Справа № 2а/1570/6672/2011
16 січня 2012 року
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007), -
Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» (надалі - ДП «Іллічівський морський торговельний порт») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що не згоден з висновками акту, де встановлено порушення «Іллічівського морського торговельного порту» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, оскільки в Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» в наявності всі необхідні документи по взаєморозрахунках з його контрагентами ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «БК «Мастер-Строй», які підтверджують правильність та правомірність формування податкового кредиту в декларації по ПДВ за січень 2011 року.
Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечив, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 06.04.2011 року № 225 Стрюковим Олександром Анатолійовичем - головним державним податковим ревізором-інспектор відділу податкового супроводження підприємства функціонування інфраструктури водного транспорту СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі та керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Іллічівський морський торговельний порт», код за ЄДРПОУ 01125672 з питання достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ТД Інвесттрейд ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37109587) та з ТОВ «БК «Мастер-Строй» (код за ЄДРПОУ 34061113).
За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 125/15-3/1125672/6 від 07.04.2011 року.
В ході перевірки встановлено порушення ДП «Іллічівський морський торговельний порт»: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 402495, 73 грн. у т.ч.: за січень 2011 року - 402495, 73 грн.
На підставі акту перевірки № 125/15-3/1125672/6 від 07.04.2011 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231530 від 26.04.2011 року про визначення ДП «Іллічівський морський торговельний порт» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 402495,73 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10023,93 гривень.
05.05.2011 року позивачем було направлено скаргу № 410/19.1 до Державної податкової адміністрації в Одеській області на прийняте рішення № 0000231530 від 26.04.2011 року.
За результатами розгляду скарги № 410/19.1 від 05.05.2011 року рішенням про результати скарги № 18209/10/25-0007 від 25.05.2011 скарга була частково задоволена, було скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 26.04.2011 року № 000231530 в частині застосування штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 100622, 93 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишилось без змін.
25.05.2011 року спеціалізована держава податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000491530 про збільшення суми ДП «Іллічівський морський торговельний порт» з податку на додану вартість на суму 402496,73 грн., у т.ч. за основним платежем - 402 495, 73 грн., за штрафними санкціями - 1 грн.
Не погодившись із результатами розгляду первинної скарги та прийнятим рішенням № 18209/10/25-0007 та податковим повідомленням-рішенням № 0000491530 позивач звернувся із скаргою № 525/19.1 від 06.06.2011 до Державної податкової адміністрації України.
05.08.2011 р. Державна податкова адміністрація України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 14202/6/25-0115, відповідно до якої скарга ДП «Іллічівський морський торговельний порт» була залишена без задоволення.
Не погодившись із прийнятим спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007) позивач звернувся до суду з метою його оскарження.
Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як було встановлено в процесі судового розгляду 28.12.2009 року між ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» був укладений договір поставки № 900-ОТ від 28.12.2009 року, в асортименті та цінами згідно із Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки ) (а.с.140-143, т.1).
Укладений договір № 900-ОТ від 28.12.2009 року підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто договір відповідає вимогам статті 207 ЦК України.
Згідно з норм ст. 207 Цивільного кодексу України письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.
Факт поставки ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» матеріалів згідно договору, а саме, змінно-запасних частин до вантажопідіймальної техніки, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними: № 7 від 13.01.2011 р. на суму 476571,96 грн., у т.ч. ПДВ - 79428 грн. (а.с.133, т.1), № від 12.01.2011 р. на суму 490479,98 грн., у т.ч. ПДВ - 81746, 66 грн.(а.с.134, т.1), № 5 від 11.01.2011 р. на суму 604 139, 95 грн., у т.ч. ПДВ - 100689, 99 грн. (а.с.135, т.1), № 4 від 10.01.2011 року на суму 457524, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 76254, 00 грн. (а.с. 136, т.1), № 3 від 06.01.2011 року на суму 552119, 98 грн., у т.ч. ПДВ - 92020, 00 грн. (а.с.137, т.1), № 2 від 05.01.2011 року на суму 476571, 96 грн., у т.ч. ПДВ - 79428, 66 грн. (а.с.138, т.1), № 1 від 04.01.2011 року на суму 386527, 18, у т.ч. ПДВ - 64421, 20 грн. (а.с.139, т.1); рахунками-фактурами: № СФ-0130111 від 13.01.20111 року (а.с.112, т.1), № СФ-0060111 від 06.01.2011 року (а.с.113, т.1), № СФ- 0100111, від 10.01.2011 року (а.с.114, т.1), № СФ-0050111 від 05.01.2011 року (а.с.115, т.1), № СФ-0120111 від 12.01.2011 року (а.с.116) , т.1, № СФ-0110111 від 11.01.2011 року (а.с.117, т.1), № СФ - 004011 від 04.01.2011 року (а.с.118, т.1) та видатковими накладними: від 13.01.2011 р. № РН-0130111 (а.с.119, т.1), від 12.01.2011 р. № РН-0120111 (а.с.121, т.1), від 11.01.2011 р. № РН-0110111 (а.с.123, т.1), від 10.01.2011 року № РН- 0100111 (а.с.125, т.1), від 06.01.2011 року № РН-0060111 (а.с.127, т.1), від 05.01.2011 року № РН-0050111 (.с.129, т.1), від 04.01.2011 року № РН-0040111 (а.с.131, т.1).
Крім того факт виконання умов договору та належного розрахунку між контрагентом ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» підтверджується платіжними дорученнями (а.с.89-107).
Окрім зазначеного, як було встановлено в ході судового розгляду, в грудні 2010 року ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» були придбані товари, а саме «звено кентера», що підтверджується належним чином оформленими податковою накладною від 27.12.2010 року № 00489 на суму 11 621, 40 грн., у т.ч. ПДВ - 1 936, 90 грн. (а.с.243, т. 1), рахунками-фактурами від 03.12.2010 року № 114 (а.с.244, т.1), № 1118 від 06.12.2010 року (а.с.246, т.1), № 1120 від 08.12.2010 (а.с.248, т.1), видатковою накладною № РН-00702 від 27.12.2010 року (а.с.250, т.1).
Факт належного розрахунку між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» підтверджується наданими позивачем в ході судового розгляду платіжними дорученнями від 27.12.2010 року № 6651 на суму 4980, 60 грн. (а.с.245, т.1), від 28.12.2010 року № 617 на суму 4980, 60 грн. (а.с.247) та від 11.01.2011 року № 104 на суму 1660, 20 грн. (а.с.249, т.1).
Відповідно до п.201.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Судом встановлено, що у відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» були надані позивачеві податкові накладні , які були включені позивачем до податкової декларації за січень 2011 року та відповідно відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011 року.
Таким чином, фактичне виконання умов договорів між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та контрагентами оформлено первинними документами належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.
Позивачем у грудні 2010 року та січні 2011 року для виробних цілей придбано товар на суму ПДВ 3 062 854,00 грн. у ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» . Зазначений товар фактично отриманий та оприбуткований позивачем.
Вказане, дає підстави суду вважати, що твердження представника відповідача стосовно нікчемності угод з контрагентом ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» в зв'язку з відсутністю працівників на підприємстві, будь яких транспортних засобів на доставку товару та наданню послуг, складських приміщень, необхідних для зберігання ТМЦ у ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй», а також висновок відповідача про те що контрагент ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» ТОВ «АВС Ресурси» здійснював діяльність, спрямовану на отримання податкової вимоги третім особам згідно акту перевірки Кіровоградської ОДПІ від 17.03.2011 року, є помилковим, а твердження про сплату позивачем коштів без мети настання реальних правових наслідків не відповідає дійсності.
Оскільки позивач фактично отримав товари від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, як було встановлено в судовому розгляді, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року в сумі 3 062 854,00 грн.
Укладання вищезазначених угод та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та платіжними дорученнями.
Крім того, як вбачається із акту перевірки, висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про протиправне формування суми податку на додану вартість за січень 2011 року та включення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2010 року ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України є нікчемними.
Зазначений висновок був зроблений на підставі акту перевірки від 17.03.2011 року № 15/23-6/37231724 Кіровоградської ОДПІ контрагента ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» ТОВ «АВС Ресурси», яким було встановлено, що підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на отримання податкової вимоги третім особам, у зв'язку із чим угоди між ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «АВС Ресурси» на суму податкового кредиту 2 875 689, 10 грн. здійснювались без мети настання реальних наслідків, отже зазначені договори,на думку працівників податкової інспекції, згідно норм Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Крім того, висновок відповідача щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» ґрунтується на підставі отриманого акту від 29.03.2011 року № 519/236-34061113 Алчевської ОДПІ, яким встановлено відсутність необхідних умов для господарської діяльності підприємства, а саме: відсутність працівників, будь яких транспортних засобів для доставки товарів та надання послуг, а також складських приміщень, які необхідні для зберігання ТМЦ, що на думку відповідача, робить фактичне виконання умов угод неможливим.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГКУ, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.
В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» та ТОВ «Інвесттрейд ЛТД» та ТОВ «Будівельна компанія «Мастер-Строй» у встановленому законом порядку недійсними.
З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, суд дійшов висновку, що перевіркою встановлено підтвердження податкового кредиту позивача належно оформленими податковими накладними, які згідно з Актом перевірки, було проаналізовано відповідачем. При цьому, відповідачем не проаналізовані первинні документи, надані позивачем протягом проведення перевірки, та не спростовано достовірність таких документів та відповідність їх законодавству. Наявність належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, які обґрунтовують відомості, викладені у податкових накладних є підтвердженням належного ведення бухгалтерського обліку позивача та дотримання вимог законодавства України при веденні господарської діяльності.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятого ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007).
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 26.04.2011 року № 0000231530 (від 25.05.2011 року № 0000491530 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 25.05.2011 року № 18209/10/25-0007).
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 19.01.2012 року.
Суддя О.В. Колесниченко
19 січня 2012 року.