26 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11109/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У.І.,
за участю:
представника позивача - Андрійчук І.М., Лозенко А.Ю.,
представника відповідача - Кобеляцької М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка в особі структурного підрозділу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень, -
22 грудня 2011 року Кременчуцьке педагогічне училище ім. А. С. Макаренка в особі структурного підрозділу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень № 9 від 12.09.2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та рішення № 1 від 14.10.2011 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків Виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо порушення позивачем порядку використання страхових коштів та/або використання страхових коштів не за цільовим призначенням, а саме: недовикористання цільового фінансування на харчування дітей в період літнього оздоровлення, що є наслідком порушення вимог пункту 1.7.1 постанови Правління Фонду ФСС з ТВП від 25 травня 2009 року № 17 "Про затвердження порядку фінансування, оздоровлення дітей застрахованих осіб по дитячих закладах, оздоровлення за рахунок коштів ФСС з ТВП" та пункту 1.1 постанови Правління Фонду Полтавського обласного відділення № 06 від 26 квітня 2011 року "Про фінансування оздоровлення дітей у 2011 році". Позивач зазначає, що ним додержано усіх необхідних вимог законодавства при здійсненні розрахунку вартості харчування дітей з дотриманням добової норми витрат на харчування у розрахунку в середньому за зміну. Позивач вважає, що Фонд протиправно ставить йому у вину недовикористання цільового фінансування на харчування дітей в період літнього оздоровлення, зазначаючи, що розрахунок вартості харчування на один людино-день здійснити неможливо, внаслідок чого останнім вартість харчування дітей розраховувалась в середньому за звітний період (зміну або місяць). Таким чином, методологічні помилки, допущені позивачем в ході проведення перевірки, стали підставою для висновків про недовикористання позивачем коштів Фонду, призначених на харчування дітей, на суму 2664,75 грн. та винесення спірного рішення про повернення коштів в сумі 2665,00 грн. та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1332,00 грн.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Фонду вважає правомірними, а спірне рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем законодавства в частині здійснення розрахунку витрат на харчування в середньому за звітний період (зміну або місяць), в той час коли законодавство вимагає проводити перерахунок за один людино-день. Внаслідок неправильних розрахунків позивачем недовикористано цільове фінансування на харчування дітей в період літнього оздоровлення на загальну суму 2664,75 грн.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Ерудит" є цілодобовим, сезонно діючим профільним закладом, призначеним для оздоровлення, відпочинку, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Ерудит" заснований в 2000 році та не має статуту юридичної особи. Засновник дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" - Кременчуцьке педагогічне училищем ім. А.С.Макаренка.
Починаючи з 2008 року, на підставі укладених договорів, табір здійснює оздоровлення дітей за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема Фонд виділяє кошти на такі статті витрат, як харчування, медичне і культурне обслуговування.
Матеріалами справи підтверджено, що з 08 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року Полтавським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку цільового використання коштів Фонду дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка.
За результатами перевірки встановлено та відображено у відповідному акті (а.с. 62-64) порушення вимог пункту 1.7.1 постанови Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 травня 2009 року № 17 "Про затвердження порядку фінансування, оздоровлення дітей застрахованих осіб по дитячих закладах, оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" та пункту 1.1 постанови Правління Фонду Полтавського обласного відділення № 6 від 26 квітня 2011 року "Про фінансування оздоровлення дітей у 2011 році" в частині недовикористання позивачем коштів на 1 ліжко-день відповідно до норми встановленої на 2011 рік. У висновках акта перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем недовикористано коштів Фонду за І та II зміни в сумі 2664,75 грн.
На підставі акту перевірки цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку "Ерудит" від 09 серпня 2011 року контролюючим органом прийняте рішення від 12 вересня 2011 року № 9 (а.с. 71), яким до позивача застосовано штраф за порушення порядку використання коштів Фонду в розмірі 1332,00 грн. та зобов'язано повернути недовикористані кошти в сумі 2665,00 грн.
У зв'язку з несплатою позивачем вказаних коштів у добровільному порядку відповідачем винесено рішення № 1 від 14 жовтня 2011 року про нарахування пені в сумі 72,00 грн. та штрафу в розмірі 400,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо визнання коштів в сумі 2665,00 грн. недовикористаними, вимогою щодо їх повернення та правомірністю застосування штрафних санкцій на суму 1332,00 грн., застосування пені в сумі 72,00 грн та штрафу в розмірі 400,00 грн. за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, звернувся до суду з вимогою скасувати спірні рішення від 12 вересня 2011 року № 9 та від 14 жовтня 2011 року № 1.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку рішенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12 вересня 2011 року № 9 та від 14 жовтня 2011 року № 1, суд виходить з наступного.
Пунктом 1.7.1 Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 17 передбачено, що Правління відділення Фонду відповідно до кошторису програми відділення Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей щорічно визначає, зокрема, загальну суму коштів Фонду на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення на поточний рік і норми витрат на харчування (у частині вартості набору продуктів харчування), лікування та культурне обслуговування дітей у межах граничних норм витрат.
Пунктом 1.1. постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04 березня 2011 року № 17 затверджено витрати у 2011 році на харчування дітей (у частині вартості набору продуктів харчування) - не більше 35,00 грн. на один людино-день.
Заслухавши пояснення представників позивача, суд погоджується із доводами останніх щодо доцільності розрахунку вартості харчування на один людино-день виходячи із середніх показників за звітний період (зміну або місяць), виходячи з наступних міркувань.
Спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки, від 01.06.2005, № 242/329 "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах" визначено, що звітність за статтею "Харчування" складається помісячно. Для планування кошторису береться середня вартість на один ліжко-день (35,00 грн.), тому при складанні одноденного меню-розкладки йде набір продуктів з дотриманням калорійності - 3228 Ккал, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних і оздоровчих закладах" передбачено складання двотижневого меню з різним набором продуктів на кожен з 14 днів. Таким чином, вартість харчування на один діто-день може коливатися - та як наслідок визначається в середньому за зміну, що підтверджують вимоги Постанови Фонду № 38 від 26 червня 2007 року та № 37 від 16 червня 2011 року.
Слід зазначити, що хімічний склад раціону повинен не тільки компенсувати енергетичні витрати дітей, які оздоровлюються, але й забезпечувати оптимізацію метаболічних процесів організму дитини, та кількісно-якісний асортимент продуктів. На добову вартість харчування також впливає нестабільна цінова політика відносно набору харчових продуктів. Вищевикладені обставини унеможливлюють здійснити фактичний розрахунок вартості харчування однаковим кожного діто-дня оздоровлення, середня ж вартість харчування дітей за період перебування в оздоровчому таборі (зміни) не перевищує норму витрат на один ліжко-день, затверджену Постановою правління Фонду № 06 від 26 квітня 2011 року.
Аналіз викладених норм дає підстави стверджувати, що жодних вказівок на методологію проведення розрахунку вартості харчування на один діто-день (в середньому за зміну чи безпосередньо за кожен діто-день) наведеними нормативно-правовими актами не визначено.
Таким чином, при денному незначному коливанні граничної норми витрат на харчування дітей у таборі позивача середньомісячний показник таких витрат відповідає нормі (35,00 грн/день), затвердженій Фондом на 2011 рік, в зв'язку з чим позивачем не порушено норми чинного законодавства.
Суд вважає за необхідне вказати, що оскільки відповідачем протиправно винесено рішення від 12 вересня 2011 року № 9 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій, рішення № 1 від 14.10.2011 року теж підлягає скасуванню, оскільки судом не встановлено недовикористання коштів позивачем на 1 ліжко-день відповідно до норми встановленої на 2011 рік, в сумі 2664,75 грн., тому відсутні підстави для нарахування пені та штрафу за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідачів.
Відповідачем не доведено та не підтверджено правомірність дій.
Відповідно до частин 2 - 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12 вересня 2011 року № 9 та від 14.10.2011 року № 1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
За таких обставин, документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 23 (двадцять три) копійки, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка в особі структурного підрозділу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит".
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С. Макаренка в особі структурного підрозділу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 9 від 12.09.2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та рішення № 1 від 14.10.2011 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка в особі структурного підрозділу дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Ерудит" витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький