12 січня 2012 року-- м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9503/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - Кабальський Р.О.,
представника відповідача - Решетник М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, -
17 листопада 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00001892310 від 08.11.11 та № 00001902310 від 08.11.11.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Полтаві було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Деко Холдинг" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Ольвія кон" за період з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року. За результатами даної перевірки складений акт № 8110/23-5/35439809 від 17.10.2011 року (далі по тексту - Акт). Згідно висновків Акту, встановлено, що ТОВ "Деко Холдинг" за 3 квартал 2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 15 086 грн., внаслідок порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97; за серпень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 069 грн., внаслідок порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві 08.11.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001892310, яким ТОВ "Деко Холдинг" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 857,5 грн., з яких 15 086 грн. - за основним платежем, 3 771,5 грн. - штрафні санкції; № 0001902310, яким ТОВ "Деко Холдинг" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 086,25 грн., з яких 12 069 грн. -за основним платежем, 3 017,25 грн. -штрафні санкції.
ТОВ "Деко Холдинг" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001892310 від 08.11.2011 року, № 0001902310 від 08.11.2011 року, були прийняті з порушенням діючого законодавства, необґрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Такі свої твердження позивач обґрунтовував тим, що висновки Акту, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, як на його думку, є необґрунтованими, необ'єктивними та не ґрунтуються на законі. З посиланням на норми Закону України "Про податок на додану вартість" позивач стверджував про помилковість позиції ДПІ у м. Полтаві щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, а також до валових витрат сум коштів, сплачених контрагенту ТОВ "Ольвія кон", за взаємовідносинами з яким позивачу було кориговано грошові зобов'язання податковим органом. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Деко Холдинг" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочину були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ТОВ "Ольвія кон", яке, як на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору підряду первинні бухгалтерські документи ТОВ "Ольвія кон" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту та валових витрат позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав пояснення по суті справи, яке за своїм змістом відповідає змісту позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення й просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "Деко Холдинг" виявлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Деко Холдинг" за 3 квартал 2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 15 086 грн.; п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим товариством за серпень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 069 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач уклав з ТОВ "Ольвія кон" договір підряду № 27-07/10 від 27.07.2010 року. Предметом договору є виконання комплексу земляних робіт на будівництві корпусу з виробництва печива в м. Тростянець Сумської області. Фактичне виконання вказаного договору податковий орган вважає неможливими, оскільки у ТОВ "Ольвія кон" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності. ТОВ "Ольвія кон" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу. Заперечував правомірність включення сум, сплачених за відповідною угодою, до складу валових витрат та податкового кредиту.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" зареєстровано, як юридичну особу (ідентифікаційний код 35439809) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.09.2007 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.
Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві та є платником податків. Станом на момент вчинення спірних оподатковуваних операцій ТОВ «Деко Холдинг», як і його контрагент ТОВ «Ольвія кон», мали статус платника ПДВ.
ДПІ у м. Полтави 17.10.2011 року була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Деко Холдинг" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Ольвія кон" за період з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року.. За результатами перевірки 17.10.2011 року відповідачем складено Акт, в якому зроблені висновки про порушення платником податку:
- п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 15 086 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року -15 086 грн;
- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 12 069 грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 12 069 грн.
На підставі вищезазначеного Акту відповідачем 15.07.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001892310, яким ТОВ "Деко Холдинг" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 18 857,5 грн., з яких 15 086 грн. - за основним платежем, 3 771,5 грн. - штрафні санкції; № 0001902310, яким ТОВ "Деко Холдинг" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 086,25 грн., з яких 12 069 грн. -за основним платежем, 3 017,25 грн. -штрафні санкції.
Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися позивачем в порядку адміністративного оскарження.
З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені ч.3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.
Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем як платником податків п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(чинного на час спірних правовідносин), встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.
Наявність порушень цих норм закону податковим органом вмотивована в Акті наступним чином. Податковий ревізор-інспектор в Акті зазначає, що платником податку включено до складу валових витрат та податкового кредиту операції по придбанню товарів (послуг) від ТОВ "Ольвія кон". Згідно змісту Акту, підтверджено відображення даних операцій в бухгалтерському обліку платника податку, підтверджено перерахування коштів платником податку своєму контрагенту.
Далі податковий орган посилається на порушення стосовно посадових осіб ТОВ "Ольвія кон" кримінальної справи за фактами злочинів, пов'язаних зі службовою підробкою, фіктивним підприємництвом, ухиленням від сплати податків, аналізує та посилається на документи та покази осіб, отримані у ході розслідування кримінальної справи.
З посиланням на копії матеріалів кримінальної справи, що отримані з листом від УПМ ДПА в Полтавській області, податковий орган робить висновок про те, що діяльність ТОВ "Ольвія кон" здійснювалася з метою надання податкової вигоди третім особам, а тому є незаконною та не може породжувати правових наслідків, відтак з посиланням на норми Господарського та Цивільного кодексів України відповідач робить висновки про недійсність правочину, укладеного між ТОВ "Деко Холдинг" та ТОВ "Ольвія кон". При цьому в тексті відповідного розділу Акту відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даної господарської операції, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку та його контрагентом не мала реального характеру, а вчинялася з метою надання податкової вигоди ТОВ "Деко Холдинг". Також відповідач вказує на відсутність у ТОВ «Ольвія кон»необхідних умов для здійснення господарської діяльності. (а.с. 13-15).
У зв'язку із завищенням валових витрат, було відповідно занижено податок на прибуток. Аналогічно в Акті вмотивовано незаконність включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту -з посиланнями на недійсність тієї ж угоди, обґрунтованими тими ж вищенаведеними доводами.
З такими висновками податкового органу суд не може погодитися та сприймає їх як недоведені належним чином припущення, виходячи з наступного.
Представник позивача пояснив суду, що ТОВ «Деко Холдинг»було досягнуто домовленості з ТОВ «КЕС-УА»про виконання на замовлення останнього комплексу будівельних робіт.
Судом встановлено, що такі домовленості були реалізовані сторонами та 02 серпня 2010 року між ТОВ "КЕС-УА" (замовник) та ТОВ "Деко Холдинг" (підрядник) укладено договір субпідряду № 26.К на виконання комплексу земляних робіт на об'єкті будівництва "Будівництво корпусу з виробництва печива, що знаходиться з адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, 28-А. Відповідно до додатку № 1 від 02 серпня 2010 року до договору субпідряду, договірна ціна робіт становила 84 170 грн. (у тому числі ПДВ 14 028,33 грн.) (а.с. 78-82).
Вказані роботи були виконані у повному обсязі, про що складено Акт виконаних робіт № 1 від 31 серпня 2010 року (КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року (КБ-3) (а.с 86).
Оплата цих робіт сторонами проведена, відповідні суми коштів враховані при формуванні показників податкової звітності і позивачем сплачені відповідні суми податку на прибуток та податку на додану вартість, чого відповідач не заперечував та не оспорював.
Задля виконання робіт, що є предметом згаданої угоди, згідно пояснень представника позивача, ТОВ «Деко Холдинг»було укладено угоду з ТОВ «Ольвія кон».
Так, між ТОВ "Деко Холдинг" (замовник) та ТОВ "Ольвія кон" (підрядник) було укладено договір підряду № 27-07/10 від 27.07.2010 року на виконання комплексу земляних робіт на будівництві корпусу з виробництва печива в м. Тростянець Сумської області. Договірна ціна робіт становила 75 000 грн. (у тому числі ПДВ 12 500 грн.) (а.с.19-20).
Вказані роботи були виконані у повному обсязі, про що складено Акт виконаних робіт № 1 від 20 серпня 2010 року (КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року (КБ-3) та видана податкова накладна № 78 від 20.08.2010 року на суму 72 411,60 грн. (у тому числі ПДВ 12 068,60 грн.) (а.с 20-24).
З метою виконання умов договору зі своєї сторони ТОВ "Деко Холдинг" було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Ольвія кон" часткову оплату робіт у розмірі 52 000 грн. (у тому числі ПДВ 8 666,67 грн.) (а.с. 35-38).
При цьому представник відповідача не заперечив підтвердження платником податку описаних господарських операцій первинною фінансово-господарською документацією.
Згідно змісту Наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1003 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно п. 3.2.2 цього Наказу, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
За наслідками аналізу матеріалів справи в цілому, та зокрема Акту перевірки, суд приходить висновку, що ДПІ у м.Полтаві в даному разі не дотримано вимоги вказаного Наказу та замість формування в Акті доказової бази щодо порушення податкового законодавства податковим органом висунуто ряд припущень про порушення, вчинені платником, з посиланням на докази кримінального судочинства, які, за змістом КПК України та Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1003, не можуть бути використані в якості доказів при проведенні перевірки з питань оподаткування.
Саме доказами, здобутими кримінально-процесуальними діями, податковий орган обґрунтував в Акті недійсність правочинів платника з контрагентом ТОВ «Ольвія кон».
Доводи відповідача щодо недійсності вказаних правочинів, суд оцінює критично, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:
1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -податковий орган не надав та не навів доказів наявності таких порушень при укладенні та виконанні договору між ТОВ "Деко Холдинг" та ТОВ "Ольвія кон", єдиний доказ цього, на який посилався відповідач -факт порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Ольвія кон»буде проаналізовано нижче;
2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Деко Холдинг" та ТОВ "Ольвія кон"
на момент вчинення правочину зареєстровані у встановленому законом порядку, мали статус платників податків та зборів, зокрема платників ПДВ;
3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";
4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;
5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі.
Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ "Ольвія кон" необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.
Також критично суд приймає доводи позивача про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ТОВ "Ольвія кон".
Станом на час прийняття рішення у справі кримінальна справа, на яку посилався відповідач, розглянута судом по суті, діям підсудних дана кваліфікація та вирок суду набрав законної сили.
Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Вироком Київського районного суду м.Полтави встановлені діяння осіб, що не мають відношення до фінансово-господарської діяльності даного платника (позивача), окрім того, встановлено відсутність кримінально-караних діянь за межами фактів, за якими підсудним було пред'явлено обвинувачення.
Так, у даному вироці відсутні дані про те, що в ході розслідування та судового розгляду кримінальної справи були встановлені факти злочинних дій, пов'язаних із поставкою товару ТОВ "Ольвія кон" саме в адресу ТОВ "Деко Холдинг".
Під час розслідування даної кримінальної справи була проведена почеркознавча експертиза, на висновок якої у тому числі, посилався відповідач, вказуючи, що первинні документи позивача були підроблені, а тому на їх підставі було незаконно було сформовано відповідні показники податкової звітності позивача.
Таке твердження не відповідає дійсності.
Судом досліджено висновок експерта № 121-3/10, яким оформлено проведення згаданого почеркознавчого експертного дослідження (а.с.53-63).
У даному висновку відсутні відомості щодо встановлення підробки будь-яких документів ТОВ «Ольвія кон», що стосувалися б операцій даного підприємства з позивачем -ТОВ «Деко Холдинг».
Особливу увагу суд звертає на те, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 21 листопада 2011 року, про який йшлося вище, встановлено, що незважаючи на те, що діяльність директором ТОВ "Ольвія кон" безпосередньо не велась, проте фінансово-господарські операції на очолюваному ним підприємстві фактично здійснювались, податкові декларації до податкового органу подавались.
Навіть допитані у судовому засіданні Київським районним судом м.Полтави свідки у вказаній кримінальній справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є працівниками ДПІ й проводили перевірки підприємств, серед яких ТОВ «Ольвія кон», повідомили, що не перевіряли в ході перевірки фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства, інвентаризація товару не проводилась, однак реалізація товару проведена підприємством правильно, податки з реалізації сплачені, порушень валового доходу та податкових зобов'язань не встановлено.
За таких обставин посилання представника ДПІ у м. Полтаві на кримінальну справу, порушену за фактом використання ТОВ "Ольвія кон" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого статтею 28 частиною 3 статті 205, частиною 2 статті 212 КК України, судом оцінюються з урахуванням наявності первинної документації, твердження про підробку якої є таким, що не відповідає дійсності; відсутності доказів недійсності господарської операції, встановлення кримінальним судом того факту, що незаконні дії з використанням ТОВ «Ольвія кон»мали місце при вчиненні одиничних описаних у вироці господарських операцій, в решті фактів підприємство було належним чином діючим суб'єктом господарювання.
Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Тому суд вважає, що ТОВ "Деко Холдинг" правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту за відповідні періоди кошти, спрямовані на оплату виконаних робіт ТОВ "Ольвія кон". Звідси випливає, що позивачем не було вчинено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру.
Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивів, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми законів, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 00001892310 від 08.11.11 та № 00001902310 від 08.11.11 визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Деко Холдинг" судові витрати у сумі 28,23 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2012 року.
Суддя І.С. Шевяков