30 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9855/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Пироженка О.М.,
представника відповідача - Хоміч Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання припису нечинним, -
24 листопада 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агріс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач) про визнання припису № 05-22-148 від 11.11.2011 р. нечинним у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, оформлені актом Державної екологічної інспекції в Полтавській області №685/01-03-29 є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а припис Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 11.11.2011 р. №05-22-148, що винесений на підставі висновків вказаного акту перевірки, суперечить нормам чинного законодавства, так як вимоги про усунення порушень природоохоронного законодавства виявлені в ході планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища зроблені відповідачем з перевищенням власної компетенції, а тому є протиправним, у зв'язку з чим підлягає визнанню нечинним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову. У письмових запереченнях зазначив, що як в акті перевірки, так і в приписі містяться факти порушення природоохоронного законодавства з конкретним посиланням на відповідні статті законів України, які порушив позивач при здійсненні господарської діяльності. З наведеного відповідач робить висновок про безпідставність позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 666064 ТОВ "Агріс" зареєстроване як юридична особа Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області 19.03.2003 р., ідентифікаційний код 32364579. Основними видами діяльності ТОВ "Агріс" за КВЕД є: 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; 15.83.0 Виробництво цукру; 01.23.0 Розведення свиней; 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.
В період 17.10.2011 р. по 04.11.2011 р. відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 14.10.2011 р. №709/01-25 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Полтавської області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Агріс", результатами якої оформлено актом №685/01-03-29 (а.с. 20-37, т.1).
На підставі вказаного акту відповідач 11.11.2011 р. виніс припис №05-22-148 (далі -Припис), яким відповідно до статті 20 Закону України від 25.06.1991 р. № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі -Закон № 1264-XII), статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548 (яке було чинним на момент проведення перевірки), з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки ТОВ "Агріс" приписано наступне (а.с. 16-19, т.1):
1. Розробити план організаційно технічних заходів по усуненню виявлених порушень природоохоронного законодавства під час перевірки. Копію плану надати до Державної екологічної інспекції в Полтавській області у 20-денний термін після отримання припису (згідно ст.ст. 20, 68 Закону № 1264-XII);
2. Проект відведення земельної ділянки на території Семенівської селищної ради Семенівського району площею 2,229 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
3. Проект відведення земельної ділянки на території Товстівської сільської ради Семенівського району площею 1,837 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
4. Проект відведення земельної ділянки на території Товстівської сільської ради Семенівського району площею 92,74 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
5. Проект відведення земельної ділянки на території Товстівської сільської ради Семенівського району площею 43,97 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
6. Проект відведення земельної ділянки на території Товстівської сільської ради Семенівського району площею 134,59 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
7. Провести державну реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки загальною площею 291,72 га на території Товстівської сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
8. Провести державну реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки загальною площею 37,0 га на території Липнягівської сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
9. Проект відведення земельної ділянки на території Оболонської сільської ради Семенівського району площею 10,0 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
10. Проект відведення земельної ділянки на території Оболонської сільської ради Семенівського району площею 10,0 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
11. Провести державну реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки загальною площею 20,34 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
12. Провести державну реєстрацію договору оренди № 157 від 15.02.2011 р. на земельні ділянки загальною площею 25,2 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
13. Провести державну реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки загальною площею 21,24 га на території Жовтневої сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
14. Проект відведення земельної ділянки на території Жовтневої сільської ради Семенівського району площею 161,34 га погодити органами Мінприроди у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 123 Земельного кодексу України);
15. Провести державну реєстрацію договору оренди № 51 від 22.02.2011 р. на земельні ділянки загальною площею 5,6 га на території Жовтневої сільської ради Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 125 Земельного кодексу України);
16. Отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи на робочий проект "Будівництва трубчатого колодязя", які побудовані за адресами: смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69; с. Греблі, вул. Братів Шестопалів, 25; с. Оболонь, вул. Степова, 40 у термін до 23.12.2011 р. (згідно ст.ст. 26-29 Закону № 1264-XII, ст.ст. 13, 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554);
17. Укласти договір на вивезення стічних вод у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 17 Закону України "Про відходи");
18. Отримати дозвіл на спецводокористування у термін до 23.11.2011 р. (згідно ст. 44 Водного кодексу України);
19. Забезпечити ведення первинного обліку забираємої води по формі ПОД-12 у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 44 Водного кодексу України);
20. Отримати дозвіл та ліміт на утворення і розміщення відходів у термін до 23.11.2011р. (згідно ст.ст. 17, 32 Закону України "Про відходи");
21. Забезпечити ведення первинного та поточного обліку відходів на всі види відходів у 20-денний термін після отримання припису (згідно п."г"ст. 17 Закону України "Про відходи");
22. Укласти договори на утилізацію відходів із спеціалізованими організаціями у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст. 17 Закону України "Про відходи");
23. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у термін до 23.11.2011 р. (згідно ст.ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря");
24. Представити паспорти на ємності складів паливно-мастильних матеріалів смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69 та с. Оболонь, Семенівського району у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст.ст. 20, 68 Закону № 1264-XII);
25. Отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи робочого проекту будівництва складів ПММ смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69 та с. Оболонь, Семенівського району у термін до 23.11.2011 р. (згідно ст.ст. 26-29 Закону № 1264-XII, ст.ст. 13-14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554);
26. Провести дефектоскопію та зачистку ємностей складів паливно-мастильних матеріалів смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69 та с. Оболонь, Семенівського району у термін до 23.11.2011 р. (згідно ст. 51 Закону № 1264-XII);
27. Податкову декларацію екологічного податку сплачувати в повному обсязі з урахуванням викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та на всі види відходів у термін починаючи з І кварталу 2012 року (згідно ст. 44 Закону № 1264-XII);
28. Представити договір на поставку пестицидів та утилізацію використаної тари з під пестицидів із спеціалізованою організацією у 30-денний термін після отримання припису (згідно ст.ст. 20, 68 Закону № 1264-XII);
29. Звіт про хід виконання припису надати до Інспекції по закінченню терміну.
Не погодившись з винесеним приписом, позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Надаючи правову оцінку положенням спірного припису, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель -спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520, Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі охорони навколишнього природного середовища України і йому підпорядковується.
Зобов'язуючи пунктом 1 Припису ТОВ "Агріс" розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень природоохоронного законодавства, відповідач зіслався на норми ст.ст. 20, 68 Закону № 1264-XII.
Проте, приписами ст. 20 Закону № 1264-XII визначено лише компетенцію спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, серед повноважень яких не передбачено право вказаних органів примушувати суб'єктів господарювання складати будь-які плани чи проекти усунення порушень природоохоронного законодавства. Нормою ж ст. 68 Закону №1264-XII передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Натомість пунктом 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548, обов'язок з планування та здійснення заходів щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в частині забезпечення екологічної та радіаційної безпеки покладено саме на органи Державної екологічної інспекції.
Таким чином пунктом 1 Припису відповідач поклав на позивача обов'язок непритаманний для підприємств недержавної форми власності, оскільки принципи планування нехарактерні для підприємницької діяльності, яка за своєю природою є самостійною на власний ризик діяльністю з метою отримання прибутку. Перекладання ж власних обов'язків суб'єкта владних повноважень на інших не підпорядкованих йому господарюючих суб'єктів є проявом некомпетентності у питаннях віднесених до його відома.
У зв'язку з цим суд приходить до переконання про неправомірність зазначеної вимоги.
Аналізуючи зміст пунктів 1-15 Припису в частині вимог щодо необхідності виготовлення проектів відведення земельних ділянок, суд виходить з положень ст. 123 Земельного кодексу України, у відповідності з якою надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами наведеної норми позивачем була виготовлена технічна документація на земельні ділянки належні жителям відповідних сіл, які передали свої пайові наділи у користування ТОВ "Агріс", після чого цю документацію було затверджено рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування. На підтвердження вказаної обставини представник позивача надав у судове засідання для огляду технічну документацію на земельні ділянки розташовані на території Семенівської селищної ради, Товстівської, Оболонської, Жовтневої сільських рад.
У зв'язку з цим суд погоджується із твердженням позивача про безпідставність вимог Припису щодо необхідності виготовлення проектів відведення земельних ділянок, оскільки висновок перевірки ґрунтується на невірному розумінні змісту ст. 123 Земельного кодексу України, яка передбачає такий обов'язок лише у випадку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, тоді як орендована позивачем земля вже передана у власність громадянам, які у свою чергу передали її у користування землеобробному підприємству без зміни цільового призначення. При цьому виготовлення технічної документації, за умовами ст. 123 Земельного кодексу України, не потребує погодження з органами Мінприроди.
Так само не ґрунтується на положеннях закону, зокрема ст. 125 Земельного кодексу України, вимога пунктів 1-15 Припису щодо необхідності проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок в територіальних органах Держкомзему, оскільки державна реєстрація права оренди земельних ділянок, як того вимагає закон, здійснена позивачем у відповідних сільських радах у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. №2073, пунктом 3 якої передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Обґрунтовуючи в пункті 16 Припису необхідність отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи на робочий проект будівництва трубчастих колодязів, відповідач зробив посилання на ст.ст. 26-29 Закону № 1264-XII, ст.ст. 13, 14, 39 Закону України "Про екологічну експертизу" та постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554.
Так, положеннями ст. 26 Закону № 1264-XII передбачено, що в Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи.
Приписами ст.ст. 27-29 Закону № 1264-XII визначено об'єкти, завдання екологічної експертизи та встановлено обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи.
Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України від 09.02.1995 р. № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" передбачено, що здійснення державної експертизи є обов'язковим при будівництві водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.
Спростовуючи обґрунтованість пункту 16 Припису позивач вказав, що відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи на робочий проект будівництва трубчатих колодязів зумовлена тим, що ТОВ "Агріс" не здійснювало їх будівництво. Дані об'єкти були придбані у складі цілісних майнових комплексів. Крім того, в силу ст. 27 Закону № 1264-XII, де відображено вичерпний перелік об'єктів обов'язкових для проведення екологічної експертизи, діяльність ТОВ "Агріс" до цього переліку не входить.
Суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності пункту 16 Припису з огляду на те, що положеннями ст. 27 Закону № 1264-XII та пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 передбачено обов'язок проведення державної екологічної експертизи лише щодо об'єктів, які розпочато будівництвом. В той же час приписами частини другої статті 14 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Проте, в ході перевірки не встановлено, як не зафіксовано і в акті перевірки, фактів значного негативного впливу на стан навколишнього природного середовища в процесі експлуатації діючих трубчастих колодязів, будівництво яких позивач не здійснював, натомість придбав їх у складі цілісних майнових комплексів, чого не заперечував і представник відповідача.
Вимога пункту 17 Припису щодо необхідності укладення договору на вивезення стічних вод є такою, що ґрунтується на приписах частини другої статті 17 Закону України від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР "Про відходи", у відповідності з якою суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.
Позивач фактично своїми діями визнав правомірність даного припису, про що свідчить договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, укладений ТОВ "Агріс" з КП "Комунпобутсервіс" 01.01.2012 р. (а.с. 10-11, т.2), тобто вже після проведення перевірки. Таким чином на момент проведення перевірки факт відсутності такого договору обґрунтовано взято за основу для винесення пункту 17 Припису, у зв'язку з чим позов у цій частині слід визнати безпідставним.
Правомірність вимог пункту 18 Припису щодо необхідності отримання дозволу на спецводокористування відповідач обумовлює приписами пункту 9 ст. 44 Водного кодексу України, у відповідності з якою водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Як встановлено перевіркою, забір води із трубчатих колодязів здійснюється за допомогою електричних насосних установок. Водокористування здійснюється на госпитні та виробничі потреби підприємства. Облік забираємої підземної води, журнал по формі ПОД-12 не ведеться. Відповідно до довідки від 31.10.2011 р. № 349 за період з 17.10.2008 р. по 17.10.2011 р. ТОВ "Агріс" із трубчатих колодязів забрано води -132,5 м3. Таким чином перевіркою встановлено, що в період з 17.10.2008 р. по 17.10.2011 р. ТОВ "Агріс" здійснювався самовільний забір підземної води з трубчатих колодязів без дозволу на спецводокористування.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Отже, встановивши факт самовільного забору поверхневих вод з водних об'єктів місцевого значення за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, відповідач обґрунтовано зобов'язав позивача усунути виявлене порушення.
Послідовною та обґрунтованою суд також визнає вимогу пункту 19 Припису, що стосується забезпечення ведення первинного обліку забираємої води по формі ПОД-12, яка ґрунтується на приписах ст. 44 Водного кодексу України, пунктом 7 якої встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Як зазначалося вище, перевіркою встановлено факт самовільного забору ТОВ "Агріс" із трубчатих колодязів поверхневих вод за період з 17.10.2008 р. по 17.10.2011 р. у кількості 132,5 м3 без ведення журналу по формі ПОД-12. За таких обставин позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Вимоги пункту 20 Припису щодо необхідності отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів, пункту 21 щодо забезпечення ведення первинного та поточного обліку відходів на всі види відходів, пункту 22 щодо необхідності укладення договору на утилізацію відходів із спеціалізованими організаціями є пов'язаними оскільки випливають одна із одної.
Так, перевіркою було встановлено, що ТОВ "Агріс" здійснює виробничу діяльність без дозволу та ліміту на утворення, розміщення відходів у 2011 році, первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються та видаляються ТОВ "Агріс" не ведеться (журнали первинного обліку відходів відсутні), договори на утилізацію промислових, побутових відходів відсутні. Згідно з довідкою від 30.10.2011 р. № 340 ТОВ "Агріс" в ході господарської діяльності за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2011 р. утворилося та зберігається на території господарства наступні відходи: відпрацьовані шини - 59 шт., відпрацьовані масла -5224 л, відпрацьовані маслофільтри -65 шт., відпрацьовані акумулятори -11 шт.
Відповідно ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, крім іншого, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.
Пунктом "а" частини першої статті 32 Закону України "Про відходи" встановлено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Оскільки перевіркою було встановлено факт здійснення ТОВ "Агріс" виробничої діяльності без дозволу та ліміту на утворення, розміщення відходів у 2011 році, а також за відсутності первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються та видаляються, то висновок перевірки про порушення положень ст.ст. 17, 32 Закону України "Про відходи" слід визнати обґрунтованим. Відповідно вимога про скасування пунктів 20, 21 задоволенню не підлягає.
Посилання позивача на порушення відповідачем пунктів 10, 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218, у відповідності з якими органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність додання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік, не звільняє підприємство від обов'язку встановленого нормами Закону України "Про відходи". Твердження позивача про те, що ТОВ "Агріс" не здійснює діяльності з розміщення відходів, а утворення відходів носить разовий характер, за наявності укладених договорів на утилізацію з відповідними установами на їх збирання та розміщення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки зазначених договорів позивач суду не надав.
Відтак вимога про скасування пунктів 20-22 Припису судом визнається необґрунтованою.
Вимога пункту 23 Припису щодо необхідності отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами судом визнається необґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України від 16.10.1992 р. № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, яким визначено вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.
Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1780 наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 р. №317 було затверджено Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Пунктом 1 вказаного Переліку визначено типи устаткування, зокрема в переробній промисловості, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел -це теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.
Перевіркою було встановлено, що для опалення адмінбудівлі та службової будівлі по вул. Чапаєва, 69 в смт. Семенівка використовується 11 газових конвекторів марки F-8,5. Згідно з довідкою від 31.10.2011 р. №347 у період з березня 2011 року по 17.10.2011 р. використано 832 м3 газу. В ході спалювання газу здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того перевіркою встановлено використання у господарській діяльності ТОВ зерносховищ, комор для зберігання зерна, в процесі експлуатації яких проводиться навантаження-розвантаження зерна, внаслідок чого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викиди також здійснюються в процесі експлуатації ємностей ПММ при роздаванні палива. При цьому дозвіл на викиди від стаціонарних джерел відсутній, що, на думку перевіряючого, є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Аналізуючи підстави, за яких відповідач дійшов висновку викладеному у пункті 23 Припису, суд виходить з положень пункту 1 Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, за змістом якого стаціонарні джерела - це теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.
На спростування обставини щодо наявності у власному господарстві теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт, позивач надав суду робочий проект "Газопостачання адмінбудівлі по вул. Чапаєва, 69 в смт. Семенівка" (а.с. 219-221, т.1) та технічні паспорти на газові конвектори F-8,50, виробництва Угорщини, номінальна теплове навантаження яких становить до 5,5 кВт (а.с. 222-235, т.1).
Таким чином за відсутності ознак стаціонарного джерела на теплових установках позивача відсутні й підстави стверджувати про факт викиду забруднюючих речових в ході спалювання газу при їх експлуатації.
Щодо викидів в процесі навантаження-розвантаження зерна та роздаванні палива, суд виходить з наступного.
Відповідно до Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р. №1655, визначено єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів (підприємств, установ, організацій та громадян -суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.
В пункті 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 р. №177, визначені критерії за якими здійснюється взяття на державний облік, а саме: об'єктів, якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік; видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.
Як зазначено в акті: "В ході спалювання газу здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозвіл на викиди забруднюючих речовин відсутній. В ході навантаження, розвантаження зерна здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.".
У той же час, перевіряючим не надано доказів, які б точно вказували у який період, які забруднюючі речовини та в якій кількості викинуто позивачем в атмосферне повітря і що це свідчить про необхідність отримання позивачем дозволів.
Таким чином ні за потужністю побутових теплових котлів, ні за кількістю шкідливих викидів в атмосферне повітря, перевірені у позивача стаціонарні джерела не підпадають під регулювання, визначене вимогами ст. 11 Закону України "Про атмосферне повітря" та прийнятими на їх реалізацію підзаконними нормативно-правовими актами. Тому, вимога відповідача щодо отримання дозволів на викиди є неправомірною.
Вимога пункту 24 Припису щодо представлення паспортів на ємності складів ПММ смт. Семенівка та с. Оболонь судом визнається необґрунтованою з урахуванням положень договору купівлі-продажу майна №48 укладеного позивачем 17.10.2003 р. з ТОВ "Семенівський агрошляхбуд", за умовами якого продавець (ТОВ "Семенівський агрошляхбуд") продало, а покупець (ТОВ "Агріс") купило цілісний майновий комплекс, який складається, крім іншого, із заправки (а.с. 213-214, т.1). При цьому паспорти на ємності складів ПММ продавцем не надавались. У зв'язку з цим слід зазначити, що обов'язок з виготовлення зазначеної документації, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", законодавцем покладено на власника-забудовника. Зважаючи на те, що склади ПММ позивач придбав у складі вже збудованого цілісного майнового комплексу, то обов'язок з їх виготовлення не може бути покладено на нового власника, який здійснює лише його експлуатацію, а не будівництво.
Вимога пункту 25 Припису щодо отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи робочого проекту будівництва складів ПММ смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69 та с. Оболонь судом визнається обґрунтованою з урахуванням наступного.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агріс" здійснює заправку транспорту дизельним пальним та бензином за допомогою паливороздавальних колонок. При цьому паспорта на ємності не надано, акт державної приймальної комісії введення в експлуатацію складу ПММ відсутній. Згідно з довідкою від 31.10.2011 р. № 346 за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2011 р. по АЗС с. Оболонь та АЗС смт. Семенівка використано пального, а саме: дизельного пального -186,3 т, бензину -25,3 т.
В той же час пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для автозаправних станцій.
Враховуючи вищевикладене необхідність отримання ТОВ "Агріс" позитивного висновку державної екологічної експертизи на робочий проект будівництва складів ПММ за адресами: смт. Семенівка, вул. Чапаєва, 69, с. Оболонь, вул. Степова, 40 зумовлена приписами урядової постанови.
Вимога пункту 26 Припису щодо необхідності проведення дефектоскопії та зачистки ємностей складів ПММ обґрунтована відповідачем посиланнями на ч.2 ст. 51 Закону № 1264-XII, у відповідності з якою підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Як свідчить зміст наведеної норми, законодавець не передбачив такого обов'язку для господарюючих суб'єктів, як проведення дефектоскопії та зачистки ємностей, у зв'язку з чим обраний відповідачем спосіб відновлення невстановленого факту забруднення в ході експлуатації складів ПММ визнається судом неправомірним.
Положення пункту 27 Припису скасовано самостійно відповідачем та не стосується предмету даного адміністративного позову, у зв'язку з чим судом не досліджується (а.с. 236, т.1).
Вимога пункту 28 Припису щодо необхідності представити договір на поставку пестицидів та утилізацію використаної тари з-під пестицидів із спеціалізованою організацією не ґрунтується на фактичних обставинах справи, у відповідності з якими позивач під час провадження власної господарської діяльності здійснював закупівлю пестицидів у МПП Фірма "Ерідон" на підставі договору поставки №160/11/22 від 02.02.2011 р. (а.с. 6-9, т.2).
За умовами пункту 6.10. вказаного договору Покупець зобов'язаний передавати пластикову тару з-під використаних засобів захисту рослин, який був поставлений Постачальником, на утилізацію до спеціалізованого Державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами". Порядок передачі тари з-під засобів захисту рослин, що були поставлені Постачальником визначається у відповідних додатках.
Таким чином, відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи, які фактично вже були передбачені умовами договору на поставку пестицидів, що у свою чергу свідчить про необ'єктивність даного висновку перевірки, який зроблено без урахування всіх обставин справи.
Вимога пункту 29 Припису щодо необхідності надання до Інспекції звіту про хід виконання припису, так само як і вимога пункту 1 Припису, зроблена відповідачем за відсутності відповідного нормативно-правового припису, що вказує на порушення суб'єктом владних повноважень п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та свідчить про упередженість висновків відповідача.
З огляду на приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку про доведеність вимог адміністративного позову в частині оскарження пунктів 1 - 16, 23, 24, 26, 28, 29 припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 05-22-148 від 11.11.2011 р.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ "Агріс" підлягають частковому задоволенню.
Оскільки спірний припис є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним цього припису, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання припису нечинним - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1 - 16, 23, 24, 26, 28, 29 припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 05-22-148 від 11.11.2011 р.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" (ідентифікаційний код 32364579) частину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 14 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03.02.2012 р.
Суддя Є.Б. Супрун