06 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11293/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Боряк І.М., Чепільченка В.М.,
представника відповідача - Решетнік М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправним, скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення, -
27 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" (далі - ПАТ "Полтава-авто", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ в м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправними і скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552 від 15.09.2011 р. та податкового повідомлення - рішення №0001211504 від 03.10.2011 р.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що твердження ДПІ у м. Полтаві про порушення платником податків пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо суперечать нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, за яких підприємством задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, оскільки ні перехідні положення Податкового кодексу України, ні будь-які інші нормативно-правові акти не встановлюють обмежень чи заборони декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, що виникло в попередніх звітних періодах. Відтак, на думку позивача, ним правомірно відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток попереднього податкового року за ІІ квартал 2011 року у розмірі 8 025 033,00 грн., а складений за результатами перевірки акт №6817/15-552 від 15.09.2011 р. та винесене на підставі його висновків податкове повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, посилаючись на висновки камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено порушення позивачем пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 025 033,00 грн. Свою позицію відповідач відстоює з тих міркувань, що для включення до складу витрат, починаючи з II кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у І кварталі 2011 року без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток.
В частині вимог позивача стосовно визнання протиправним акту перевірки представник відповідача просив провадження у справі закрити з тих підстав, що сам по собі акт перевірки не зумовлює виникнення певних обов'язків у перевіряємого суб'єкта, оскільки не є нормативно-правовим чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому вимога про його скасування, на думку відповідача, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А 00 № 791679 ПАТ "Полтава-Авто" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 30.07.1993 р., ідентифікаційний код 03118340.
На підставі пунктів 1 та 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором інспектором відділу супроводження великих платників податків управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за II квартал 2011 року (вх. № 9006265588 від 08.08.2011р.). За результатами проведеної перевірки складено акт № 6817/15-522 від 15.09.2011 р., яким встановлено порушення вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 025 033, 00 грн. (а.с. 7-8).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001211504 від 03.10.2011 р., яким ПАТ "Полтава-Авто" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 025 033, 00 грн. (а.с. 9).
Вважаючи зазначені акт перевірки та податкове повідомлення-рішення протиправними і таким, що порушують права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи їх скасування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З матеріалів справи та пояснень представників сторін суд встановив, що до складу валових витрат, відображених позивачем в податковій декларації за ІІ квартал 2011 року, по рядку 06.6 декларації включено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 9 110 815,00 грн., яке складається із отриманого від'ємного значення у І кварталі 2011 року в розмірі 1 085 782, 00 грн., з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року в розмірі 2 709 659,00 грн. та за підсумками 2009 року в розмірі 5 315 347,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Як свідчать матеріали справи, перевіркою взято за основу той висновок, що платником в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України, за змістом якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не доведено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виходячи з наступного.
Так, відповідач дійшов такого висновку у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. та відсутністю у ньому посилання на можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі по тексту -Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/9492-ВР (далі по тексту - Закон № 334/9492-ВР).
У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону № 334/9492-ВР, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Більш того, як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, положення частини 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.
З огляду на вищезазначене суд не погоджується із твердженням податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх звітних періодів.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.
Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.
Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".
З огляду на приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ПАТ "Полтава-Авто" підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку позовним вимогам щодо визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 6817/15-552 від 15.09.2011 р., суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Встановлюючи наявність чи відсутність порушених прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, суд приходить до таких висновків.
Акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) -це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки.
Оспорюваний позивачем акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552 від 15.09.2011 р. не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить владних управлінських приписів, не впливає на права та обов'язки юридичної особи та не є обов'язковим для виконання, натомість містить лише інформацію про виявлені перевіркою порушення законодавства.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на те, що акт про результати перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обов'язків, позовні вимоги про його скасування не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог щодо скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552 від 15.09.2011 р.
З огляду на приведене суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним, скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0001211504 від 03.10.2011 р.
Провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №6817/15-552, складеного 15.09.2011 р. Державною податковою інспекцією у м. Полтаві - закрити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" (ідентифікаційний код 03118340) частину витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 15 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08.02.2012 р.
Суддя Є.Б. Супрун