06.02.2012
Справа №2-6726/11
06 лютого 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Івановій І.І.
з уч.адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,3-я особа: Дніпропетровська райдержнотконтора про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння та визнання в цій частині свідоцтв про право на спадщину недійсними,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та визнання в цій частині свідоцтв про право на спадщину недійсними, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4,заповіту не залишив. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були дружина померлого ОСОБА_5 та його діти - позивач та відповідачка. ОСОБА_5 та позивач у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались, але спадщину фактично прийняли, оскільки на момент відкриття спадщини були зареєстровані у спадковому домоволодінні та проживали однією сім»єю зі спадкодавцем. Відповідачка у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась та фактично спадщину після смерті батька не прийняла.
05.09.2011 року Дніпропетровською районною державної нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4
Позивач просив визнати вказане свідоцтво про право на спадщину за законом в його ? частині недійсним, оскільки про звернення ОСОБА_5 до нотаріальної контори та видачу їй свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно йому було не відомо, він вважав, що мати повинна була повідомити нотаріуса , що окрім неї є ще інші спадкоємці першої черги, які спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли, так і нотаріус при видачі свідоцтва повинен був перевірити наявність інших спадкоємців, зокрема перевірити кількість зареєстрованих осіб за однією адресою зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а тому позивач вважав що йому, як спадкоємцю першої черги, який спадщину прийняв у встановленому законом порядку, повинна належати 1/2 частина спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_4
Мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За життя померлою було складено заповіт від 22.08.2003 року, посвідчений Кіровською селищною радою за реєстровим №49, яким вона все майно яке буде належати їй на день смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_3 та 05.10.2007 року Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння по АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, позивач просив визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05.10.2007 року недійсним в 1/2 його частині, оскільки заповідач ОСОБА_5 за наявності іншого спадкоємця мала успадкувати після смерті чоловіка 1/2 частину домоволодіння, тобто на день смерті їй повинна була належати 1/2 частина домоволодіння, а тому спадщина після її смерті відкрилась тільки на 1/2 частину. Позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом, вважаючи що строк позовної давності звернення до суду ним не пропущений, оскільки про порушення його права на спадкову частину домоволодіння йому стало відомо тільки 12.11.2011 року, коли йому по пошті прийшла ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовом відповідачки до нього про виселення з домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язання зняти його з реєстрації за вказаною адресою, разом з ухвалою суду він отримав копію позовної заяви з додатками, з якої він і дізнався про існування спірних свідоцтв про право на спадщину, заповіту та про те ,що власником спірного домоволодіння є відповідачка.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідачки у судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі, просили відмовити у його задоволенні, оскільки позивачем після смерті батька було подано до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь матері та дружини померлого ОСОБА_5, та наступна відміна спадкоємцем такої заяви не допускається, а тому ОСОБА_5 на законних підставах було отримано спадщину після смерті ОСОБА_4, а в подальшому складений нею заповіт на користь відповідачки на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім»я ОСОБА_3 був дійсним, а тому вважали, що підстави для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину в 1/2 частині та визнання за позивачем право власності на цю 1/2 частину спадкового домоволодіння відсутні.
Третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора надала судові заяву з проханням справу розглянути у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, свідків,дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько сторін ОСОБА_4,заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належало померлому, але свідоцтво про право власності на житловий будинок оформлене було тільки після смерті спадкодавця і видане 18.07.2001 року Кіровською селищною радою,зареєстроване в Новомосковському БТІ 18.07.2001 року за №749-19.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були дружина померлого ОСОБА_5 та його діти - позивач та відповідачка.
Згідно ст.529 ЦК України (в ред.1964 року) при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина та батьки померлого.
ОСОБА_5 та позивач у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались, але спадщину фактично прийняли, оскільки постійно проживали і були зареєстрованими у спадковому будинку за однією адресою зі спадкодавцем, що підтверджується відміткою про реєстрацію у паспорті позивача та копією домової книги (а.с.11,14).
Згідно ст.549 ЦК України (в ред.1964 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в керування або володіння спадковим майном.
Відповідачка у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась та фактично спадщину після смерті батька не прийняла. Таким чином єдиними спадкоємцями ,прийнявшими спадщину після смерті ОСОБА_4 є позивач та ОСОБА_5
Як вбачається з копії спадкової справи №515-01 після смерті ОСОБА_4, його дружина ОСОБА_5 05.09.2001 року, як спадкоємиця першої черги за законом, звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, вказавши у заяві, що на день його смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1, та що крім неї є інші спадкоємці за законом, які шляхом подачі заяви до нотконтори від оформлення спадщини відмовились (ас.68).
05.09.2011 року Дніпропетровською районною державної нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4
Як вбачається з вказаної спадкової справи, факт прийняття спадщини перевірено по домовій книзі, виданій 15.01.1990 року, де є відмітка про прописку та проживання її в спадковому будинку по АДРЕСА_1 з 1990 року по час видачі свідоцтва та не має відмітки про виписку, але нотаріусом не враховано, що за цією ж адресою з 1988 року зареєстрований ще один спадкоємець -позивач, що підтверджується відміткою про реєстрацію у паспорті позивача та копією домової книги (а.с.11,14), тобто є спадкоємець першої черги за законом, який фактично спадщину прийняв.
Відповідно до ст.548 ЦК України (1964 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, а відповідно до ч. 1 ст.549 цього кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Доводи представника відповідача щодо того, що ОСОБА_5 спадщину прийняла згідно законодавства, оскільки позивач написав заяву про відмову від належної йому частки спадщини на користь матері ОСОБА_5, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, оскільки позивач у заяві (а.с.69), яка мається в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 зазначив, що йому відомо про відкриття спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_4, він спадщину після його смерті фактично прийняв, тому що на день смерті проживав та прописаний разом з померлим за однією адресою де продовжує проживати і по даний час, але на оформлення своїх спадкових прав не претендує. Вказана заява була складена 31 серпня 2001 року, а спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто вказана заява була написана майже через три роки після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.552 ЦК Кодексу України (1964 р.) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст.549).
Відповідно до «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (яка діяла на момент видачі свідоцтва) свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу).
Таким чином, нотаріус в порушення вказаної інструкції, при наявності в матеріалах спадкової справи відомостей про наявність іншого спадкоємця за законом, який спадщину прийняв, видала свідоцтво про право на всю спадщину після смерті ОСОБА_4 на ім»я ОСОБА_5
Враховуючи викладене, те що позивач спадщину після смерті батька ОСОБА_4 фактично прийняв в порядку ст.549 ЦК України (в ред.1964 р.), у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини не звертався, що підтверджується зібраними у справі доказами, суд вважає за необхідне визнати недійсним у 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 5 вересня 2001 року Дніпропетровською райдержнотконторою ,зареєстроване в реєстрі за № 1-1536 на ім»я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За життя померлою було складено заповіт від 22.08.2003 року, посвідчений Кіровською селищною радою, яким вона все майно яке буде належати їй на день смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_3 та 05.10.2007 року Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння по АДРЕСА_1.
З огляду на викладене, на момент смерті ОСОБА_5 повинна була належати лише 1/2 частина спірного домоволодіння,тобто вона могла заповісти відповідачці лише 1/2 частину спірного будинку та спадщина після її смерті відкрилась тільки на її 1/2 частину, а тому суд вважає за необхідне визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05.10.2007 року недійсним в 1/2 його частині та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4
Крім того, суд вважає, що позивачем не було пропущено строк позовної давності звернення до суду, оскільки про порушення його права на спадкову частину домоволодіння йому стало відомо тільки 12.11.2011 року, коли йому по пошті прийшла ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовом відповідачки до нього про виселення з домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язання зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
Керуючись ст.ст.10,27,31,57,215,223 ЦПК України, ст.ст. 529,549,553,560 ЦК України (в ред.1964 року), суд -
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 Дніпропетровського району /області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4,що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати недійсним у 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 5 вересня 2001 року Дніпропетровською райдержнотконторою,зареєстроване в реєстрі за № 1-1536,видане на ім»я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 .
Визнати недійсним у 1/2 частині свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 5 жовтня 2007 року Дніпропетровською райдержнотконторою,зареєстроване в реєстрі за № 4119,видане на ім»я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5,що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 315 грн.45 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Озерянська Ж.М.