Олександровичем 18 серпня 2008 р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Аптека № 5” з питань дотримання вимог деяких Законів України, у тому числі ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
За результатами зазначеної перевірки був складений акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 18 серпня 2008 р. у якому було встановлено: порушення встановленого законом порядку використання розрахункової книжки, а саме РК № 1036001745/1 відсутній запис коли вона була розпочата та невідповідність суми готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сумі зазначеної в денному звіті РРО на суму-3264,52 грн. На підставі зазначеного акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 вересня 2008 р. № 0002452310, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 16662,60 грн.
Підприємство відповідача скористалось правом на оскарження вказаного рішення податкового органу та звернулось до суду з відповідним позовом.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009р. по справі №2-а-12999/08/2070 відмовлено у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №5" до Державної податкової інспекціїї у Орджонікідзевському районі м. Харкова, 3-тя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009р.
Таким чином, позивач вважає, що сума позивних вимог про стягнення заборгованості з ТОВ „Аптека №5” на користь Державного бюджету України складає 16662,60 грн.
Щодо збільшення позивачем позовних вимог на суму 11,56 грн. судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що у зворотному боці облікової картки платника ТОВ „Аптека №5” (Платіж 21080900 Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО) сума штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16662,60 грн., визначених рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2008 року №0002452310, були відображені наступним чином:
- 15.09.2008 року -донараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16662,60 на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С” №0002452311 від 04.09.2008 року;
- 10.11.2010 року -виключено з обліку штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із запізненим надходження ухвали суду;
- 28.11.2011 року -поновлено в поточному році штрафних (фінансових) санкцій, виключених в минулих роках.
Крім того, зі зворотного боку облікової картки платника ТОВ „Аптека №5” вбачається, що станом на 01.01.2011р. за підприємством позивача лічилась переплата у сумі 11,56 грн.
Згідно п. 5 ст. 138 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти. Щодо розпорядження коштами Господарським Кодексом України передбачено наступне.
Згідно п.1 ст.134 Господарського Кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджується належним йому (їм) майном.
Таким чином, ТОВ „Аптека №5” має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.
Суд зазначає, що переплата у сумі 11,56 грн., яка відображена у зворотньому боці КОР не спрямовувалася на погашення відповідачем заборгованості, що виникла у зв'язку із винесенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.09.2008 року №0002452310.
Згідно ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
В п. 1.7 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління НБУ N 22 від 21.01.04 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова правових підстав для неврахування переплати у сумі 11,56 грн. при пред'явлення позовних вимог.
ТОВ «Аптека №5»в ході розгляду справи заявило клопотання про залишення позову без розгляду, в задоволенні якого суд прокольною ухвалою відмовив.
Щодо заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права, у тому числі права на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
Строк тривалістю 1095 днів, визначений ст. 102 Податкового кодексу України, для звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу, поширюється лише на податковий борг, який виник починаючи з 1 січня 2011 року.
В даному випадку право на звернення до суду з вимогою про стягнення податного боргу виникло у позивача в листопаді 2009р. На той час діяли положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно положень п. 3.1.1 ст. 3, п. 5.4.1 ст. 5, п. 15.2.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" несплачене в передбачений строк узгоджене податкове зобов'язання визнається податковим боргом платника податку, який може бути примусово стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податковий орган, на час звернення до суду з даним позовом, не пропустив строк звернення, визначений законодавством України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають в суди до боржників позови про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, який є чинним на момент звернення позивача до суду, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що на момент розгляду даної справи сума боргу є узгодженою відповідно до вказаних вище рішень адміністративних судів.
Згідно з п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 5" про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ТОВ “Аптека № 5”на користь державного бюджету України суму 16662.60 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 60 копійок) в рахунок погашення його боргу на р/р 35212001000388 УДК у Харківській області м. Харкова, МФО 851011.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2012 року.
Суддя Д.В. Бездітко