17.02.2012
Справа № 2-6640/11
17 лютого 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Івановій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: ОСОБА_4 про стягнення суми,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми завдатку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 грудня 2010 року вона уклала з ОСОБА_4, як представником за дорученням ОСОБА_2, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна: земельної ділянки площею 0.0802 га, розташованої на території садівничого товариства «Самаровка»Ювілейної селищної ради та яка належить ОСОБА_2 на праві власності. Позивач у якості завдатку за вказане нерухоме майно передав відповідачу ОСОБА_4 700 дол.США, про що відповідачем було складено розписку в присутності двох свідків.
Сторони домовились укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки не пізніше 15 лютого 2011 року та домовились, що ціна земельної ділянки складає 2350.00 дол.США.
17 лютого 2011 року позивач уклала з ОСОБА_3 доповнення до попереднього договору, відповідно до якого позивачка передала їй додатково 200 дол.США в рахунок сплати вартості земельної ділянки для вирішення особистих фінансових питань пов'язаних з оформленням документів для продажу земельної ділянки. Також сторони узгодили наступну дату не пізніше якої вони зобов'язані укласти договір купівлі-продажу -25 лютого 2011 року.
У строк передбачений доповненням до попереднього договору -25 лютого 2011 договір купівлі-продажу не був укладений з вини відповідача, на прохання позивачки відповідно до умов укладеного договору яким передбачено, що у разі не укладення договору з вини продавця завдаток повертається у подвійному розмірі, відповідач відмовився, а тому вона і змушена звернутись з вказаним позовом до суду.
А тому позивач на підставі ст.570, 571 ЦК України просив стягнути з відповідачів солідарно подвійну суму завдатку в розмірі 1800 дол.США в гривневому еквіваленті та стягнути з них судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково, пояснивши, що відповідач не заперечує отримання від позивача за розпискою авансу у рахунок укладення договору купівлі-продажу у розмірі 700 дол.США і, посилаючись на інші грошові відносини між сторонами, вважала,що поверненню підлягає саме сума у вказаному розмірі. Крім того, договір було неукладено не з їх вини, вони ніколи не відмовлялись від продажу ділянки, про що свідчить укладання з ТОВ «Земельні реформи»договору для присвоєння ділянці кадастрового номеру, без якого не можливо укласти нотаріально посвідчений договір.Пояснила,що 200 дол.США не були завдатком, а були сумою,яку вона брала та витратила саме на оформлення документів.
Третя особа ОСОБА_4, який є також представником за дорученням ОСОБА_2, у судовому засіданні позов визнав частково, у частині стягнення суми в розмірі отриманих грошових коштів за попереднім договором.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідачки, третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Встановлено, що 06 грудня 2010 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_4, як представником за дорученням ОСОБА_2, з іншого, в простій письмовій формі укладено договір, за яким останньому позивачем було передано 700 дол. США. у якості завдатку від договірної суми за земельну ділянку площею 0.0802 га, розташованої на території садівничого товариства «Самаровка»Ювілейної селищної ради,яка належить ОСОБА_2 на праві власності, вартістю 2350.00 дол.США, що підтверджується розпискою від 06.12.2010 року, підписаною ОСОБА_4 (а.с.37). Сторони домовились укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки не пізніше 15 лютого 2011 року.
В подальшому 17 лютого 2011 року позивач передала ОСОБА_3 200 дол.США в рахунок сплати вартості земельної ділянки для вирішення особистих фінансових питань, пов'язаних з оформленням документів для продажу земельної ділянки. Також сторони узгодили наступну дату, не пізніше якої вони зобов'язані укласти договір купівлі-продажу -25 лютого 2011 року.
В подальшому такий договір купівлі-продажу укладено не було, що визнано сторонами.
Попередній договір - це договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Нормами статті 635 ЦК України передбачено, що сторона, яка ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов?язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов'язання.
Частина 2 статті 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Таким чином, оскільки встановлено, що відповідно до умов попереднього договору від 06.12.2010 року, позивач сплатив ОСОБА_4, який діяв за дорученням ОСОБА_2, аванс у розмірі 700 дол.США, то в цьому випадку відсутні передбачені законом підстави для стягнення із відповідача на користь позивача завдатку у подвійному розмірі.
Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.0802 га, розташованої на території садівничого товариства «Самаровка»Ювілейної селищної ради в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, передана ОСОБА_1 сума у розмірі 700 дол.США. (розписка від 06.12.2010 року) є авансом, який підлягає поверненню позивачу у цьому ж розмірі (700 дол.США х 7,98= 5 586 грн.)
Враховуючи викладене, те що сплачені позивачем в рахунок виконання договору платежі є авансовими, вони повинні повертатися у тому розмірі, в якому вони надавалися. Внесення завдатку як способу виконання зобов?язання може мати місце лише у випадку наявності зобов?язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Оскільки сторонами при укладенні договору не були дотримані вимоги законодавства щодо форми укладення договору та його обов'язкового нотаріального посвідчення, сума передана відповідачу є авансом.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги щодо солідарного стягнення коштів з ОСОБА_3 та стягнення коштів у розмірі 200 дол.США у подвійному розмірі за розпискою від 17.02.11 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_3 не є стороною у зобов'язанні щодо продажу земельної ділянки розташованої на території садівничого товариства «Самаровка»Ювілейної селищної ради,яка належить ОСОБА_2, крім того, надані їй позивачкою кошти у розмірі 200 дол.США для вирішення особистих фінансових проблем не можуть вважатись коштами переданими в рахунок сплати за земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 не є власником земельної ділянки, яка є предметом зобов'язання, вона не має прав вчиняти будь-які дії від імені власника ділянки, у тому числі на отримання коштів за земельну ділянку.
На підставі викладеного суд вважає ,що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з ОСОБА_2 авансу в розмірі 5 586 грн.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 61, 79, 84, 88, 212, 214 ЦПК України, ст.ст.16, 570, 571,614,635,657 ЦК, суд -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого авансу у розмірі 5 586 гривень, 500 грн. витрат на юридичні послуги та 175 грн.86 коп. судових витрат, а всього стягнути 6 261 грн.86 коп.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ж.М.Озерянська