Справа № 2-2893/11
Категорія 54
"12" жовтня 2011 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді - Кукурекіна К.В.
при секретарі - Коноплянкіній А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичний особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди завданої порушенням прав споживача,
Позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою в якій зазначила, що придбала у фізичний особи-підприємця ОСОБА_2 жіночі чоботи D537-H366 39 розміру вартістю 230 грн. 00 коп. у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Севастополі. Протягом встановленого гарантійного строку позивачем булі виявлені недоліки у купленому товару. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово письмово зверталась до магазину з вимогою усунення недоліків у чоботах. 5 квітня 2011 року позивач на імЧя відповідача написала заяву про повернення товару та повернення грошей. 9 квітня 2011 року позивачу було пропоновано получити грошову компенсацію у суми 100,00 грн. та забрати чоботи.
Позивач просить стягнути з відповідача причинений ій матеріальний збиток в сумі 777,50 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., та судові витрати у суми - 120,00 грн., витрати на правову допомогу - 350,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явился, про місце та час розгляду справи сповіщався, причин неявки у судове засідання не надав.
Через вимоги ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у відсутність нез'явившегося відповідача, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.03.2011 року позивач придбала у фізичний особи-підприємця ОСОБА_2 жіночі чоботи D537-H366 39 розміру вартістю 230 грн. 00 коп. у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Севастополі(а.с. -), на яку був установлений гарантійний строк чотирнадцять днів.
Даний факт підтверджується товарним чеком від 26.03.2011 року (а.с. ), що на думку суду вважається як укладення договору у відповідності до ч.1 ст. 638 ЦК України, згідно якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору
Протягом встановленого гарантійного строку позивачем були виявлени недолікі у купленому товару.
28 березня 2011 року позивачка звернулась до адміністрації магазина так як на чоботах відклеїлась подошва. 31 березня 2011 року чоботи були повернені позивачки після іх ремонту.
5 квітня 2011 року на чоботах знова відклеїлась подошва і позивач на імЧя відповідача написала заяву про повернення товару та повернення грошей. 9 квітня 2011 року позивачу було пропоновано получити грошову компенсацію у суми 100,00 грн. та забрати чоботи(а.с. - ).
У зв'язку з тим, що чоботи знаходяться у магазині відповідача, та він відмовілся повернути позивачу гроші за товар неналежної якості, позивачка придбала другі жіночі чоботи вартістю 504 грн. 00 коп. (а.с. - ).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов"язкових для сторін правил чи договору, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідно до п. 5 цієї статті продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції, і саме продукцію належної якості продавець згідно з ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону зобов'язаний передати споживачеві.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 678 ЦК України установлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Таким чином, суд вважає, що є всі законі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача причинений ії матеріальний збиток в сумі 777,50 грн.
Щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд вважає, що дійсно позивачки завдана моральна шкода, так як виходячи із моральних переживань та тих незручностей які вона отримала з-за дій відповідача щодо відмови у поверненні ії грошових коштів.
Позивач витратила велику кількість часу, сил і енергії для отримання рад і консультацій у юристів і фахівців, а також для збору доказів, крім того, перший раз підошва відійшла після того, як позивачка 2 години проходила в них за сухої погоди, а другий раз по дорозі додому.
Суд вважає за можливе відшкодувати позивачки моральну шкоду у розмірі 500 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, ЦПК України, ст.ст. ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу жіночих чоботів D537-H366 39 розміру вартістю 230 грн. 00 коп.,укладений 26.03.2011 року між ОСОБА_1 та фізичной особой-підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути з фізичний особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за причинений ії матеріальний збиток - 777,50 грн., моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., та судові витрати у суми - 120,00 грн., витрати на правову допомогу - 350,00 грн. Всього підлягає до стягнення 1747,50 грн.
Стягнути з фізичний особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі грн.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом десяті днів з дня отримання копії рішення до суду, який його ухвалив.
Суддя - підпис
Копія вірна:
Суддя Ленінського районного
Суду міста Севастополя К.В. Кукурекін