Справа 2-1338/11
27.01.2012
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Ковальчуку Я.В.
з участю представника позивача Чернілевської Р.В.
представника відповідачаі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ «Надра»в особі філії Вінницьке регіональне управління звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 27.06.2008 р. між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №23/ЕК/2008/19-980 на суму 30000 грн. на споживчі потреби із строком погашення до 27.06.2010 р. з сплатою відсотків в розмірі 36 % річних. В забезпечення виконання даного кредитного договору 27.06.2008 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Банк виконав взяті на себе зобов'язання, видавши ОСОБА_5 кредитні кошти. Проте відповідачка не виконала належним чином свого зобов'язання перед кредитором, у зв'язку з чим станом на 07.09.2011 р. заборгованість по кредитному договору від 27.06.2008 р. №23/ЕК/2008/19-980 виникла в розмірі 65997,46 грн. і складається з: 22946,20 грн. -заборгованості з повернення кредиту; 18647,93 грн. -заборгованості по сплаті пені за користування кредитом; 5805 грн. -заборгованості по сплаті пені за порушення строку сплати ануїтентного платежу; 10398,53 грн. -заборгованості по сплаті штрафів; 8199,00 грн. - суми інфляційної складової.
В судових засіданнях представники позивача Утченко Р.В., Чернілевська Р.В. позов підтримали, просили його задоволити і стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь банку заборгованість по кредиту в загальній сумі 65 997,46 грн. та судові витрати. Додатково пояснили, що заборгованість ОСОБА_3 виникла з лютого 2009 року, про наявність боргу була повідомлена і ОСОБА_4 шляхом надіслання рекомендованого листа. Відсотки і штрафні санкції нараховані відповідно до договору.
Представник відповідачки ОСОБА_4 -ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що підстав для покладання на ОСОБА_4 відповідальності за порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору, немає. Так, договір поруки не був укладений як цього вимагають ст.ст. 203, 207, ч. 1 ст. 638 ЦК України, оскільки ОСОБА_4 не підписувала договір поруки. 27.06.2008 року вона працювала начальником відділення № 19 ВАТ КБ «Надра»і підписала кредитний договір від імені банку, і не могла одночасно знаходитьсь у відділенні № 6, де був укладений договір поруки, оскільки це призвело б до порушення правосуб'єктної складової зобов'язальних відносин. Крім того, станом на день подачі позову до суду дія поруки ОСОБА_4 припинилась відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки заборгованість ОСОБА_3 за договором почалась з 10.02.2009 року. Також вважає, що вимоги до ОСОБА_3 про стягнення штрафу і пені, підлягають частковому задоволенню через пропуск строку позовної давності, щодо стягнення інфляційної складової -частковому задоволенню в зв'язку з неправильним обчисленням даної суми. Надав письмові заперечення проти позову.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з'явилась з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно, позов не оспорила.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки ОСОБА_3 відповідно до ст. 169 ЦПК України та на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 27.06.2008 р. між ВАТ КБ «Надра»(правонаступником прав і обов'язків є ПАТ КБ «Надра) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № №23/ЕК/2008/19-980 на суму 30000 грн. на споживчі потреби із строком погашення до 27.06.2010 р. та зі сплатою відсотків в розмірі 36 % річних. Згідно п. 5.1.2 договору позичальниця зобов'язалась повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, відповідно до графіку погашення (додаток № 1), а у випадках, передбачених договором - сплатити неустойку. Банк виконав своє зобов'язання, надавши позичальниці кредитні кошти, які вона особисто отримала 27.06.2008 року.
В забезпечення виконання даного кредитного договору 27.06.2008 р. між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_4 зобов'язалась перед кредитором нести солідарну відповідальність за виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору. Даний договір підписаний від імені ВАТ КБ «Надра»начальником відділення № 6 ОСОБА_7 та ОСОБА_4
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені) регулюється ст.ст. 549-552 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_3 за кредитним договором від 27.06.2008 р. станом на 07.09.2011 р. складає: 22 946,20 грн. -заборгованість по кредиту; 18647,93 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 5805,80 грн. -заборгованість по сплаті пені за порушення строку сплати ануїтетного платежу; 10398,53 грн. -заборгованість по сплаті штрафів; 8199,00 грн. - сума інфляційної складової.
Дана сума підлягає частковому стягненню з відповідачки ОСОБА_3
Так, відповідно до п. 8.2 кредитного договору, за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем наданий розрахунок пені на суму 5805,80 грн. на всю суму заборгованості по ануїтентному платежу (по тілу кредиту і відсотків), яка виникла з 10.02.2009 року і до 07.09.2011 року від загальної суми порушених ОСОБА_3 зобов'язань, тому не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок в частині стягнення пені.
Суд вважає, що в межах строку позовної давності, яка застосована судом за заявою представника відповідача, стягненню підлягає пеня в розмірі 1186,10 грн. за період з 07.09.2010 року до 07.09.2011 року (дати проведення розрахунку позивачем для звернення до суду), відповідно до вимог ч. 2 ст. 258, ст. 267 ЦК України і згідно наданого представником відповідача розрахунку.
Також позивач на підставі п. 8.3 договору, просив стягнути штраф за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та /чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.
Штраф в розмірі 10 398,53 грн. нарахований позивачем на суму боргу ОСОБА_3 в розмірі 41 594,13 грн. за 879 днів.
Відмовити слід і в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми штрафу в розмірі 10 398,53 грн., що нарахований за останні 879 днів до моменту здійснення позивачем розрахунку, тобто станом на 11.04.2009 року. Оскільки строк позовної давності сплив 10.04.2010 року, представник відповідача заявив про застосування позовної давності, передбаченої ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути суму боргу з відповідачів з урахуванням індексу інфляції. Сума інфляційної складової нарахована на борг в розмірі 41 594,13 грн. і становить 8 199 грн.
Дана сума без належного розрахунку наведена в таблиці (а.с. 20), тому при вирішенні спору в цій частині суд приймає до уваги розрахунок, що наданий представником відповідача, згідно якого інфляційна складова становить 4017,08 грн.
На підставі викладеного з ОСОБА_3 підлягає стягненню борг в розмірі 46 797,31 грн., який складається з: суми основного боргу по кредиту в розмірі 22 946,20 грн., заборгованості по процентам в розмірі 18 647,93 грн., пені в розмірі 1186,10 грн., інфляційної складової -4017,08 грн.
В частині позову стосовно стягнення боргу в солідарному порядку слід відмовити.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до погашення кредиту й інших платежів, пов'язаних із виконанням зобов'язань боржника за основним договором (п. 3.2) не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.
Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
В договорі поруки такого строку не встановлено.
Строк виконання основного зобов'язання встановлено в кредитному договорі - 27 червня 2010 року (п. 1.3 договору).
Належних доказів пред'явлення банком вимоги до поручителя і отримання (вручення) такої вимоги ОСОБА_4 не надано. Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 80), на яке посилається позивач, адресоване на ім'я «ОСОБА_4», а отримане «ОСОБА_4. На підставі ст. 58 ЦПК України, дане поштове повідомлення не може бути визнане належним доказом у справі.
Тому в задоволенні позову щодо стягнення боргу в солідарному порядку з ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки станом на 23.09.2011 року (день пред'явлення позову до суду) сплив шестимісячний строк, протягом якого кредитор міг пред'явити позов до поручителя.
Твердження представника відповідача стосовно нікчемності договору поруки, оскільки п. 2.1. не відповідає положенням ст.553 ЦК України щодо визначення обсягу зобов'язань поручителя за договором поруки, є безпідставними.
Так, відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Нікчемними, зокрема, є правочини, визначені § 2 глави 16 ЦК України. Невідповідність умов даного договору поруки Цивільному кодексу України (на думку відповідача) не є підставою для визнання таких умов нікчемними.
Крім того, необґрунтованими є твердження позивача про те, що договір поруки є неукладеним внаслідок порушення правосуб'єктного складу зобов'язальних правовідносин, оскільки зайняття посади начальника відділення № 6 і підписання кредитного договору від імені кредитора не позбавляє можливості даній особі виступити поручителем по цьому ж кредитному договору.
В підтвердження заперечень відносно того, що ОСОБА_4 взагалі не підписувала договору поруки, а підпис в договорі не відповідає справжньому підпису, представник відповідача не надав належних доказів і не заявляв клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Надра»і стягнення доведеної суми боргу лише з відповідачки ОСОБА_3
Також з ОСОБА_8 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 252, 258, 526, 549, 553, 559, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»суму боргу по кредитному договору № 23/ЕК/2008/19-980 від 27.06.2008 року в розмірі 46 797 (сорок шість тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 31 коп. та судові витрати: 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 97 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи.
В решті позову -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.
Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду складено 01.02.2012 р.
Суддя