Справа № 2а/1570/8133/2011
01 лютого 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Суворівського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року №В-8/812, -
З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Першого Суворівського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року №В-8/812.
В подальшому позивач надала уточнення адміністративного позову від 23.01.2012 року (а.с.112-114) до Першого Суворівського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції та в остаточній редакції просила задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року №В-8/812, про зобов'язання скасувати розшук транспортного засобу позивача, запроваджений постановою державного виконавця від 14.01.2011 року.
В судовому засіданні 31.01.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, пославшись на те, що державним виконавцем вчинені протиправні дії, а саме: щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 29.11.2010 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 06.12.2010 року, неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження в період з 29.11.2010 року по 25.06.2011 року, винесення постанови про накладання арешту на все майно боржника від 29.11.2010 року та оголошення розшуку автомобіля боржника, який запроваджений постановою державного виконавця 14.01.2011 року, а тому, постанова про відкриття ним виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з позивача є незаконною. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки після відкриття основного виконавчого провадження боржник у встановлений державним виконавцем строк не виконав виконавчий напис нотаріуса, в зв'язку із чим, була винесена постанова від 06.12.2010 року про стягнення виконавчого збору на користь держави, яка потім була виділена в окреме виконавче провадження, за яким була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року.
Ухвалою суду від 01.02.2012 року позовні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 29.11.2010 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 06.12.2010 року, неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження в період з 29.11.2010 року по 25.06.2011 року, винесення постанови про накладання арешту на все майно боржника від 29.11.2010 року та оголошення розшуку автомобіля боржника, який запроваджений постановою державного виконавця 14.01.2011 року та зобов'язання скасувати розшук транспортного засобу позивача, запроваджений постановою державного виконавця від 14.01.2011 року були залишені без розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні обставини та факти:
Відповідач -Перший Суворовський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо виконання судових рішень, в порядку передбаченому цим Законом. Оскільки згідно ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи залучені до участі у ньому мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, якщо інших порядок оскарження не передбачений законом, а тому на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104, ст.181 КАС України позивач може оскаржити до суду в порядку адміністративного судочинства рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.
27.10.2010 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 був зроблений виконавчий напис №8330 (а.с.52), згідно якого потрібно звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №5954041 від 18.12.2007 року, укладеного з ПАТ «ПУМБ».
25.11.2010 року представником стягувача була подана заява №23/348 (а.с.51) до Першого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про прийняття виконавчого надпису нотаріуса до примусового виконання.
На підставі цієї заяви представника стягувача, 29.11.2010 року старшим державним виконавцем Боржемським С.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №22969096 (а.с.58).
В зв'язку із невиконанням боржником виконавчого надпису нотаріуса у добровільному порядку в строк, встановлений державним виконавцем, 06.12.2010 року цим же державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.63) в розмірі 59891,21 грн.
25.06.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документу ПАТ «ПУМБ»(а.с.106) за основним зобов'язанням.
26.06.2011 року державним виконавцем була винесена постанова №В-8/364 (а.с.108) про виведення виконавчого провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору на користь в окреме виконавче провадження.
25.08.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №В-8/812 (а.с.9) щодо стягнення з божника ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 59916,21 грн.
Представник позивача зазначає, що державним виконавцем, в порушення вимог ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»не була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2010 року на адресу боржника замовною кореспонденцією, що позбавило боржника своєчасно виконати виконавчий надпис нотаріуса, а тому на неї незаконно були покладені обов'язки щодо сплати виконавчого збору постановою від 06.12.2010 року, в зв'язку із чим, постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року щодо стягнення цієї суми з позивача на користь держави є незаконною.
Суд оцінюючи оскаржене рішення суб'єкту владних повноважень, виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що воно відповідає законові з наступних підстав:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.4 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою є виконавчі написи нотаріуса, які повинні відповідати вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла в редакції на час винесення постанови державного виконавця від 29.11.2010 року про відкриття виконавчого провадження не був передбачений обов'язок державного виконавця надсилати вказану постанову на адресу боржника замовною кореспонденцію.
Таким чином, направлення цієї постанови на адресу позивача простою кореспонденцію не є порушенням закону та не звільняло боржника від її виконання.
У встановлений державним виконавцем 7-денний строк боржником виконавчий надпис нотаріуса виконаний не був, а тому, згідно положень ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»(у старій редакції), за таких обставин, постанова державного виконавця про стягнення з боржника на користь держави виконавчого збору від 06.12.2010 року №В-8/364 (а.с.63) є ґрунтовною та законною.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документу стягувачу без виконання, виконавчий збір все одно стягується з боржника, якщо розпочато примусове виконання та боржником не виконана постанова державного виконавця про добровільне виконання.
Згідно поштового повідомлення (а.с.91) боржник ОСОБА_1 25.05.2011 року повторно отримала копію постанову державного виконавця від 29.11.2010 року, мала час для добровільного виконання нотаріального надпису, але не скористалась цим правом.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору від 06.12.2010 року №В-8/364 (а.с.63) станом на 25.08.2011 року не була виконана боржником та не була скасована, у державного виконавця були всі підстави, передбачені ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», для винесення постанови №В-8/812 (а.с.9) щодо стягнення з божника ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 59916,21 грн., провадження щодо стягнення якого було попередньо виведено в окреме провадження постановою державного виконавця від 26.06.2011 року №В-8/364 (а.с.108).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України акт суб'єкту владних повноважень, який прийнятий в межах наданих йому повноважень, порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України слід визнавати правомірними, а тому, в задоволенні позовних вимог про визнання постанови державного виконавця протиправною та про скасування такого акту суб'єкту владних повноважень слід відмовити на підставі ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Першого Суворівського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2011 року №В-8/812 -відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 03 лютого 2012 року.
Суддя Єфіменко К.С.