Справа № 3511/10/1570
30 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Ватренко Т.С.,
за участю сторін:
- представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю від 24.01.2012р.),
- представника позивача -ОСОБА_2 (за довіреністю від 03.12.2012р.),
- представника відповідача -ОСОБА_3 (за довіреністю №39076/9/10-029 від 22.11.2011р.)
- представника третьої особи Служби Безпеки України -ОСОБА_5 (за довіреністю №22/770-Д від 22.03.2011р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі, за участю третіх осіб на стороні позивача Служби Безпеки України та ДП «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 05.08.2004р. №0001800820/0 в частині не підтвердження пільги на прибуток на суму 283 484,60 грн. і штрафних санкцій по цьому податку на суму 141 742,30 грн.,-
Одеська залізниця звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі (далі СДПІ по роботі з ВПП) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення -рішення №0001800820/0 від 05.08.2004р. щодо донарахування податку на прибуток за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині не підтвердження пільги по податку на прибуток на суму 283484,60 грн. і штрафних санкцій по цьому податку на суму 141 742,30 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем була проведена перевірка Одеської залізниці з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2001р. по 01.07.2003р. за результатами якої був складений акт №835/15-1/01071315/34. Перевіркою встановлено порушення п.22.3 зазначеного Закону, а саме, не підтверджено початок будівництва житла для військовослужбовців до 01.07.1997р. у результаті чого не підтверджена пільга по податку на прибуток на суму 283484,06грн. Позивач не погоджується з висновком відповідача вважає його необґрунтованим та безпідставним та зазначає, що Одеська залізниця інвестувала житло для військовослужбовців на підставі угоди №36-0-97 від 31.01.1997р. та додаткової угоди №55/1 від 29.03.2002р., що підтверджується відповідними документами.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позові
Представники відповідача проти задоволення зазначеного позову заперечували у повному обсязі, зазначаючи, що зобов'язання інвесторів по податку на прибуток підприємств зменшується на суму інвестицій у разі виконання таким підприємством встановлених законом умов, та лише виконання їх у сукупності надає платнику податків право на пільгу з податку на прибуток. Представники відповідача зазначили, що перевіркою використання пільг Одеською залізницею встановлено, що в порушення Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997р. не підтверджено початок будівництва житла для військовослужбовців до 01.07.1997р. зустрічними перевірками. В результаті чого не підтверджена пільга з податку на додану вартість на суму 283484,06 грн. Так, на підтвердження початку будівництва позивачем надані довідки про надання та цільове використання інвестицій, однак у наданих документах містяться різні дані, а саме, зазначені дати початку будівництва у вказаних документах суперечать одна одній. Крім того, з наданих документів позивачем не вбачається факт проведення витрат первісним інвестором на означену дату, у зв'язку з чим, унеможливлює зарахування суми інвестицій позивача у зменшення податкового зобов'язання інвестора -платника податку на прибуток так як відсутня одна із умов встановлена п.22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Представник третьої особи на стороні позивача - Служби Безпеки України адміністративний позов підтримав у повному обсязі, з підстав наведених позивачем у позові.
Представник третьої особи на стороні позивача - ДП «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»належним чином повідомлявся про дату, місце та час судового засідання, проте до суду не з'явився, про причини не з'явлення до суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
СДПІ по роботі з ВПП була проведена комплексна планова документальна перевірка Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2001р. по 01.07.2003р., за результатами якої був складений акт перевірки №835/15/1/4071315/31 від 04.08.2004р. Перевіркою було встановлено порушення вимог п.1.32, ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1., 5.2.2. п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3., п.п.5.4.10 п.5.4, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.1, п.п.8.1.4, п.8.1 п.п.8.2.2 п.8.2 п.п.8.3.2 п.8.3 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.12.3 ст.12, п.22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток на суму 763285 грн. (т.1 а.с.53-101)
На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001800820/0 від 05.08.2004р., яким відповідачем визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 1916177,50грн., у тому числі за основним платежем на суму 763285грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1153492,05грн.(т.1 а.с.15)
В акті перевірки, зазначено про порушення Одеською залізницею п.22.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не підтверджено початок будівництва житла військовослужбовців до 01.07.1997р. зустрічними перевірками. В результаті чого не підтверджена пільга по податку на прибуток на суму 283484,06 грн.(а.с.69)
Так, не підтверджено зустрічними перевірками по наступним документам:
- довідка №126/1 та №126/2 про фактичне використання інвестицій на суму 118 857,00 грн. за березень 2002 року на будівництво житлового будинку у м.Херсон, вул.Тираспольська, 5 на підставі угоди №36-0-97 від 31.01.1997р. та додаткової угоди №55/1 від 29.03.2002р.
- довідка №124/1 та №124/2 про фактичне використання інвестицій на суму 41384,00грн. за березень 2002 року на будівництво житлового будинку у м.Рівному, вул.Віденська,27 на підставі угоди №36-0-97 від 31.01.1997р. та додаткової угоди №55/1 від 29.03.2002р.
- довідка №121/1 та №121/2 про фактичне надання інвестицій на суму 123243,06 грн. за березень 2002 року на будівництво житлового будинку в м.Миргороді вул.Сорочинська, 134 на підставі угоди № 36-0-97 від 31.01.1997р. та додаткової угоди №55/1 від 29.03.2002р.
Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції чинній на час вказаних правовідносин) кошти, спрямовані платникам податку на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, за якими на 1 липня 1997 року проведено фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше 1 січня 2002 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №568 від 27.04.1998р. «Про методологію визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням»було визначено, що інвестори -це платники податку на прибуток підприємств, які до 01.07.1997р. уклали із замовниками угоди (договори) про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно до законодавства, за якими на 01.07.1997р. проведено фактичні витрати шляхом використання коштів, векселів і передачі активів, та отримали від замовників довідки про фактично здійснені інвестиції, та ті платники податку на прибуток підприємств, яким передано право на виконання зазначених угод (договорів).
Відповідно до п.10 Методології, якщо інвестор не виконує зобов'язання за інвестиційними угодами, укладеними до 01.07.1997р., та додатковими угодами (договорами), замовник може залучити нових інвесторів.
У разі продовження виконання цих угод (договорів) новим інвестором замовник вносить необхідні нормативи до відповідних реєстрів із повідомленням про це органи ДПС за місцем реєстрації підприємства. При цьому обсяг інвестицій, визначений у реєстрах, коригуванню не підлягає.
Зобов'язання нового інвестора щодо сплати податку на прибуток (податкові зобов'язання) зменшуються згідно з п.22.3 ст.22 Закону про прибуток.
Таким чином, обов'язковими умовами, з якими Закон пов'язує право інвестора на застосування податкової пільги в порядку цієї норми є:
- укладення договору інвестування будівництва житла до 01.07.1997р.;
- здійснення фактичних витрат на таке будівництво станом на 01.07.1997р.;
- початок будівництва відповідних житлових об'єктів до 01.07.1997р.
При цьому, укладення інвестиційних угод на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей і фактичні витрати по них, і початок будівництва об'єктів інвестування повинно бути саме з метою будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно до законодавства. Крім того, право на застосування такої пільги з податку на прибуток виникає у інвестора лише у разі виконання встановлених законом умов у сукупності.
Внесені інвестиції враховуються платниками податку у зменшення податкових зобов'язань у сумі, що не перевищує розміру податкових зобов'язань, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.1997р. Службою безпеки України (замовник), Українською зовнішньоекономічною нафтогазовою корпорацією «Укрзарубіжнафтогаз»(інвестор) та ДП «Київтрансгаз»(інвестор) укладено Генеральна угода про інвестування житла для військовослужбовців Служби безпеки України №36-0-97. Предметом угоди є інвестування будівництва і придбання житла для прискорення реалізації «Програми забезпечення житлом військовослужбовців».
20.09.1999р. була укладена додаткова угода № 19/463 до Генеральної угоди № 36-0-97 від 31.01.1997р., за якою було здійснено заміну сторони у зобов'язанні -ДП «Київтрансгаз»його правонаступником - НАК «Нафтогаз України».
29.03.2002р. була укладена додаткова угода №55/1 до Генеральної угоди №36-0-97 від 31.01.1997р. «Про інвестування житла для військовослужбовців Служби безпеки України»якою у зв'язку з неспроможністю інвестора НАК «Нафтогаз України»виконувати свої зобов'язання за Генеральною угодою №36-0-97 на суму інвестицій у розмірі 5 млн. грн. залучено Одеську залізницю як правонаступника інвестора І.( т.1 а.с.16-17)
Так, відповідно до довідок №126/1 та №126/2 про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України за березень 2002 року у сумі 2 024290,40грн. та 118 857,00 грн. зазначені кошти використані на будівництво житлового будинку у м.Херсон, вул.Тираспольська, 5. Відповідно до довідок №124/1 та №124/2 про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України за березень 2002 року фактично використано на будівництво житлового будинку у м.Рівному, вул. Віденська, 27 інвестицій у розмірі 389 669грн. та 41384,00грн. Відповідно до довідок№121/1 та №121/2 про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України за березень 2002 року фактично використано на будівництво житлового будинку в м.Миргороді вул.Сорочинська, 134 інвестицій у розмірі 290 360,80грн. та 123 243,06 грн.
Однак, як свідчать матеріали справи, об'єкт житла за адресою: м.Херсон, вул.Тираспольська,5 було побудовано як гуртожиток, в подальшому було реконструйовано під житло для військовослужбовців та членів їх сімей з залученням інвестицій на підставі вищезазначеної генеральної угоди. Так, розпорядженням Херсонської міської ради від 11.04.2001р. №494-р надано дозвіл ДП ТД «Прогрес-строй»на проектування та реконструкцію двох блоків гуртожитку під 32 кв. житловий будинок по вул. Тираспольська,5. Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю м.Херсон було надано ДП ТД «Прогрес-строй»дозвіл на виконання будівельних робіт від 21.08.2001р. №119/01 щодо виконання робіт по реконструкції гуртожитку під 32 кв. житловий будинок по вул. Тираспольська,5 у м.Херсон. Відповідно до акту державної приймальної комісії від 20.02.2002р. по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту реконструйованого гуртожитку під 32 кв. житловий будинок по вул. Тираспольська,5 у м.Херсон, замовник -Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, генеральний підрядник - ДП ТД«Прогрес-строй», будівельно - монтажні роботи виконані у строк травень 2001 року -лютий 2002 року. (т.1 а.с. 257- 263). Тобто у зазначеному випадку не дотримано вимоги щодо початку будівництва відповідних житлових об'єктів до 01.07.1997р. для можливості застосування пільги з податку на прибуток.
Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 9 жовтня 2002 року було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 10 -ти квартирного житлового будинку Служби безпеки України після реконструкції гуртожитку спецкомендатури за адресою: м.Миргород, вул.Сорочинська, 134, генеральний підрядник - ДП ТД«Прогрес-строй»(т.1 а.с.132-139). Відповідно до інформації Дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація»наданої листом №191 від 21.11.2007р. будівля по вул. Сорочинська, 134 будувалась до 1960 року як гуртожиток, а в 2002 році переобладнана під 10 -ти квартирний житловий будинок (т.2 а.с.70).
Відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради наданої листом №01-11/1106 від 21.11.2001р. повідомлено, що початок будівництва житлового будинку по вул. Відінська,27, м.Рівне -2001 рік (т.1 а.с.311).
При цьому, будь -які інші документи на підтвердження початку будівництва зазначених житлових об'єктів до 01.07.1997р. (дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, дозвіл місцевої інспекції державного архітектурно -будівельного контролю, проектно -кошторисна документація на будівництво об'єктів містобудування, дозвіл на виконання будівельних робіт, договори підряду) були відсутні у позивача на момент проведення перевірки, не надані такі документи представниками Одеської залізниці та Служби безпеки України і у судовому засіданні. Не отримані вони і на запити суду.
Суд приймає до уваги посилання представників позивача на факт здійснення фактичних витрат на інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на підставі угоди №36-0-97 від 31.01.1997р. та додаткової угоди №55/1 від 29.03.2002р., шляхом вексельного платежу у сумі 5 000 000 грн. у 2002 році (т.1 а.с.144-239). Однак, доказів у підтвердження здійснення фактичних витрат на інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей до 01.07.1997р. особою, яку Одеська залізниця змінила у зобов'язанні за Генеральною угодою про інвестування житла для військовослужбовців Служби безпеки України №36-0-97, до 01.07.1997р. до суду не надано.
Таким чином, Одеською залізницею не підтверджено документально підстави застосування пільги з податку на прибуток у зв'язку з інвестуванням будівництва житла для військовослужбовців на суму 283484,60 грн. за перевірений період.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд прийшов висновку, про відсутність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001800820/0 від 05.08.2004р. в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 283484,60 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 141742,30 грн., у зв'язку з чим позов Одеської залізниці задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0001800820/0 від 05.08.2004р. в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 283 484,60 грн. і штрафних санкцій по цьому податку на суму 141 742,30 грн. -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 03 лютого 2012 року..
Суддя К.О. Танцюра