16.12.2011 16.12.2011 2-1687/2011
Справа №2- 1687/2011
Іменем України
16 грудня 2011 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Мунтян О.І.,
при секретарі Ротаєнко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свій позов тим що між ним та відповідачем був укладений договір позики коштів у сумі 10 600 доларів США. На підтвердження отримання коштів відповідач видала йому розписку, в якій зазначила, що зобов'язується повернути борг 10.08.2011 року. На даний час відповідач ухиляється від повернення коштів, що свідчить про те що вона не має наміру повертати борг.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, на задоволенні позову наполягав по викладених вище підставах.
Представник відповідача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, проти позову заперечував, пояснив, що відповідач дійсно отримала від відповідача 10600 доларів США, разом з тим, виконання зобов'язання було забезпечено нерухомим майном, а саме домоволодінням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Суму боргу ОСОБА_1 відповідач не повернула. Наміру повертати не має, оскільки 24.11.2010 року позивач продав належний їй будинок.
Суд, вислухавши сторони, з'ясувавши обставини справи дослідивши надані й наявні докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідачем від позивача отримані кошти у сумі 10 600 доларів США, що еквівалентно 84 500 грн. На підтвердження чого позивач надав суду розписку (а.с. 17).
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Таким чином суд вважає доведеним факт укладання сторонами договору позики з дотриманням вимог щодо його форми.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Із змісту статті 526 ЦК України випливає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі ст. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 533 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суд категорично не погоджується з представником відповідача про задоволення інтересів кредитора виконаним забезпеченням зобов'язання.
Так, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Представник відповідача зазначив, що виконання зобов'язання забезпечувалось заставою - нерухомим майном.
Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Стаття 575 ЦК України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Стаття 577 ЦК України встановлює якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Договір іпотеки щодо зазначеного в розписці нерухомого майна не укладався.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена (законом).
Відповідно до ч.3 ст. 548 ЦК України недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.
Дійсність укладеного договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1, як зазначили сторони, є предметом інших трьох судових справ.
Таким чином судом встановлено, що заперечення представника відповідача на законі не ґрунтуються, а позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за договором позики боргу у сумі 84 500 грн. ґрунтуються на законі та договорі та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 88, 214 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.
На підставі викладеного ст. ст. 203, 215, 526, 533, 546, 547, 548, 572, 573, 574, 577, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України ,-
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: АДРЕСА_2, борг за договором позики у сумі 84 500 (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 845 (вісімсот сорок п'ять) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складений 21.12.2011 року.
Головуючий суддя: