02.02.2012
Справа № 2-4683/11
02 лютого 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді Алтуніна О.В.,
при секретарі Савчук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левіт», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка в судовому засіданні підтримала вищевказаний позов, посилаючись на те, що 19.06.2008 року з вини ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах із ПП «Левіт»сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої було пошкоджено належний їй автомобіль «ГАЗ-33023»д/н НОМЕР_1. Сума завданої таким чином шкоди складає 40 363 грн. 82 коп., з яких 24 990 грн. відшкодовані страховою кампанією. Просила стягнути з відповідача решту матеріальної шкоди, 15 000 моральної шкоди, 890 грн. витрат на проведення експертного дослідження, 600 грн. витрат на послуги евакуатора, 770 грн. витрат на стоянку пошкодженого транспортного засобу та 45 грн. 74 коп. витрат на поштові відправлення відповідачу.
Представник відповідача визнав відповідальність ПП «Левіт»за спричинену внаслідок ДТП шкоду, проте заперечував розмір завданих позивачці збитків, вказуючи на неправильність висновків судової автотоварознавчої експертизи.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився, про прични неявки не повідомив, що, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Встановлено, що 19.06.2008 року о 07-00 годині на Кайдацькому мосту у м.Дніпропетровську мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_1 автомобілю «ГАЗ-33023»д/н НОМЕР_1 та автомобілю «Деу Ланос»д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Крім цього ОСОБА_3, яка під час ДТП знаходилась у приналежному їй автомобілі, отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та осаджень (висновок фахівця ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи»№2595 від 19.06.2008 року).
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, що підтверджується вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2010 року за ст.286 ч.1 КК України, який в силу п.4 ст. 61 ЦПК України має преюдиціальне значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з цим, статтею 1172 ЦК України встановлено обов'язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Сторонами визнано та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 працював водієм ПП «Левіт»і дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Отже, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню завданої позивачеві матеріальної та моральної шкоди.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до висновку проведеної Дніпропетровськом науково-дослідним інститутом судових експертиз автотоварознавчої експертизи №2672-11 від 14.11.2011 року, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобілю «ГАЗ-33023»д/н НОМЕР_1 складає 55 199 грн. 19 коп. Сумніви в правильності даної експертизи у суду відсутні.
Позивачці також завдано моральної шкоди, оскільки вона зазнала фізичного болю та душевних страждань внаслідок протиправних дій третьої особи ОСОБА_2, ушкодженням її здоров'я та майна (п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.23 ЦК України).
Згідно ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючі наведені положення закону, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає завдану позивачці моральну шкоду у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї та ушкодженням її здоров'я у розмірі 4 000 грн. (п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України).
Моральну шкоду позивачки ОСОБА_4, пов'язану із значним пошкодженням її майна суд оцінює в 6 000 грн. (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).
Разом з цим, цивільно-правова відповідальність водія автомобілю «Деу Ланос»д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була забезпечена ВАТ «СК «Універсальна»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВВ №1429228 від 08.09.2007 року. Даним полісом встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого у розмірі 25 500 грн.
Відповідно до вказаного полісу страховик ВАТ «СК «Універсальна» здійснило страхове відшкодування позивачці у розмірі 24 990 грн. (страховий акт №32/09/3238 від 21.11.2008 року).
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, вимоги щодо стягнення з ПП «Левіт»матеріальної шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню в межах позовних вимог у сумі 15 373 грн. 82 коп., що є правом позивача.
Крім цього, стягненню підлягають і понесені позивачкою та документально підтверджені витрати на експертне дослідження ТОВ «Крок»від 19.07.2008 року та послуги евакуатора у розмірі 890 грн. та 600 грн. відповідно, що відповідає положенням ст.22 ЦК України (а.с.34, 44).
Суд відмовляє в задоволенні вимог про відшкодування витрат на стоянку пошкодженого транспортного засобу та поштові відправлення відповідачу, оскільки зв?язок таких витрат із завданою позивачці шкодою документально не підтверджується. Відомості про поважність причин розміщення належного позивачці транспортного засобу на автостоянці також відсутні (ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вирішуючи питання щодо відшкодування завданої позивачці моральної шкоди, суд враховує норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (2 550 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 статті ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, завдана позивачці моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч.2 ст.23 ЦК України, підлягає відшкодуванню у розмірі, що перевищує встановлений договором та законом ліміт відповідальності ВАТ «СК «Універсальна», тобто у сумі 1 450 грн. (4 000 грн. -2550 грн.).
Завдана же їй моральна шкода, передбачена п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, тобто у розмірі 6 000 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачкою витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а на користь держави - судовий збір в розмірі 244 грн. 33 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.3, 11, 13-16, 23, 979, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левіт», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Левіт» (і.н.31711570) на користь ОСОБА_1 15 373 грн. 82 коп. матеріальної шкоди, 7 450 грн. моральної шкоди, 1 490 збитків та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 24 433 грн. 82 коп.
Стягнути з Приватного підприємства «Левіт» (і.н.31711570) на користь держави 244 грн. 33 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Алтунін