Справа № 11142/10/1570
09 лютого 2012 року м.Одеса
о 14год.25хв.
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Харченко Ю.В.
Суддів Бжассо Н.В.
Стеценко О.О.
При секретарі Щербан В.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: ТОВ «Солтен Південь»ОСОБА_2 -за довіреністю від 25.03.2010р. б/н.
Від відповідача: ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ОСОБА_3 - за довіреністю від 14.04.2011року №14780/10-010.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2010року №0001342301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн. та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043,00грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 22.03.2010року №0001342301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн., з яких 12693217,00грн. -основний платіж, 9297920,00грн. -штрафні (фінансові) санкції, та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043,00грн., з яких 10187362,00грн. -основний платіж, 5093681,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність з боку ТОВ «Солтен Південь»будь-яких порушень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси при складанні акта перевірки №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р.»не було дотримано «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Відповідач -Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 23.03.2011р. б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.03.2010року №0001342301/0, та №0001352301/0, оскільки ТОВ «Солтен Південь»були порушені вимоги п.1.32, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997року №283/97-ВР, в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток всього у сумі 12693217,00грн., у тому числі: за ІІ квартал 2009року - в сумі 4126689,00грн., за ІІІ квартал 2009року - в сумі 8566528,00грн., а також вимоги п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 10187362,00грн., у тому числі: за квітень 2009р. - у сумі 370399,00грн.; за травень 2009р. - у сумі 1693218,00грн.; за червень 2009р. -у сумі 1227348,00грн.; за липень 2009р. -у сумі 2554177,00грн.; за серпень 2009р. - у сумі 1833351,00грн.; за вересень 2009р. -у сумі 2508869,00грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період часу з 01.02.2010р. по 26.02.2010р., на підставі направлень від 27.01.2010р. №51, та від 12.02.2010р. №121 виданих ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, (інспектор податкової служби II рангу) Єфімкіною Н.І.; старшим державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб (інспектор податкової служби II рангу) Рейдою С.Г.; головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (інспектор податкової служби І рангу) Загоруйко Т.В.; старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Гарбузняк М.С.; головним державним податковим ревізором-інспектором сектору організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Папіджановим С.З., згідно з приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990року №509-ХІІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. валютного та іншого законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р.
За наслідками означеної перевірки складено акт №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р.», в якому зафіксовано порушення ТОВ «Солтен Південь»вимог п.1.32, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997року №283/97-ВР, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 12693217,00грн., у тому числі за ІІ квартал 2009року в сумі 4126689,00грн., за ІІІ квартал 2009року в сумі 8566528,00грн., а також порушення положень п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 10187362,00грн., у тому числі: квітень 2009р. -у сумі 370399,00грн.; травень 2009р. -у сумі 1693218,00грн.; червень 2009р. -у сумі 1227348,00грн.; липень 2009р. -у сумі 2554177,00грн.; серпень 2009р. - у сумі 1833351,00грн.; вересень 2009р. -у сумі 2508869,00грн.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси 22.03.2010р. винесено податкові повідомлення-рішення №0001342301/0 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн., з яких 12693217,00грн. -основний платіж та 9297920,00грн. -штрафні (фінансові) санкції, та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043,00грн., з яких 10187362,00грн. -основний платіж та 5093681,00грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.03.2010р. №0001342301/0, та №0001352301/0, ТОВ «Солтен Південь»звернулось до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси з первинною скаргою (від 31.03.2010р. вхід. ДПІ №25/С), за результатами розгляду якої ДПІ прийняла рішення №215837/10/25-012 від 28.05.2010р., яким скаргу ТОВ «Солтен Півень»залишено без задоволення, та винесено податкові повідомлення-рішення від 02.06.2010р. №0001342301/1, №0001352301/1, та №0001362301/1.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ «Солтен Південь»звернулось з повторною скаргою до ДПА в Одеській області (від 15.06.2010р. б/н), за результатами розгляду якої ДПА в Одеській області 10.08.2010р. прийняла рішення №29374/10/25-0007 Про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 22.03.2010року №0001342301/0, №0001352301/0, та №0001361701/0 (від 02.06.2010р. №0001342301/1, №0001352301/1, та №0001362301/1), а також рішення ДПІ №215837/10/25-012 від 28.05.2010р. Про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу Директора ТОВ «Солтен Південь»Іщенко В.В. -без задоволення, та збільшено ПДВ -у сумі 24319,00грн., а також штрафні (фінансові) санкції з цього податку -у сумі 12160,00грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 22.03.2010року №0001352301/0.
Не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 22.03.2010року №0001342301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн., та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043,00грн., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання їх недійсними та скасування.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 22.03.2010року №0001342301/0 та №0001352301/0, винесені податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом та зазначено в акті перевірки, ТОВ «Солтен Південь» за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. задекларовано скоригований валовий дохід у загальному розмірі 97 230 530,00грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його завищення всього у сумі 96 908 244,00грн., у т.ч.: за ІІ квартал 2009року -у розмірі 41 044 170,00грн.; за ІІІ квартал 2009року -у розмірі 55 864 074,00грн. Перевіркою показників відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», які були подані до податкового органу у загальній сумі 96643244,00грн., встановлено, що ТОВ «Солтен Південь»здійснювало господарські операції, зокрема, з придбання товарів (одягу та аксесуарів до нього (ременів, окулярів та ін.) у вітчизняних постачальників, та придбання транспортних послуг. Також, Товариством за ІІІ квартали 2009р. відображено показник у сумі 96643244,00грн., на підставі таких документів:, журналів-ордерів та відомостей за рахунками №№631, 92, 93, прибуткових накладних, актів виконаних послуг, оборотних відомостей за рахунком №28, та первинних документів до них, журналів-ордерів за рахунком №311, та встановлено, що ТОВ «Солтен Південь»у рядку 04.1 Декларацій -«витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», завищило задекларовані витрати на суму 96643244,00грн., у тому числі за ІІ квартал 2009року -у сумі 40979170,00грн., за ІІІ квартал 2009року -у сумі 55664074,00грн.
Судом з'ясовано, що для визначення валових витрат в ході перевірки фахівцями податкового органу використано дані бухгалтерського обліку ТОВ «Солтен Південь», відповідно до яких формування валових витрат по господарським операціям відбувалось за рахунок придбання товарів, а саме одягу та аксесуарів до нього (ременів, окулярів та ін.) у вітчизняних постачальників, а також те, що в бухгалтерському обліку господарські операції з придбання товарів відображені, зокрема, Дт 28, 64, Кт 631 - відображення витрат на придбання товарів; в податковому обліку зазначені операції відображені, як збільшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим за перевіряємий період позивачем, згідно даних податкового та бухгалтерського обліку, було отримано товару на загальну суму 96594494,00грн. без ПДВ, та здійснена оплата на суму 33872000,00грн., у т.ч. ПДВ 5645333,00грн. наступним постачальникам: ТОВ «Амбітек», ТОВ «Гента Люкс», ТОВ «К.Л.Контракт», ПП «Скіф-8», ПП «Тесла-6», ТОВ «АТ Промтекс», ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», ПП «Дикват-8», ПП «Парс фортуни», ТОВ «К.Л.Марин».
На підтвердження вказаних витрат по взаємовідносинах з означеними контрагентами, позивачем - ТОВ «Солтен Південь», до суду надані лише договори поставки та видаткові накладні, зокрема, договір поставки від 23.03.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ПП «Скіф-8», відповідно до умов якого поставка здійснюється транспортом і за рахунок позивача. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 29 поставок товарів, які були здійснені протягом одного дня - 01.04.2009року; договір поставки від 20.04.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «К.Л.Контракт», відповідно до умов якого постачальник зобов'язався за власний рахунок поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 27 поставок товарів, які були здійснені протягом одного дня - 06.05.2009року; договір поставки від 24.04.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ПП «Парс фортуни», умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 6 поставок товарів, які були здійснені, зокрема, 01.06.2009року, 3 поставки 06.07.2009р, та 2 поставки 04.08.2009року; договір поставки від 05.05.2009 року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «Гента Люкс», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 10 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 06.05.2009року, 30.06.2009року, 06.07.2009року, 2 поставки - 04.08.2009року, та 5 поставок - 10.09.2009року; договір поставки від 05.05.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «Амбітек», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 13 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 30.06.2009року, 06.07.2009року, 3 поставки - 04.08.2009року, та 8 поставок - 10.09.2009року; договір поставки від 27.05.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ПП «Дикват-8», відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мала місце 1 поставка товарів, яка була здійснення, зокрема, 01.06.2009року; договір поставки, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ПП «Тесла-6», умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар у місце, яке визначається замовником при оформленні заявки на товар. Згідно наданих видаткових накладних мала місце 2 поставки товарів, зокрема, 01.06.2009року, та 06.07.2009року; договір поставки від 01.06.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «К.Л.Марин», відповідно до умов якого позивач - ТОВ «Солтен Південь» самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 5 поставок товарів, які були здійснені, зокрема, 01.06.2009року, 30.06.2009року, 06.07.2009року, та 2 поставки 10.09.2009року; договір поставки від 01.06.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», відповідно до умов якого ТОВ «Солтен Південь» самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 8 поставок товарів, які були здійсненні, зокрема, 06.07.2009року 6 поставок, 04.08.2009року, та 10.09.2009року; договір поставки від 07.09.2009року, укладений між ТОВ «Солтен Південь»та ТОВ «АТ Промтекс», умовами якого передбачено, що ТОВ «Солтен Південь»самостійно вивозить товари власним чи орендованим автотранспортом. Згідно наданих видаткових накладних мали місце 2 поставки товарів, які були здійсненні 10.09.2009року.
Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Солтен Південь», в перевіряємому періоді придбавались послуги з перевезення товарів автомобільним транспортом, у зв'язку з чим в бухгалтерському обліку витрати на зазначені послуги відображено, зокрема, у ІІ кварталі 2009року проводками: Дт 93 Кт 631 - у сумі 10000,00грн., Дт 631 Кт 644 -у сумі 2000,00грн., та Дт 631 Кт 311 -у сумі 10000грн.; у ІІІ кварталі 2009р. проводками: Дт 93 Кт 631 -у сумі 28750,00грн.. та Дт 631 Кт 644 -у сумі 5750,00грн. Згідно з актами виконаних робіт Підприємством у ІІ кварталі 2009року до складу валових витрат віднесено витрати у загальному розмірі 20000,00грн., у т.ч. ПДВ 4000,00грн., зокрема, відповідно до умов договору б/н від 05.05.2009року, та на підставі акту від 01.04.2009року ТОВ «Амбітек»надано позивачу послуги з перевезення багажу за маршрутом Одеса-Київ на загальну суму 10000,00грн., у т.ч. ПДВ 2000,00грн.; за договором б/н від 30.03.2009року, контрагентом позивача ТОВ «Південьтрак»здійснювались послуги по перевезенню багажу автомобільним транспортом, що підтверджується актами від 06.05.2009року на суму 5000,00грн., у т.ч. ПДВ 1000,00грн., №5708 від 01.06.2009року на суму 2500,00грн., у т.ч. ПДВ 500,00грн., №3853 від 30.06.2009року на суму 2500,00грн., у т.ч. ПДВ 500,00грн. Також, згідно з актами виконаних робіт ТОВ «Солтен Південь»у ІІІ кварталі 2009року до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 28750,00грн., у т.ч. ПДВ 5750,00грн., з яких в акті №5341 від 06.07.2009року на суму 6250,00грн., у т.ч. ПДВ 1250,00грн.; в акті №5707 від 04.08.2009року на суму 10000,00грн., у т.ч. ПДВ 2000,00грн.; в акті №СФ0007028 від 10.09.2009року на суму 12500,00грн., у т.ч. ПДВ 2500,00грн.
Водночас, судом з'ясовано, що ані фахівцям контролюючого органу в ході проведення перевірки, ані суду під час судового розгляду справи по суті, позивачем не надано первинні документи, як то: товарно-транспортні накладні, дорожні листи, довіреності на отримання товару, складські документи, тощо, які б підтверджували реальність здійснення вищеозначених господарських операцій, їх товарність, та фактичне надання, постачання (доставка, відвантаження, отримання, зберігання), вищепереліченими контрагентами відповідних товарів, послуг позивачу - ТОВ «Солтен Південь».
Відповідно до приписів ч.1 ст.265 Господарського кодексу України від 16 січня 2003року №436-IV (зі змінами та доповненнями) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст.266 означеного Кодексу предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 267 Господарського кодексу України передбачено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Крім того, договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.
Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997року №363, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998року за №128/2568 (зі змінами та доповненнями), визначені права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.
Зокрема, згідно з п.11.1 вказаних Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».
Розділом 11 Правил перевезення вантажів встановлено правила оформлення документів на перевезення, зокрема, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). В таких випадках у товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспортної накладної, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29 грудня 1995 року №488/346 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.2 якого ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. Отже, товарно-транспортна накладна, у тому числі, відноситься до первинної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Також, статтею 909 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язана доставити довіреній другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням товарно-транспортної накладної.
Також, положеннями Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996року №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996року за №293/1318 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві та підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.
Крім того, порядок приймання-передачі продукції визначено вимогами Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджених Постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965року №П-6 та від 25.04.1966року №П-7 (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.2 яких при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання отримувачем відправник (постачальник) зобов'язаний: дотримуватись встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбування окремих місць; чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (сертифікати, посвідчення якості і ін.), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності.
Відповідно п.п.5,12,22 означеної Інструкції при прийманні товарів, як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом). Приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики і ін.) відправника (виробника). Для приймання продукції виділяються особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001року №2406-III (зі змінами та доповненнями) постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.
Також, як з'ясовано судом та зазначено в акті перевірки від №71/23-213/36343620 від 05.03.2010р., відповідно до умов договору оренди б/н від 07.04.2009року, укладеного між ТОВ «Солтен Південь»та ФОП ОСОБА_12, позивачем було орендоване складське приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 500кв.м. Між тим, під час судового розгляду справи по суті Товариством до суду не надано жодних підтверджуючих документів, зокрема, щодо визначення на Підприємстві матеріально-відповідальних осіб на даному складі; накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11), карток складського обліку матеріалів (форма №М-12), та інших документів складського обліку, перелік яких визначено Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996року №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»(зі змінами та доповненнями); регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 28 «Товари», а саме щомісячні оборотно-сальдові журнали по рахунку 28 «Товари», та які б відповідно спростовували наведені в акті перевірки порушення ТОВ «Солтен Південь»вимог п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат у загальному розмірі 96594494,00грн., з яких за ІІ квартал 2009року -у розмірі 40959170,00грн., та за ІІІ квартал 2009року -у розмірі 55635324,00грн. До того ж, відповідно до п.4.1 означеного договору орендна плата за 1кв.м. складає 100,00грн. Відповідно до акта здачі-прийому виконаних робіт №28/09-09 від 28.09.2009року загальна вартість наданих послуг по оренді складських приміщень склала 440000,00грн. Водночас, враховуючи визначену умовами договору вартість орендної плати за 1кв.м. -у розмірі 100,00грн., вартість наданих послуг по оренді складських приміщень за період з квітня 2009року по вересень 2009року відповідно повинна складати 300 000,00грн., та жодним чином не 440 000,00грн., як це зазначено у вказаному акті приймання-передачі №28/09-09 від 28.09.2009року, у зв'язку з чим позивачем безпідставно завищено валові витрати на 140000,00грн. У бухгалтерському обліку у ІІІ кварталі 2009року дані витрати відображено проводкою Дт 92 Кт 631 на суму 440000,00грн.
Крім того, судом з'ясовано, що в ході проведення перевірки податковими ревізор- інспекторами була встановлена відсутність на Підприємстві відповідних первинних облікових документів, на підставі яких заповнюються регістри бухгалтерського обліку (книги, відомості, журнали тощо), призначені для хронологічного, систематичного накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями) визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до приписів п.2 ст.3 означеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Правила податкового обліку визначаються також спеціальними нормативними актами, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, Положенням про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), визначена також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 цього Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Відповідно до п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003р. за №271/7592 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Отже, із системного аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Отже, основною ознакою для визначення діяльності господарською є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платникам податків. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених за отримані товари (послуги) сум до складу валових витрат Підприємства, а також віднесення відповідних сум ПДВ, сплачених у ціні таких товарів (послуг), до складу податкового кредиту, є факт придбання означених товарів чи послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Водночас, судом встановлено відсутність у позивача відповідних належних доказів на підтвердження фактичного придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім того, судом з'ясовано, що в ході проведення перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси була відсутня можливість підтвердити фактичне отримання товару, серед іншого, шляхом проведення зустрічних перевірок, оскільки згідно з реєстраційною інформацією по платникам податків, яка була отримана за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС РПП, основні постачальники товарів, послуг ТОВ «Солтен Південь»станом на день складання акта перевірки, знаходились в станах, зокрема: припинено (але не знято з обліку), запит на встановлення місцезнаходження, прийнято рішення про припинення, до ЄДР внесено запит про відсутність підтвердження відомостей, а саме контрагент позивача ТОВ «Амбітек»- визнано банкрутом згідно рішення №7/524-09-6039 від 21.12.2009року, та 13.02.2010року скасовано державну реєстрацію; ТОВ «Гента Люкс»- згідно рішення № 7/523-09-6038 від 21.12.2009року визнано банкрутом, та 13.02.2010року скасовано державну реєстрацію; ТОВ «К.Л. Контракт»- запит на встановлення місцезнаходження; ПП «Скіф 8»- місцезнаходження не встановлено, прийнято рішення про припинення; ПП «Парс Фортуни»- внесено запит до ЄДР щодо відсутності підтвердження відомостей; ПП «Тесла 6»- запит на встановлення місцезнаходження.
Також, як встановлено судом та зазначено в акті перевірки за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. ТОВ «Солтен Південь»задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 19353635,00грн. При цьому, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за означений період встановлено їх завищення всього на загальну суму 9116968,00грн., з яких у квітні 2009року -у сумі 3722969,00грн., у травні 2009року -у сумі 375354,00грн., у червні 2009року -у сумі 796528,00грн., у липні 2009року -у сумі 381295,00грн., у серпні 2009року -у сумі 2090983,00грн., у вересні 2009року -у сумі 1749839,00грн.
Так, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8,4) за перевіряємий період встановлено, що у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»показників за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. у загальній сумі 20083197,00грн, встановлено, що на формування означених показників мало вплив здійснення операцій з оптової торгівлі одягом та аксесуарами до нього вітчизняним підприємствам. Означена перевірка проводилась на підставі журналів-ордерів і відомостей по рахунку № 361, договорів, видаткових накладних, довіреностей, журналів-ордерів по рахунку 311, реєстрів виданих податкових накладних та виданих податкових накладних. Зокрема, встановлено факт зайвого включення ТОВ «Солтен Південь»до складу податкових зобов'язань податку на додану вартість з операцій по реалізації товарів, отриманих від постачальників, первинні документи на підтвердження фактичного отримання яких, на Підприємстві відсутні.
Також, як встановлено судом та зазначено в акті перевірки, за період з 09.02.2009р. по 30.09.2009р. ТОВ «Солтен Південь»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 19329316,00грн. При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за означений період встановлено його завищення всього на загальну суму 19328650,00грн., з яких у квітні 2009року -у сумі 4099835,00грн., у травні 2009року -у сумі 2069213,00грн., у червні 2009року -у сумі 2026786,00грн., у липні 2009року -у сумі 2831717,00грн., у серпні 2009року -у сумі 4038492,00грн., у вересні 2009року -у сумі 4262607,00грн. Зокрема, перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій - «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»у поданих деклараціях з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Солтен Південь»здійснювало операції з придбання товарів (одягу та аксесуарів до нього (ремені, окуляри та інше)) у вітчизняних постачальників, придбання транспортних послуг, послуг зв'язку. Проведеною перевіркою відображеного показника, на підставі журналів-ордерів і відомостей по рахунку №631 та первинних документів до них, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, журналів-ордерів по рахунках 311 за квітень-вересень 2009року в сумі 19329316,00грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій - «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»на загальну суму 19328650,00грн., у т.ч.: у квітні 2009року -у сумі 4099835,00грн., у травні 2009року -у сумі 2069213,00грн., у червні 2009року -у сумі 2026786,00грн., у липні 2009року - у сумі 2831717,00грн., у серпні 2009року -у сумі 4038492,00грн., у вересні 2009року -у сумі 4262607,00грн.
Так, судом з'ясовано, що згідно податкових накладних при придбанні матеріальних цінностей (товару), зокрема, у ТОВ «Амбітек», ТОВ «Гента Люкс», ТОВ «К.Л.Контракт», ПП «Скіф-8», ПП «Тесла-6», ТОВ «АТ Промтекс», ТОВ «Атлас Сервіс і Ко», ПП «Дикват-8», ПП «Парс фортуни», та ТОВ «К.Л.Марин», позивачем до складу податкового кредиту протягом перевіряємого періоду віднесено відповідні суми ПДВ, при цьому на підтвердження фактичного отримання товарів (послуг) до суду були надані лише акти приймання -передачі та податкові накладні, які, при цьому, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, та жодним чином не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку щодо фактичного придбання товарів (послуг) в межах господарської діяльності платника податку, та відповідно отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Також, судом встановлено, що ТОВ «Солтен Південь»віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості отриманих послуг, щодо яких не доведено використання їх у господарській діяльності підприємства, зокрема, послуг по перевезенню товарів автомобільним транспортом підприємствами ТОВ «Амбітек»та ТОВ «Південьтрак», оскільки відповідні документи на перевезення товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо), які є обов'язковими документами, що підтверджують отримання послуг з перевезення вантажів, а також використання їх у господарській діяльності, а саме перевезення багажу за маршрутом Одеса-Київ у травні 2009року, згідно акта від 06.05.2009року на суму 5000,00грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн.; у червні 2009року згідно актів №5708 від 01.06.2009року на суму 2500,00грн., у т.ч. ПДВ 500,00грн., №3853 від 30.06.2009року на суму 2500,00грн., у т.ч. ПДВ 500,00грн.; у липні 2009року згідно акта №5341 від 06.07.2009року на суму 6250,00грн., у т.ч. ПДВ 1250,00грн.; у серпні 2009року згідно акта №5707 від 04.08.2009р. на суму 10000,00грн.. у т.ч. ПДВ 2000,00грн.; у вересні 2009року згідно акта №СФ0007028 від 10.09.2009року на суму 12500,00грн., у т.ч. ПДВ 2500,00грн., позивачем суду не надано.
Згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені в акті перевірки висновки податкового органу, позивачем суду не надано.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ТОВ «Солтен Південь»податку на додану вартість у сумі 10187362,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку у сумі 5093681,00грн., а також донарахування податку на прибуток у сумі 12693217,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку у сумі 9297920,00грн.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2010року №0001342301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн. та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15 281 043,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2010року №0001342301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 21991138,00грн. та №0001352301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 15281043,00грн., відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 14 лютого 2012 року.
Головуючий суддя Харченко Ю.В.
Судді Бжассо Н.В.
Стеценко О.О.