№ 3-1897/2011
28 грудня 2011 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Білик І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Рубікон Моноліт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28 вересня 2011 року о 10 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «МАЗ 437041», державний номер НОМЕР_1, на автомобільній дорозі Н-12 Суми -Полтава на (29 км.), допустив забруднення проїзної частини, а саме розлив мастило з двигуна. При цьому ОСОБА_1, порушив п. 2.3 г Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1, в суд не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.
Винність ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВМ 1 № 150921 від 28 вересня 2011 року, в якому по суті порушення ОСОБА_1, вказав, що капало мастило з двигуна.
За змістом п. 2.3 ґ Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг.
Відповідно до ст. 1 та розділу І Закону України «Про автомобільні дороги», із змінами і доповненнями, внесеними від 20 грудня 2011 року N 4203-VI, дорожнє покриття - укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.
При цьому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про автомобільні дороги»із змінами і доповненнями, внесеними від 20 грудня 2011 року N 4203-VI, користувачі автомобільних доріг зобов'язані, не забруднювати проїзну частину та смугу відведення доріг.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок, про доведеність вини ОСОБА_1 у забрудненні дорожнього покриття, тобто вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 139 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення стягнення на правопорушника у вигляді громадських робіт, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 139, ст. ст. 283, 284, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 294, ч. 1 ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
На ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
Суддя: І.А. Білик